Вирок № 70225385, 10.11.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.2017 Справа №607/939/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі Ліщинському О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210010003614 від 26 жовтня 2016 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2»я Хмельницької області, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого приватним підприємцем, зареєстрованого та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю прокурора Середзінського І.В.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, при невстановлених слідством обставинах у 2014-2015 роках, придбав, переніс та зберігав у гаражному приміщенні по вул. Микулинецька, 31 м. Тернополя, яке він орендує, короткоствольну, нарізну вогнепальну зброю - пістолет моделі «РР» взірця 1921 р. за № 55553, калібру 7,65 мм (7,65x17), промислового виготовлення, виробництва компанії «Walter» (Німеччина); 7 боєприпасів - патронів заводського виготовлення калібру 7,65 мм до пістолета взірця 1900 p.p. конструкції «Browning»; боєприпаси - корпус бойової оборонної осколкової ручної гранати «Ф1» з маркуванням «107, 80» 1980 року випуску, бойовий запал УЗРГМ з маркуванням «71-77 583» 1977 року випуску, які в сукупності у зібраному стані є боєприпасом - бойовою оборонною осколковою ручною гранатою «Ф1»; а також 30 боєприпасів - довгих гвинтівочних патронів калібру 5,6 мм до нарізної мисливської зброї кільцевого запалення (.22WMR) без передбаченого законом дозволу.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 при невстановлених слідством обставинах у 2014 році, придбав, переніс та зберігав за адресою проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, 69 боєприпасів - військових патронів, з яких 59 із кулею зі стальним сердечником, а 10 із трасуючою кулею, виготовлених: 39 патронів у 1988 році, 3 патрони у 1966 році та 27 патронів у 1977 році.

16 вересня 2016 року в період з 09.10 год. по 10.43 год., під час проведення обшуку, на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду, за адресою м. Тернопіль вул. Микулинецька, 31 було виявлено та вилучено короткоствольну, нарізну вогнепальну зброю - пістолет моделі «РР» взірця 1921 р. за № 55553, калібру 7,65 мм (7,65x17), промислового виготовлення, виробництва компанії «Walter» (Німеччина); 7 боєприпасів - патронів заводського виготовлення калібру 7,65 мм до пістолета взірця 1900 p.p. конструкції «Browning»; боєприпаси - корпус бойової оборонної осколкової ручної гранати «Ф1» з маркуванням «107, 80» 1980 року випуску, бойовий запал УЗРГМ з маркуванням «71-77 583» 1977 року випуску, які в сукупності у зібраному стані є боєприпасом - бойовою оборонною осколковою ручною гранатою «ФІ»; а також 30 боєприпасів - довгих гвинтівочних патронів калібру 5,6 мм до нарізної мисливської зброї кільцевого запалення (.22 WMR) без передбаченого законом дозволу.

Крім того, 16 вересня 2016 року, в період з 11.20 год. по 12.05 год., під час проведення огляду, згідно дозволу обвинуваченого ОСОБА_1, за адресою м. Тернопіль вул. Київська, 11Б/51 було виявлено та вилучено 69 боєприпасів - військових патронів, з яких 59 із кулею зі стальним сердечником, а 10 із трасуючою кулею, виготовлених 39 патронів у 1988 році, 3 патрони у 1966 році та 27 патронів у 1977 році.

