Рішення № 70224369, 14.11.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.2017 Справа № 904/7872/16

За позовом комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Орендабуд» (м. Дніпро)

про стягнення плати за використання об'єктів благоустрою не за цільовим призначенням

Суддя: Татарчук В.О.

Секретар судового засідання: Білан О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №1.9.711/1 від 07.08.2017

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 03.10.2016

Суть спору:

Комунальне підприємство «Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами» Дніпропетровської міської ради звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Орендабуд» про притягнення до майнової відповідальності, стягнувши з відповідача п'ятикратному розмірі плату за використання об'єктів благоустрою в районі пр. Газети Правда, 2-Ж у м. Дніпро не за цільовим призначенням без укладання відповідного договору з позивачем за період з 20.05.2016 по 21.06.2016 в сумі 35039,40грн.

У заяві про збільшення позовних вимог від 19.09.2016 позивач просив стягнути з відповідача 60378,00грн, що є платою у п'ятикратному розмірі за користування об'єктами (елементами) благоустрою за період з 20.05.2016 по 12.09.2016, виходячи з того, що площа об'єктів благоустрою становить 104,1кв.м, а плата за 1 день їх використання - 102,82грн.

У заяві про збільшення позовних вимог від 21.09.2016 позивач просив стягнути з відповідача 123168,80грн, що є платою у п'ятикратному розмірі за користування об'єктами (елементами) благоустрою за період з 20.05.2016 по 12.09.2016, виходячи з того, що площа об'єктів благоустрою становить 104,1кв.м, а плата за 1 день їх використання 212,36грн.

У заяві про зменшення позовних вимог від 06.10.2016 позивач просив стягнути з відповідача 68372,64грн, що є платою у п'ятикратному розмірі за користування об'єктами (елементами) благоустрою за період з 20.05.2016 по 12.09.2016, виходячи з того, що площа об'єктів благоустрою становить 50,4кв.м, а плата за 1 день їх використання 102,82грн.

У заяві про збільшення позовних вимог від 30.01.2017 позивач просив стягнути з відповідача 102739,50грн, що є платою у п'ятикратному розмірі за користування об'єктами (елементами) благоустрою за період з 20.05.2016 по 30.01.2017, виходячи з того, що площа об'єктів благоустрою становить 39,5кв.м, а плата за 1 день їх використання 80,58грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

-за адресою пр. Газети Правда, 2-Ж у м. Дніпро відповідач використовує об'єкти благоустрою (тротуар, пішохідна доріжка, замощення) не за цільовим призначенням для розміщення тимчасової споруди «Магазин непродовольчих товарів»;

-в порушення п. 20.4 Правил благоустрою території міста Дніпра відповідач не укладав з позивачем договір на використання вказаних обєктів;

-шкода у вигляді п'ятикратного розміру плати за використання об'єктів благоустрою складає 102739,50грн за період з 20.05.2016 по 30.01.2017.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що:

-розміщена за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда», 2Ж споруда є нерухомим майном «Магазин непродовольчих товарів»;

-згідно з Технічним паспортом, виготовленим ТОВ «АТТЕКС», на магазин непродовольчих товарів, що знаходиться адресою: пр. Газети «Правда», 2Ж, станом на 29.09.2015 загальна площа цього обєкту складає 46,1кв.м, а площа займаної земельної ділянки під магазином становить 55кв.м;

-спірне майно належало ОСОБА_3 на праві власності на підставі рішення Бабушкінського районного суду від 25.01.2016 у справі № 200/25290/15-ц, що відображено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

-відповідачем вжито ряд заходів щодо укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,0100га, проте не отримано відповіді Дніпропетровської міської ради на клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки за фактичним місцем розміщення магазину;

-порядок передачі об'єктів (елементів) благоустрою в тимчасове використання до спірних правовідносин не застосовується;

-КП «Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами» не є органом контролю в даних правовідносинах;

-акти комерційного обстеження є неналежними та недопустимими доказами, оскільки: відсутні документи, якими затверджено склад комісії для обстеження територій; зазначена в акті № 9 від 19.05.2016 площа обєкту благоустрою, що використовується, у розмірі 104,1кв.м. не відповідає площі магазину, зазначеній у Технічному паспорті, складеному ТОВ «АТТЕКС» 29.09.2015, а вказана в акті № 65 від 12.09.2016 площа обєкту благоустрою у розмірі 40кв.м. не відповідає площі магазину;

-на фотоматеріалах зображені споруди з вивісками «Ломбард», «Сеть ломбардов «КОМОД», що знаходяться за іншою адресою: пр. Слобожанський, 2а і не належать відповідачу;

-при визначенні розміру плати позивач безпідставно визначає коефіцієнт виду робіт (Кп) у розмірі 0,2, що застосовується до «розташування вагончиків, контейнерів та штучних архітектурно-обємних елементів для підприємницької діяльності на території загального користування»;

-Правила благоустрою території міста Дніпра, а також Порядок передачі об'єктів (елементів) благоустрою в тимчасове використання не підлягають застосуванню, так як не відповідають законодавству України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2017 у справі №904/7872/16, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2017, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2017 наведені рішення судів першої та апеляційної інстанцій по даній справі скасовано з передачею справи на новий розгляд. Підставами для скасування рішень судів були наступні обставини.

Зазначено, що позивач неодноразово подавав заяви про зменшення та збільшення позовних вимог. Відповідно до останньої заяви про збільшення позовних вимог від 30.01.2017 просив стягнути з відповідача 102739,50грн, що є платою у п'ятикратному розмірі за користування об'єктами (елементами) благоустрою за період з 20.05.2016 по 30.01.2017, виходячи з того, що площа об'єктів благоустрою становить 39,5кв.м, а плата за 1 день їх використання - 80,58грн.

Суд першої інстанції зазначив, що не приймає до розгляду цю заяву. Водночас, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, однією з підстав для відмови у позові визначає те, що позивач не підтвердив, що «площа спірного об'єкта становить 39,5кв.м», тобто, правову оцінку суд здійснює саме з розрахунку на суму 102739,50грн. Отже, з одного боку суд вказав про те, що така заява про збільшення не приймається, а з іншого - вирішує спір, виходячи з позовних вимог, що заявлені у цій заяві. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення, на такі суперечливі висновки місцевого господарського суду не звернув уваги. Висновки суду апеляційної інстанції щодо дотримання судом першої інстанції норми ст. 22 ГПК України в постанові не наведені.

Окрім того, суди обох інстанцій достеменно не з'ясували правових підстав позову про притягнення відповідача до майнової відповідальності і не встановили правової природи заявленої до стягнення суми, у зв'язку з чим, неправильно визначили предмет доказування у справі.

Суд апеляційної інстанції у постанові лише процитував норму ст. 217 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), яка, зокрема, встановлює, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2), а також до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Водночас, висновок про те, як ця норма застосовується до спірних правовідносин, та який з видів санкцій є предметом позову у цій справі, чітко не зазначив. З'ясування цих обставин має суттєве значення, оскільки це впливає на юридичну кваліфікацію правовідносин сторін та правильне застосування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Висновок судів про відмову в позові з підстав визначення різної площі у актах зроблений з порушенням вимог ч. 2 ст. 43 ГПК України, яка визначає, що ніякі докази не мають для суду наперед установленої сили. Це означає, що кожен доказ підлягає оцінці господарським судом разом з іншими доказами у сукупності. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Посилання суду першої інстанції на неможливість достовірно установити, який саме об'єкт належить відповідачу, оскільки «фотографія, яка є додатком до акту № 08 від 19.05.2016, є ідентичною фотографії, яка додана позивачем в якості доказу до акту № МВ-16/52 від 05.10.2016», суперечать ч. 1 ст. 35 ГПК України, яка визначає, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнає та не оспорює, що за адресою пр. Слобожанський, 2ж знаходиться належний йому магазин літ. А-1, загальною площею 46,1кв.м, що займає земельну ділянку площею 55кв.м. Суд першої інстанції не обґрунтував, в чому саме у нього сумніви щодо достовірності цих обставин.

