Вирок № 70226475, 13.11.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2017 Справа №607/13586/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

за участю секретаря Ліщинського О.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010003355 від 13 жовтня 2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1 Гогіта Тамазович, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, грузина, громадянина ОСОБА_2, без реєстрації, без постійного місця проживання, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Добрянської Н.М.

потерпілого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

перекладача ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

13 жовтня 2017 року близько 17.52 год. обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку по вул. Галицька, 37 в м. Тернопіль поруч із магазином «Аквалайн», переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, підійшов до передньої правої дверки автомобіля марки «ЗАЗ - 110557», р.н.з. ВО 7597 АН та через привідкриту вищевказану дверку проник у салон даного автомобіля, звідки із переднього сидіння таємно викрав чоловічу сумку чорного кольору вартістю 735,20 гривень, в якій знаходились грошові кошти в сумі 960 гривень, портмоне чорного кольору, яке не становить для потерпілого матеріальної цінності, в якому знаходилось посвідчення водія на імя ОСОБА_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу БОС0 13282, на автомобіль марки «ЗАЗ - 110557» р.н.з. ВО7597АН. У подальшому обвинувачений ОСОБА_1 із викраденим майном із місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1695,20 гривень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка). 31 жовтня 2017 року між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України за встановлених у висунутій підозрі обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1, а саме за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 850 грн в доход держави. В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання. Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової-дактилоскопічної експертизи № 1.4-1306/17 від 25 жовтня 2017 року в сумі 494, 80 грн, які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1в користь держави, оскільки вони виникли у звязку із проведенням експертизи в межах даного кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 471, 473-475, 476 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Затвердити укладену між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 Гогіта Тамазовичем угоду про примирення.

ОСОБА_1 Гогіта Тамазовича визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 Гогіта Тамазовича процесуальні витрати за проведення судової-дактилоскопічної експертизи № 1.4-1306/17 від 25 жовтня 2017 року в сумі 494, 80 грн, (чотириста девяносто чотири гривні вісімдесят копійок) в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копії вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_6