Ухвала суду № 70227724, 13.11.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.,

суддів Аленін О.Ю., Мишкіна М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2017

у справі № 916/2045/17

за позовом Приватного підприємства «Медфармгруп»

до відповідачів:

1. Комунального закладу «Татарбунарська центральна районна лікарня»

2. Татарбунарської районної ради Одеської області

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісервіс»

4. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

5. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про визнання недійсними договорів оренди майна спільної власності територіальних громад і міста Татарбунарського району

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Медфармгруп» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального закладу «Татарбунарська центральна районна лікарня», Татарбунарської районної ради Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісервіс», Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів оренди.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.10.2017 у справі № 916/2045/17 позовні вимоги задоволені повністю, договори оренди майна спільної власності територіальних громад і міста Татарбунарського району визнано недійсними.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2017 про визнання недійсним договору оренди майна спільної власності територіальних громад і міста Татарбунарського району від 25.11.2016 №4, укладеного між Комунальним закладом «Татарбунарська центральна районна лікарня» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1

Ознайомившись з поданими матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до вимог ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору

В матеріалах даної апеляційної скарги всупереч ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України відсутні докази сплати судового збору у встановленому розмірі за подання до апеляційного господарського суду апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, до апеляційної скарги відповідач надав квитанцію № 12 від 03.11.2017 про сплату судового збору в сумі 1320,00 грн..

Згідно підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується за ставкою 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п.4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом у даній справі про визнання недійсними трьох договорів оренди майна спільної власності територіальних громад і міста Татарбунарського району, тобто з трьома немайновими вимогами, що складає 4800, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Отже, при поданні апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1, повинен сплатити судовий збір у розмірі 5280,00 грн. (4800,00*110%), натомість скаржником сплачено судовий збір у розмірі 1320,00 грн.

Згідно п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На підставі вищевикладеного апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 не приймається до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі повернення заяви або скарги, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України,

Одеський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2017 по справі № 916/2045/17- повернути скаржнику.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Мишкіна М.А.