Окрім того, судом апеляційної інстанції допущено порушення порядку розподілу між сторонами тягаря доказування обставин справи (ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України), оскільки на позивача покладено обов'язок доведення тієї обставини, що спірний об'єкт є саме тимчасовою спорудою, хоча саме відповідач посилається на цю обставину, як на підставу своїх заперечень. Зважаючи на предмет позову, позивач повинен довести лише факт користування відповідачем об'єктом благоустрою за відсутності договору, а відповідач для звільнення себе від відповідальності повинен довести, що не порушував майнові права або законні інтереси позивача у справі.

Постанова суду базується на припущенні, що «об'єкт може бути віднесений до об'єктів нерухомого майна, а не до тимчасових споруд». Посилання суду апеляційної інстанції на те, що цей об'єкт є нерухомим майном, оскільки проведена державна реєстрація права власності на це майно, є безпідставним. Суд помилково не врахував, що підставою такої реєстрації є рішення суду (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), яке скасовано, що є підставою для внесення запису про скасування державної реєстрації прав (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), оскільки судовий акт, який скасовано, не породжує жодних правових наслідків. Суд апеляційної інстанції не надав жодної правової оцінки, що інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно складена станом на 25.02.2016, тобто, до ухвалення постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.10.2016. Обставини щодо внесення до реєстру запису про скасування державної реєстрації прав у зв'язку із скасуванням судового рішення судом апеляційної інстанції не перевірялися, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 47 ГПК України, відповідно до якої судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Саме вказані обставини були підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2017 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 та направлення справи на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2017 замінено позивача - комунальне підприємство «Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами» Дніпропетровської міської ради процесуальним правонаступником - комунальним підприємством «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради.

Позивач при новому розгляді просить притягнути ТОВ «Орендабуд» до майнової відповідальності, стягнувши з нього п'ятикратний розмір плати за використання обєктів благоустрою в районі пр. Газети Правда, 2-Ж у м. Дніпро не за цільовим призначенням без укладання відповідного договору із позивачем за період з 20.05.2016 по 30.01.2017 в сумі 102739,50грн та зазначає, що:

-доказами, що підтверджують факт користування відповідачем об'єктом благоустрою за відсутності договору є акти комісійного обстеження № 08 від 19.05.2016 та № МВ-16/52 від 05.10.2016;

-відповідач не заперечує використання ним об'єктів благоустрою без укладення відповідних договорів;

-спірна сума є майновою відповідальністю за шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою, яка нарахована згідно зі ст. 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і Порядку передачі обєктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для обєктів сфери споживчого ринку та сфери послуг, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.05.2013 №39/35.

Відповідач при новому розгляді справи зазначає, що:

-штрафні санкції, які позивач вимагає від відповідача є адміністративно-господарськими;

-застосування адміністративно-господарських санкцій відбувається тільки на підставі закону, а в даному випадку були застосовані штрафні санкції на підставі рішення органу місцевого самоврядування;

-доказом дійсної площі нерухомого майна є технічний паспорт;

-в матеріалах справи знаходяться акти з фотографіями об'єктів, лише один з яких належить відповідачу;

-порядок передачі об'єктів (елементів) благоустрою в тимчасове використання до спірних правовідносин не застосовується і позивач не є органом контролю у цих правовідносинах.

В судовому засіданні 07.11.2017 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

19.05.2016 позивачем проведена перевірка стану обєкту благоустрою міста Дніпропетровська за адресою: пр. Газети «Правда», 2а, за результатами якої складений акт комісійного обстеження території за № 08, в якому зафіксовано таке порушення (дослівно): «обєкт нерухомості (приміщення магазину «Обєкт нерухомості за рішенням суду») тротуар, пішохідна доріжка, замощення, без укладення договору про нецільове використання обєкту благоустрою. Розміри обєкту благоустрою, що використовується не за цільовим призначенням 7х7,20 = 50,5 м.кв.», а також зазначено відомості про осіб, дії яких призвели до встановлених комісією порушень: власник ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ПО «Ломбард Фольченко і компанія». До акту додані фотоматеріали із зображенням обєкту з вивісками «Недорогие нужные товары», «Гроші. Надійний ломбард» та дата « 19/05/2016 13:16».

