Постанова № 70231130, 09.11.2017, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/823/17

Провадження № 2-а/0158/115/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

09 листопада 2017 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Корецької В.В.,

при секретарі - Процик Л.В.

за участю представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Рожищенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Рожищенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Рожищенському об’єднаному управлінні ПФУ Волинської області і отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам 2-ї групи.

Зазначає, що у вересні 2016 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок йому пенсії, як інваліду внаслідок професійного захворювання, проте, відповідач відмовив у задоволенні даної заяви.

Вважає дану відмову незаконною, оскільки рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 25.07.2008 року, встановлено факт, що під час роботи на Павлодарському тракторному заводі з 1962 року до 1976 року він отримав професійне захворювання – вібраційну хворобу. Також, рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 08.12.2009 року, встановлено факт причинного зв’язку між отриманням ним під час роботи на заводі професійного захворювання та настанням у нього інвалідності.

Відтак, просить суд рішення Рожищенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України про відмову йому у перерахунку пенсії як інваліду ІІ групи внслідок професійного захворювання – визнати неправомірним та зобов’язати Рожищенське об’єднане управління Пенсійного фонду України призначити йому пенсію як інваліду ІІ групи внаслідок професійного захворювання та здійснити її перерахунок з врахуванням виплачених сум з часу звернення із заявою про призначення даного виду пенсії.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала на підставах викладених в позовній заяві просила його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала, просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Рожищенське об'єднане УПФУ діяло відповідно до чинного законодавства, також до суду подала заперечення на позовну заяву, відповідно до якого ПФУ не наділене повноваженнями самостійно встановлювати причину інвалідності громадян на підставі рішення суду.

Заслухавши пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти, чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 05.06.1967 року отримує пенсію по інвалідності, причина інвалідності – загальне захворювання.

Відповідно до рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 25.07.2008 року встановлено факт, що під час роботи на Павлодарському тракторному заводі ОСОБА_3 отримав професійне захворювання, вібраційна хвороба /а.с.71/.

Також, згідно рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 08.12.2009 року встановлено факт причинного зв’язку між отриманням ОСОБА_3 під час роботи на Павлодарському тракторному заводі професійного захворювання та настанням у нього інвалідності /а.с.73/.

Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України i є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 06.09.2016 року, останній звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області про призначення йому пенсії, що пов’язана з професійним захворюванням згідно рішень Ківерцівського районного суду Волинської області, які підтверджують наявність професійного захворювання і причинний зв'язок між професійним захворюванням на настанням інвалідності /а.с.74/.

Однак, згідно відповіді Рожищенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №3765/02-29 від 23.09.2016 року ОСОБА_3 було відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності внаслідок професійного захворювання, оскільки для перерахунку його пенсії по інвалідності від професійного захворювання необхідна відповідна виписка з акту огляду МСЕК, а не рішення суду.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІУ.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 5 Закону №1058-IV він регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат, а також умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до норм статті 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок: а)трудового каліцтва або професійного захворювання;б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено види пенсійних виплат і соціальних послуг, зокрема в частині першій зазначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Розділом ІV Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пенсії по інвалідності (стаття 30), розмір такої пенсії (стаття 33), період, на який вона призначається (стаття 34), строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності (стаття 35).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону

Разом з тим, абзацом першим п. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який прийнятий пізніше Закону України «Про пенсійне забезпечення», встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таким чином, враховуючи, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який прийнятий останнім у часі, чітко визначає, в якій частині застосовується Закон України «Про пенсійне забезпечення», пріоритетному застосуванню до відносин, пов'язаних з призначенням і виплатою пенсії по інвалідності, підлягає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 22 Конституції України, встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В зв’язку з викладеним суд робить висновок, що на час призначення ОСОБА_3 пенсії по інвалідності Закон України «Про пенсійне забезпечення» не регулював спірні правовідносини, а тому порушене право позивача на перерахунок пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає відновленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини..

З врахуванням вищевикладеного та беручи до уваги те, що рішеннями Ківерцівського районного суду Волинської області встановлено факт, якій підтверджує наявність професійного захворювання і причинний зв'язок між професійним захворюванням та настанням інвалідності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_3 слід задоволити у відповідності до заявлених вимог.

Керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-ХІV від 23.09.1999 року, ст.2, 9, 11, 86, 94, 159, 160, 162, 163, 186 КАС України –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Рожищенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії – задоволити.

Визнати неправомірним рішення Рожищенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову ОСОБА_3 у перерахунку пенсії як інваліду ІІ групи внаслідок професійного захворювання.

Зобов’язати Рожищенське об’єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_3 пенсію як інваліду ІІ групи внаслідок професійного захворювання та здійснити її перерахунок з врахуванням виплачених сум з часу звернення із заявою про призначення даного виду пенсії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька