Рішення № 70227122, 09.11.2017, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 рокуСправа № 912/2782/17 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/2782/17

за позовом Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 6 773,71 грн., розірвання договору, зобов'язання повернути майно

за участі представників:

від прокуратури - Петров Т.І. посвідчення №042584 видано 30.03.2016 року;

від позивача - Ковбасюк А.В. , довіреність № 245/17-у від 11.04.17 ;

від відповідача - участі не брали;

Керівник Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з наступними вимогами:

- стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі в розмірі 6773,71 грн. заборгованість по орендній платі та 394,41 грн. пеня за несвоєчасну сплату орендної плати на користь Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради;

- розірвати договір оренди індивідуально визначеного майна індивідуально визначеного майна укладеного між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради з одного боку та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 від 05.12.2007 № 91/17;

- зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути Управлінню комунальної власності Кіровоградської міської ради протягом 15 календарних днів після розірвання договору оренди, індивідуально визначене майно розташоване за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 34 кв.м. вартістю 58 210 грн. шляхом складання акту приймання-передачі.

- стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що усупереч істотної умови, визначеної п. 5.2 Договору, вимог ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, Орендар у встановлений строк взяті на себе зобов'язання не виконав, орендна плата перераховується орендарем орендодавцю несвоєчасно, з порушенням визначених умовами договору строків.

Ухвалою від 26.09.17 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 19.10.17 о 10:00 год, від сторін витребувано необхідні для розгляду спору докази. У судовому засіданні 19.10.17 оголошувалась перерва до 10:00 год 09.11.17 у зв'язку з усним клопотанням відповідача в порядку норм ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

18.10.17 прокуратурою подано клопотання № 9258 вих-17 від 18.10.17 у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру позовних вимог та викладено п. 1 прохальної частини позову у наступній редакції:

- стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі в розмірі 6753,33 грн. заборгованість по орендній платі та 374,03 грн. пеня за несвоєчасну сплату орендної плати на користь Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради.

Однак після цього 18.10.17 прокуратурою подано клопотання № 9257 вих-17 від 18.10.17 у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення розміру позовних вимог у зв'язку із збільшенням періоду нарахування заборгованості з орендної плати та періоду нарахування пені на 1 місяць - вересень 2017 року, та викладено п. 1 прохальної частини позову у наступній редакції:

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі в розмірі 7969,65 грн. заборгованість по орендній платі та 501,90 грн. пеня за несвоєчасну сплату орендної плати на користь Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради;

У відповідності до приписів частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З урахуванням того, що прокурор наділений правами позивача, господарський приймає подану заяву та розглядає позовні вимоги з її урахуванням.

У судовому засіданні 09.11.17 представники прокуратури та позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Позивачем подано до матеріалів справи письмово викладену власну позицію за №756/17-у від 19.10.17 із зазначенням про підтримку заявлених позовних вимог.

Відповідач участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча є належно повідомленим про час та місце судового засідання, що підтверджується підписом ОСОБА_2 у повідомленні від 19.10.17 про наступне судове засідання, наявним у матеріалах справи. Відзиву на позов та інших витребуваних документів відповідач не подав.

В той же час, враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та норми ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 912/2782/17 в судовому засіданні 09.11.2017 року за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України, статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає це в позовній заяві.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справи; подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки. Охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки у їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор посилається на те, відповідно до п. 1.5 Положення про управління комунальної власності Кіровоградської міської ради, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради №591 від 10.11.16 Управління є спеціально уповноваженим органом управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кропивницький, крім житлового фонду та земельних ділянок, в межах повноважень. Тому, Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради є органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради, відповідно до п. 4.1.7 вказаного Положення має право звертатися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Бути позивачем і відповідачем у судах, виступати цивільним позивачем у кримінальних справах, користатись усіма процесуальними правами.

Всупереч викладеному, Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради протягом 6 місяців не здійснило відповідних дій в межах своїх повноважень, для захисту інтересів територіальної громади міста щодо належного виконання господарських зобов'язань та наповнення міського бюджету.

Враховуючи викладене, даний позов прокурором заявлено на захист інтересів держави, в особі позивача оскільки внаслідок порушення умов договору оренди до місцевого бюджету не надходять кошти.

Як вбачається з матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_2 та Управлінням економіки, інвестиції, зовнішньоекономічного розвитку та комунальної власності департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, а саме нежитлового приміщення площею 34 кв.м по вул. Попова, 24 к. 1 для розміщення магазину дешевого одягу від 05.12.2007 за № 91/17. Термін дії договору оренди встановлено з 05.12.2007 по 05.12.2008. Відповідно до Акту приймання - передачі від 05.12.2007 вказане приміщення передано орендарю.

В подальшому, на підставі розпорядження заступника директора департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради від 10.12.2008 № 730/17у переукладено договір оренди приміщення по вул. Попова, 24, к.1, площею 34,0 кв.м, шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди приміщення від 11.12.2008 №211/17 строком на два роки, тобто до 05.12.2010.

У подальшому, на підставі розпорядження заступника директора Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради від 14.12.2010 №498/17у та розпорядження начальника Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (котре с правонаступником департаменту економіки та фінансів міської ради) від 13.12.2011 №335/17у укладались інші додаткові угоди, якими продовжувався строк дії договору оренди індивідуально визначеного майна від 05.12.2007 №91/17.

На підставі розпорядження начальника Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради від 25.12.2012 № 476/17у переукладено договір оренди на приміщення по вул. Попова, 24, к.1 шляхом укладення додаткової угоди від 27.12.2012. Відповідно до вимог розділу 13 п. 2 вказаної додаткової угоди визначено, що остання з моменту набрання чинності є невід'ємною частиною договору оренди індивідуально визначеного майна від 05.12.2007 № 91/17. Угода набрала чинності з моменту її підписання, тобто 27.12.2012.

Відповідно до розділу 3 додаткової угоди від 27.12.2012 № 174/17, а саме п. 3.2 визначено, що орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця (з урахуванням помісячного індексу інфляції). Вимогами розділу 5 додаткової угоди, зокрема п.5.2 визначено обов'язок Орендаря своєчасно та у повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Водночас, вимогами розділу 9 Додаткової угоди визначено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

У випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі здійснення орендного платежу Орендар на вимогу Орендодавця зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми заборгованості за кожний календарний день прострочення, включаючи день оплати.

Крім того, п.11.2 передбачено, що умови цього Договору зберігають силу протягом усього терміну його дії.

У відповідності до ч.4 ст.57 Господарського кодексу України Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, що має ідентифікаційний код 37623993, є правонаступником як Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради, так і його попередника - Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, що мало ідентифікаційний код 23226959. Правонаступництво підтверджене п.1.9 Загальних положень "Положення про управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради" затверджене рішенням Кіровоградської міської ради №2101 від 11 грудня 2012 року, у якому зазначено, що Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради є правонаступником прав та обов'язків Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради.

Водночас, у відповідності до Положення про управління комунальної власності Кіровоградської міської ради, затверджене рішенням Кіровоградської міської ради від 10.11.2016 №591, а саме п. 1.9 визначено, що Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради перейменоване на управління комунальної власності Кіровоградської міської ради. Управління комунальної власності міської ради є правонаступником управління власності та приватизації комунального майна по усім майновим та немайновим правам та обов'язкам. До Управління комунальної власності переходять права та обов'язки у всіх чинних договорах про передачу у користування цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, індивідуально визначеного майна, що були раніше укладені виконавчими органами Кіровоградської міської ради, уповноваженими управляти майном комунальної власності, діяльність яких припинена та правонаступником яких є Управління.

На виконання розпорядження начальника Управління власності та приватизації комунального майна від 23.10.2014 № 202/17у укладено додаткову оду від 07.11.2014 № 54/17. На підставі вказаної угоди продовжено строк дії договору до 06.11.2015 року.

Відповідно до п. 2 вказаної додаткової угоди № 54/17 орендна плата за місяць становить 485,08 грн. без урахування ПДВ і перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця ( з урахуванням щомісячного індексу інфляції). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Розмір орендної плати індексується щомісячно на офіційно встановлений індекс інфляції. Крім того за згодою сторін затверджено новий розрахунок плати за перший місяць оренди нерухомого комунального майна.

Крім того, 06.11.2015 між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та ФОП ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №71/17 якою визначено, що договір діє до 07.10.2018.

Відповідно до вимог ч. З ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання ), то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зазначені положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено у п. 5.2 Додаткової угоди № 174/17 від 27.12.2012.

Проте, як зазначає прокурор, та не спростовує відповідач, усупереч істотної умови, визначеної п. 5.2 Договору, вимог ч. З ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», положень ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, Орендар у встановлений строк взяті на себе зобов'язання не виконав, орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю несвоєчасно, з порушенням визначених умовами договору строків, у зв'язку з чим за орендарем значиться заборгованість за період з березня 2017 по вересень 2017 включно в розмірі 7467,75 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по орендній платі. Крім того, відповідач, відповідно до умов договору, має сплатити пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 501,90 грн.

При розгляді даного спору господарський суд виходить з наступного.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися з урахуванням вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно із ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 6, 627 ЦК України встановлено, що, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За змістом ст. 283, 286 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі і строки її внесення визначаються в договорі.

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Обов'язок наймача здійснювати оплату за передане майно у користування визначений також ст. 759 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів даної справи, та не спростовано відповідачем, на момент пред'явлення позову та розгляду справи, договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кропивницький є чинним, відповідач свої зобов'язання за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що є предметом вказаного договору щодо сплати орендних платежів не виконав, заборгованість по орендній платі за період з березня 2017 по вересень 2017 включно в розмірі 7467,75 грн. не сплатив.

За даних обставин, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за оренду нежитлового приміщення в сумі 7467,75 грн. грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не заперечуються та відповідно підлягають задоволенню.

Посилаючись на п. 9 Додаткової угоди прокурор також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.2 Додаткової угоди № 174/17 від 27.12.1012 у випадку несвоєчасного та/або не в повному осязі орендного платежу Орендар на вимогу орендодавця зобов'язаний сплатити Орендодавцю пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми заборгованості за кожний календарний день прострочення, включаючи день оплати.

Як випливає з заяви про збільшення позовних вимог від 18.10.2017, прокурор просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 501,90 грн. за період з 1 квітня по 1 жовтня 2017 року.

Господарський суд, перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок пені, дійшов висновку, що він є математично правильним та відповідає чинному законодавству, а відповідно позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Прокуратурою також заявлено вимогу про розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна № 91/17 від 05.12.2007 року укладеного між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 у зв'язку з істотним порушенням умов договору.

У пункті 10.4 договору оренди сторони погодили, що цей Договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством України та несплати орендної плати і комунальних платежів на протязі трьох місяців з дня закінчення строку платежу та у разі надходження до орендодавця скарг мешканців будинку стосовно використання підвального приміщення.

Як передбачено в п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачувались орендні платежі починаючи з березня 2017 року по вересень 2017 року (включно), а відтак наявні правові підстави для розірвання договору.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що договір оренди індивідуально визначеного майна № 91/17 від 05.12.2007 року укладеного між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 слід розірвати у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору та норм чинного законодавства.

Відповідно, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимога про зобов'язання відповідача повернути Управлінню комунальної власності Кіровоградської міської ради протягом 15 календарних днів після розірвання договору оренди, індивідуально визначене майно розташоване за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 34 кв.м. вартістю 58 210 грн. шляхом складання акту приймання-передачі підлягає задоволенню частково в силу наступного.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, яка цілком кореспондується зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Оскільки суд прийшов до висновку що договір оренди індивідуально визначеного майна № 91/17 від 05.12.2007 року укладеного між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 слід розірвати, відповідач зобов'язаний повернути орендоване приміщення.

Обргунтовуючи визначений у позовній заяві 15 денний строк повернення приміщення, прокурор посилається на п. 11.11 Договору, яким передбачено, що у разі припинення або розірвання Договору орендоване майно протягом 15 календарних днів повертається Орендарем Орендодавцю.

В ході розгляду спору було встановлено, що такий пункт договору за номером 11.11. у Договорі відсутній.

В той же час у позові зазначено вимогу про повернення майна протягом 15 календарних днів після розірвання договору оренди.

Господарський суд вважає, що вимоги прокурора та позивача в цій частині необхідно задовольнити частково, та зобов'язати відповідача повернути орендоване приміщення протягом 15 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили, що відповідає приписам ч. 3 статті 653 ЦК України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

В задоволенні решти позовних вимог господарський суд відмовляє.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 фактична адреса проживання: АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) заборгованість по орендній платі в розмірі 7 969,65 грн. з яких: 7 467,75 грн. заборгованість по орендній платі та 501,90 грн. пеня за несвоєчасну сплату орендної плати на користь Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006 Код ЄДРПОУ 37623993, Розрахунковий рахунок: 37116004004424, Банк: ГУДКСУ у Кіровоградській області МФО 823016).

3.Розірвати договір оренди індивідуально визначеного майна, укладеного між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради з одного боку та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_6, фактична адреса проживання: АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) від 05.12.2007 №91/17.

4.Зобов'язати (спонукати) фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_6, фактична адреса проживання: АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) повернути Управлінню комунальної власності Кіровоградської міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006 Код ЄДРПОУ 37623993, Розрахунковий рахунок: 37116004004424, Банк: ГУДКСУ у Кіровоградській області МФО 823016) протягом 15 календарних днів після набрання судовим рішенням законної сили індивідуально визначене майно, розташоване за адресою: вул. Космонавта Попова, 24 к.1 в м. Кропивницький, загальною площею 34 кв.м вартістю 58 210 грн., шляхом складення акту приймання - передачі.

5. Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_6, фактична адреса проживання: АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Прокуратури Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок 35215073004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) - 4800 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили за заявою стягувача.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 14.11.2017.

Суддя Т. В. Макаренко