У цей день була проведена перевірка стану обєкту благоустрою міста Дніпропетровська за адресою: пр. Газети «Правда», 2ж, за результатами якої складений акт комісійного обстеження території за № 09, в якому встановлено нецільове використання обєкту благоустрою, площа якого становить 104,1кв.м, шляхом розміщення ТОВ «Орендабуд» (код 39258051) на тротуарі, пішохідній доріжці, замощенні обєкту нерухомості (приміщення магазину «Обєкт нерухомості за рішенням суду»). До акту додані фотоматеріали із зображенням споруди з вивіскою «Ломбард», «Сеть ломбардов «КОМОД») та дата « 19/05/2016 13:17».

12.09.2016 позивачем складено новий акт комісійного обстеження території за № 65, в якому зазначено, що «при проведенні обстеження території за адресою пр. Слобожанський, 2ж було виявлено тимчасову споруду без наявності правовстановлюючих документів на розміщення тимчасової споруди та на тимчасове використання обєкту благоустрою не за цільовим призначенням загальною площею 40кв.м». Особою, дії якої призвели до такого порушення, у цьому акті зазначено ТОВ «Орендабуд». До акту додані фотоматеріали із зображенням споруди з вивіскою «Ломбард», «Сеть ломбардов «КОМОД».

05.10.2016 позивачем знову складено акт комісійного обстеження території за № МВ-16/52, в якому зазначено, що «при проведенні обстеження території за адресою пр. Слобожанський, 2ж було виявлено тимчасову споруду без наявності правовстановлюючих документів на розміщення тимчасової споруди та на тимчасове використання обєкту благоустрою не за цільовим призначенням загальною площею 50,4кв.м». Особою, дії якої призвели до такого порушення, у цьому акті зазначено ТОВ «Орендабуд». До акту додані фотоматеріали із зображенням споруди з вивіскою «Недорогие нужные товары», «Гроші. Надійний ломбард»

Суд вважає за необхідне задовольнити позов з таких підстав.

За результатами вирішення спору та на виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 11.05.2016 по даній справі суд зазначає наступне.

Предметом доказування по справі є наявність чи відсутність підстав для застосування до відповідача майнової відповідальності за шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнає та не оспорює, що за адресою пр. Слобожанський, 2ж знаходиться належний йому магазин літ. А-1, загальною площею 46,1кв.м, що займає земельну ділянку площею 55кв.м.

Додатковим доказом того, що належний відповідачу обєкт перебуває саме за вказаною адресою є те, що 30.06.2017 між Дніпровською міською радою та ТОВ «Орендабуд» був укладений договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно транспортної інфраструктури м. Дніпра №700. Предметом даного договору є здійснення оплати забудовниками величини пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра (далі величина пайової участі) шляхом перерахування грошових коштів до спеціального фонду міського бюджету у звязку фактичним розміщенням магазину непродовольчих товарів за адресою: просп. Слобожанський, 2ж.

Також, в матеріалах справи є копія декларації відповідача про початок виконання будівельних робіт від 11.05.2017, копія декларації про готовність до експлуатації вказаного обєкта від 11.05.2017.

Однак, документи, що підтверджують правомірність перебування наведеного обєкту відповідача за вказаною адресою в матеріалах справи відсутні.

В ході вирішення спору, відповідачем не виконані вимоги ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України та не доведена правомірність перебування вказаного обєкту за відповідною адресою.

Стосовно правової природи заявленої до стягнення суми, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою населеного пункту.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» шкода, завдана внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс, методик, розрахунків щодо обрахування шкоди.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.05.2013 №39/35 затверджено Порядок передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг» (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 7.1 Порядку, порушення нормативно-правових актів у сфері благоустрою, у тому числі самовільне використання об'єктів благоустрою міста не за їх цільовим призначенням, невиконання рішень органів місцевого самоврядування щодо благоустрою міста та ігнорування відповідних приписів органу контролю, мають обов'язковим наслідком притягнення суб'єктів порушення правил благоустрою міста до передбаченої чинним законодавством адміністративної та цивільно-правової (в тому числі майнової) відповідальності.

