Ухвала суду № 70226041, 10.11.2017, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8214/17

У Х В А Л А

10 листопада 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі Борис У.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, -

у с т а н о в и в:

в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться вказана вище цивільна справа.

Позивач просить суд хвалити рішення про стягнення солідарно з відповідачів на його користь 3 956 736,02 грн., а також 8000 грн. сплаченого судового збору.

До справи долучена заява про забезпечення позову, а саме про заборону ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо відчуження належного їм на праві приватної власності нерухомого майна, а також накласти арешт на вказане майно.

В обґрунтування даної заяви, позивач покликається на те, що відповідачі ухиляються від виконання зобов’язань за договором позики. На даний час судом розглядається справа про поділ майна між подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що на його думку свідчить про їх спільне намагання уникнути у такий спосіб виконання взятих зобов’язань за договором позики. Отже, існує обґрунтоване припущення, що відповідачі можуть відчужувати належне їм майно третім особам чи обтяжувати це нерухоме майно, що може призвести до утруднення чи неможливості виконання рішення суду в даній справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З’ясувавши обставини справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення, а саме в межах ціни позову, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ухиляються від сплати заборгованості за договором позики перед ОСОБА_2, що може в подальшому призвести до утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а відповідно до порушення його прав і забезпечення повернення вказаної заборгованості.

Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 155, 197 ЦПК України

у х в а л и в:

заяву задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в межах суми позову - 3 956 736,02 грн.

Заборонити вчиняти будь-які дії щодо майна на яке накладено арешт.

Стягувач: ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; адреса: 79005, м. Львів, вул. Кирила і Мефодія, буд. № 15а.

Боржник: ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2; адреса: 79491, м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Ягідна, 4.

Боржник: ОСОБА_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3; адреса: 79000, АДРЕСА_1.

Виконання даної ухвали доручити державному виконавцеві Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали.