Постанова № 70231429, 31.08.2017, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/4122/16-а

Провадження № 2-а/488/65/17 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.08.2017 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

Головуючого по справі судді - Лазаревої Г. М.,

при секретарі Бондар Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м.Миколаєва про зобов'язання вчинити певній дії,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2017 року позивач звернулась до суду із адміністративним позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м.Миколаєва, в якому просить суд:

-визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м.Миколаєва щодо призначення перерахунку по переводу з пенсії за віком ОСОБА_2 на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка, та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м.Миколаєва призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка, в розмірі 50 % пенсії за віком, яку ОСОБА_3 отримував за життя по день смерті, з урахуванням надбавки за ранг, надбавки за вислугу років та надбавки за високі досягнення у праці, починаючи з 15.06.2016 року;

-допустити негайне виконання рішення суду у розмірі виплати пенсії за один місяць.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_2 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік - ОСОБА_3, який за життя отримував пенсію за віком, призначену згідно Закону України «Про Державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ. У зв'язку із цим вона звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м.Миколаєва із заявою щодо переведення її на пенсію по втраті годувальника.

Однак, відповідачем було повідомлено, що з 1 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII. Згідно п.2 Прикінцевих положень цього закону визнано таким, що втратив чинність Закону № 3723-ХІІ, крім ст.37, що застосовується для призначення пенсій особам, які на 01.05.2016 року працюють на посадах держслужбовців. Вказаним законом не передбачено призначення пенсій по втраті годувальника. Враховуючи викладене, провести перерахунок по переводу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка згідно Закону № 889-VIII не має підстав.

Крім того, позивачу було повідомлено про можливість провести перерахунок по переводу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на це позивач ОСОБА_2 повторно звернулась до відповідача щодо переведення її на відповідний вид пенсії, однак листом УПФ України в Корабельному районі м.Миколаєва від 11.10.2016 року № 98-П-01, було повідомлено про недоцільність переводу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Позивач та його представник просили позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала через їх безпідставність та надала письмові заперечення.

Дослідивши надані суду письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи із такого.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_3, який за життя був чоловіком позивача ОСОБА_2, що підтверджується копіями свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть.

Оскільки померлий отримував пенсію за віком, призначену згідно Закону України «Про Державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, позивач звернулась до УПФ в Корабельному районі м.Миколаєва із заявою щодо переведення мене на пенсію по втраті годувальника.

На відповідне звернення позивачу було повідомлено, що з 1 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII. Згідно п.2 Прикінцевих положень цього закону визнано таким, що втратив чинність Закону № 3723-ХІІ, крім ст.37, що застосовується для призначення пенсій особам, які на 01.05.2016 року працюють на посадах держслужбовців. Вказаним законом не передбачено призначення пенсій по втраті годувальника. Враховуючи викладене, провести перерахунок по переводу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка згідно Закону № 889-VIII не має підстав.

Крім того, позивачу було повідомлено про можливість провести перерахунок по переводу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Водночас на повторне звернення УПФ України в Корабельному районі м.Миколаєва листом від 11.10.2016 року № 98-П-01 повідомило про недоцільність переводу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, оскільки розмір відповідного виду пенсії буде меншим за розмір пенсії за віком позивача на теперішній час.

В свою чергу посилання відповідача на безпідставність позовних вимог не заслуговують на увагу, оскільки позивач неодноразово зверталась до управління із вимогами про призначення їй пенсії по втраті годувал ьника. Окрім того, позивач надавала копії необхідних документів та довідок щодо розмірів заробітної плати її померлого чоловіка, тощо.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином правомірності своїх дій у спірних правовідносинах, що свідчить про необґрунтованість останніх, а відтак суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Відповідно до вимог ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до п.2 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого постановою КМУ від 23 липня 2014 р. № 280, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

З огляду на це, під час здійснення своєї діяльності Відповідач має дотримуватись вимог ст.ст.22, 58 Конституції України, а саме недопущення звуження обсягу прав громадян, у разі прийняття нових законодавчих актів, про що і зазначалось вище.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств і організацій. Тому, право отримання пенсії в України є конституційним правом громадянина України.

Стаття 64 Конституції України проголошує: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.»

В свою чергу, ст.8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.»

Тому, обмеження конституційного права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії, не може бути встановлено будь-якім рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, нормативним актом, Законом України тощо.

Згідно із ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, оскільки Конституція України встановлює рівність прав громадян України на отримання пенсій незалежно від місця їх проживання, кожен суб'єкт владних повноважень, зокрема Пенсійний фонд, повинні керуватися цими положеннями, як такими, що мають найвищу юридичну силу, при прийняті рішень щодо нарахування та виплати пенсії громадянам України .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст. 4-16, 69-72, 122, 138-139, 158-163, 218 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м.Миколаєва про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м.Миколаєва щодо призначення перерахунку по переводу з пенсії за віком ОСОБА_2 на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка, та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м.Миколаєва призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка, в розмірі 50 % пенсії за віком, яку ОСОБА_3 отримував за життя по день смерті, з урахуванням надбавки за ранг, надбавки за вислугу років та надбавки за високі досягнення у праці, починаючи з 15.06.2016 року.

Допустити негайне виконання рішення суду у розмірі виплати пенсії за один місяць.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 551,20 грн. судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Корабельний районний суд м.Миколаєва. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя: Г.М. Лазарева