Згідно з пунктом 7.2 Порядку, підставою для притягнення до майнової відповідальності є акт комісійного обстеження території, який складається посадовими особами органу контролю відповідно до повноважень, визначених Статутом та внутрішніми організаційно-розпорядчими документами органу контролю. У разі відмови суб'єкта господарювання або фізичної особи від майнової відповідальності внаслідок порушення правил благоустрою території міста, Правил поводження з відходами у місті Дніпропетровську орган контролю звертається до суду в установленому порядку з відповідними позовами про примусове стягнення шкоди.

Межі (розмір) майнової відповідальності суб'єкта господарювання або фізичної особи визначаються таким чином: за самовільне використання об'єктів благоустрою міста не за їх цільовим призначенням, самовільне пошкодження елементів міського благоустрою, їх несвоєчасне або неякісне відновлення - у п'ятикратному розмірі плати, передбаченої пунктом 6.5 Порядку, за період від фактичного початку робіт (використання об'єктів благоустрою) до усунення порушень (пункт 7.4.1 Порядку).

Тобто, вищевказаним Порядком встановлено відповідальність за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, а саме за самовільне зайняття території (частини території) об'єкта благоустрою населеного пункту.

Крім того, з огляду на положення статті 144 Конституції України, статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоврядування, прийняті в межах наданих повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Саме таким актом є Порядок передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг.

Наведений Порядок не скасований у встановленому законом порядку та є чинним.

З огляду на викладене, суд не приймає посилання відповідача на те, що спірна сума є адміністративно-господарською санкцією.

Стосовно визначення позивачем в актах різної площі суд зазначає наступне.

При обґрунтуванні вимог позивач посилається на акти комісійного обстеження № 08 від 19.05.2016, № 65 від 12.09.2016 та № МВ-16/52 від 05.10.2016 як на докази, що підтверджують факт користування відповідачем об'єктом благоустрою за відсутності договору.

Суд враховує, що вказані акти містять різні дані щодо площі обєкта від 40кв.м. до 104,1м.кв.

Згідно з Технічним паспортом, виготовленим ТОВ «АТТЕКС», на магазин непродовольчих товарів, що знаходиться адресою: пр. Газети «Правда», 2Ж, станом на 29.09.2015 загальна площа цього обєкту складає 46,1кв.м, а площа займаної земельної ділянки під магазином становить 55кв.м.

Відповідно до останньої заяви про збільшення позовних вимог від 30.01.2017 позивач просить стягнути з відповідача 102739,50грн, що є платою у п'ятикратному розмірі за користування об'єктами (елементами) благоустрою за період з 20.05.2016 по 30.01.2017, виходячи з того, що площа об'єктів благоустрою становить 39,5кв.м, а плата за 1 день їх використання - 80,58грн.

Таким чином, позивачем при розрахунку суми позовних вимог використано дані щодо площі об'єкта благоустрою менші, ніж площа магазину відповідача згідно з матеріалами справи.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що розміщена за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда», 2Ж споруда є нерухомим майном «Магазин непродовольчих товарів», про що включені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також те, що спірне майно належало ОСОБА_3 на праві власності на підставі рішення Бабушкінського районного суду від 25.01.2016 у справі № 200/25290/15-ц та відомості включені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставою реєстрації нерухомого майна було вказане рішення суду, яке скасовано постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.10.2016, що є підставою для внесення запису про скасування державної реєстрації прав (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), оскільки судовий акт, який скасовано, не породжує жодних правових наслідків.

З урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те. що відповідний обєкт є нерухомим майном.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Орендабуд» (49027 м. Дніпро, вул. В. Винниченка, 17, ідентифікаційний код 39258051) на користь комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради (49000 м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, ідентифікаційний код 35609280) 102739,50грн - п'ятикратний розмір плати за використання обєктів благоустрою не за цільовим призначенням, 1847,52грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 13.11.2017

Суддя В.О. Татарчук