В результаті чого, обвинувачений ОСОБА_1, своїми діями порушив вимоги Постанови Верховної ОСОБА_2 України №2471 XII від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії» та наказ Міністра Внутрішніх Справ № 292 від 12.04.1999 року.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні вказав, що у 2014-2015 роках, придбав, переніс та зберігав у гаражному приміщенні по вул. Микулинецька, 31 м. Тернополя, яке він орендує, пістолет моделі «РР» виробництва компанії «Walter» та 7 патронів, корпус бойової оборонної осколкової ручної гранати «Ф1», бойовий запал УЗРГМ, що є бойовою ручною гранатою «Ф1», а також 30 боєприпасів, без відповідного дозволу. Також, у 2014 році він придбав, переніс та зберігав за адресою проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 - 69 боєприпасів - військових патронів. Окрім цього, 16 вересня 2016 року, під час проведення обшуку по вул. Микулинецька, 31 м. Тернополя, було виявлено та вилучено вогнепальну зброю та боєприпаси. Цього ж дня, під час проведення огляду, за адресою м. Тернопіль вул. Київська, 11Б/51 було виявлено та вилучено 69 боєприпасів - військових патронів. При призначенні судом міри покарання просить суд врахувати повне визнання ним своєї вини, щире каяття, стан здоровя та застосувати до нього ст. 69 КК України, призначивши покарання у виді штрафу.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, зясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, зясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто зберігання, придбання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що помякшують покарання, до яких суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, відсутність обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_1

Згідно ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або непризначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Вказана норма Закону передбачає, що у кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК України

Таким чином, суд, окрім наявності вищевказаних обставин, які помякшують покарання з урахуванням особи винного, також враховує і інші обставини, які помякшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, зокрема його вік, наявність постійного місця проживання, позитивні характеристики за місцем проживання, сімейний стан, має на утриманні одну неповнолітню дитину сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьків пенсійного віку, а також те, що він є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, згідно посвідчення серії А № 363058 від 29.01.2004 року виданого Тернопільською облдержадміністрацією безстроково. Окрім цього, судом враховано стан здоровя обвинуваченого ОСОБА_1, зокрема згідно виписного епікризу з історії хвороби № 150578 та №154946 ОСОБА_1 знаходився на обстеженні та лікуванні у відділенні невідкладної судинної нейрохірургії ІНХ НАМНУ з встановленням клінічного діагнозу: стан після перенесеного ГПМК по типу геморагії, субарахноїдальний крововилив внаслідок розриву мішкоподібної аневризми каротидно офтальмічної ділянки правої внутрішньої сонної артерії (31.01.15), стан після операції ендоваскулярної емболізації МА спіралями (04.02.15). Також, суд враховує відношення обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинених ним кримінальних правопорушень, оцінки негативно своїх дій, відсутність умислу для використання вказаних боєприпасів, прагнення стати на шлях виправлення та обіцянки не допускати в майбутньому вчинення правопорушень.

Враховуючи викладене, суд за наявності вищевказаних обставин, які помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, при визначенні міри покарання, вважає, за можливе застосувати ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції частини статті обвинувачення та визначеного ст. 53 КК України, у виді штрафу в доход держави, виходячи з того, що саме таке покарання буде відповідати вчиненому обвинуваченим кримінальному правопорушенню і буде достатнім для його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати, у звязку із проведенням експертиз в межах даного кримінального провадження, зокрема: судової балістичної експертизи від 18 жовтня 2016 року № 1.2-238/16 в сумі 1650, 75 грн.; судової балістичної експертизи від 04 жовтня 2016 року № 1.2-239/116 в сумі 1650, 75 грн.; судової вибухотехнічної експертизи від 12 жовтня 2016 року № 3-35/16 в сумі 703, 68 грн. судової балістичної експертизи від 11 жовтня 2016 року № 1.2-237/16 в сумі 1320, 60 грн., а всього на загальну суму 5 325,78 грн., які суд вважає слід стягнути в користь держави з обвинуваченого ОСОБА_1

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в доход держави в розмірі 8500 ( вісім тисяч пятсот) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення: судової балістичної експертизи від 18 жовтня 2016 року № 1.2-238/16 в сумі 1650, 75 грн.; судової балістичної експертизи від 04 жовтня 2016 року № 1.2-239/116 в сумі 1650, 75 грн.; судової вибухотехнічної експертизи від 12 жовтня 2016 року № 3-35/16 в сумі 703, 68 грн.; судової балістичної експертизи від 11 жовтня 2016 року № 1.2-237/16 в сумі 1320, 60 грн., а всього на загальну суму 5325,78 (пять тисяч триста двадцять пять гривень сімдесят вісім копійок) в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_4