Ухвала суду № 70226887, 10.11.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" листопада 2017 р. Справа № 911/2993/17

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»

про стягнення заборгованості

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2993/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» про стягнення з відповідача 204 245 857,14 грн заборгованості, з яких: 189 882 000 грн заборгованості за кредитом, 6 898 178,95 грн заборгованості за процентами, 795 943,73 грн 3 % річних за несвоєчасну сплату тіла кредиту, 17 312,16 грн 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів, 6 632 864,38 грн пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту, 19 557,92 грн пені за простроченими процентами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3671/2-1 від 26.12.2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.10.2017 порушено провадження у справі № 911/2993/17, розгляд справи призначено на 10.11.2017.

10.11.2017 до канцелярії господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» надійшов зустрічний позов від 10.11.2017 (вх. № 23780/17 від 10.11.2017) до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про тлумачення окремої частини договору № 20-3671/2-1-28072016 від 28.07.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» шляхом роз’яснення: поняття «неправомірне користування кредитними коштами», застосоване у п. 4.2. договору № 20-3671/2-1-28072016 від 28.07.2016; чи передбачено п. 10.2. договору № 20-3671/2-1-28072016 від 28.07.2016 заборону нарахування пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та або плати за кредит, та/або плати за кредит, та або процентів за неправомірне користування кредитом, що нараховані після настання кінцевого терміну його повернення (дата повернення кредиту, отриманого в межах Траншу, або його останньої частини, згідно встановленого графіку погашення).

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення 6 898 627,07 грн відсотків за неправомірне користування кредитом. Вказана сума нарахована з посиланням на п. 4.2. договору № 20-3671/2-1-28072016 від 28.07.2016, яким передбачено, що розмір процентів за неправомірне користування кредитом не може перевищувати максимальний розмір процентної ставки, який дорівнює 26 % річних. Враховуючи вищевикладене, позивач за зустрічним позовом вважає, що між сторонами існує спір щодо тлумачення терміну «неправомірне користування кредитом».

Також відповідач за зустрічним позовом посилається на неоднакове розуміння сторонами п. 10.2. договору № 20-3671/2-1-28072016 від 28.07.2016, де передбачено, що за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та або процентів за неправомірне користування кредитом, що нараховані після настання кінцевого терміну його повернення (дата повернення кредиту, отриманого в межах траншу, або його останньої частини, згідно встановленого графіку погашення), пеня не нараховується.

Враховуючи, що позивач за первісним позовом здійснив нарахування пені за простроченими процентами, що були нараховані після 25.07.2017 (кінцевий строк дії ліміту кредитної лінії) у загальній сумі 12 694,61 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, відповідач за зустрічним позовом вважає, що між сторонами договору існують розбіжності щодо неоднакового розуміння та тлумачення окремих положень, а саме – п. 10.2. договору № 20-3671/2-1-28072016 від 28.07.2016.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Відповідно до пп. 3.15 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК. Така заява не може повертатися судом з посиланням на пункт 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки подання зустрічного позову не означає об'єднання вимог в одній позовній заяві.

Згідно з п. 1 ч. 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Суд вважає, що первісні позовні вимоги про стягнення 204 245 857,14 грн заборгованості та зустрічні позовні вимоги про тлумачення п. 4.2. та п. 10.2. договору № 20-3671/2-1-28072016 від 28.07.2016 не є пов’язаними, а задоволення зустрічного позову про тлумачення договору не виключатиме задоволення первісного позову про стягнення заборгованості.

Враховуючи те, що зустрічний позов не є пов’язаним з первісним позовом, суд вирішив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про тлумачення змісту правочину.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст.ст. 60, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про тлумачення змісту правочину - відмовити, а матеріали зустрічної позовної заяви - повернути заявнику.

Суддя П.В.Горбасенко