Рішення № 70224308, 07.11.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.2017 Справа № 904/8775/17

За позовом Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №8", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача - ОСОБА_1 підприємство "Парковка та реклама", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста у розмірі 1 977,70 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 646 від 06.03.2017, представник;

від відповідача: не з'явися;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача ОСОБА_1 підприємство "Парковка та реклама" про стягнення заборгованості у сумі 1 977,70 грн., з яких: основний борг у сумі - 1 178,02 грн., пеня у сумі - 799,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобовязань за договором оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 8/2 від 17.12.2012, в частині своєчасного та повного внесення орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду в засіданні на 19.10.2017 о 11:45год.

18.10.2017 представник третьої особи надіслав електронним засобом зв'язку до канцелярії суду письмові пояснення по суті спору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2017 відкладено розгляд справи на 07.11.2017 о 12:30 год.

26.10.2017 до Господарського суду від Комунального підприємства "Парковка та реклама" надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог, в яких відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором. Крім того, просить розглядати справу без участі уповноваженого представника.

07.11.2017 позивач подав до канцелярії суду уточнення позовних вимог, якими просить суд стягнути з відповідача 4 759,49 грн. заборгованості по орендній платі та 799,68 грн. пені.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Суд вважає за можливе розглянути дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Управлінням комунальної власності міста виконавчого комітету "Криворізької міської ОСОБА_2" Дніпропетровської області (Орендодавець) та Громадською організацією „Дніпропетровська обласна організація „Громадська мережа „Опора (Орендар) укладений договір № 8/2 оренди обєктів нерухомості комунальної власності міста від 17.12.2012.

Згідно з умовами вказаного договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (надалі - обєкт оренди), нежиле приміщення (надалі - обєкт оренди), загальною площею 152,8 м2 розташований за адресою: вул.. Рєзанова, 11, для використання під розміщення громадської організації, балансоутримувачем якого є Управління благоустрою та житлової політики виконкому міськради. Обєкт оренди об лаштований холодним водопостачанням, каналізацією, центральним опаленням, електромережею. Використання орендованого комунального майна не за призначенням забороняється. (п.1.1. договору).

Стаття 14 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно п. 2.1. договору договір оренди вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно п. 2.2. договору вступ орендаря у строкове платне користування обєктом оренди настає одночасно з підписанням акту прийому-передачі, який треба оформити в 5-ти денний термін з КП "Парковка та реклама".

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав, а відповідач прийняв у користування обєкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2013 (а.с.11).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує річну орендну плату у розмірі 15% від незалежної вартості об'єкта оренди.

Орендна плата становить 1 023,48 грн. без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - листопад 2012.

Орендна плата за перший місяць оренди січень 2013, визначається шляхом коригування її розміру за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди.

Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок КП "Парковка та реклама", щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного після сплачуваного, з подальшим перерахуванням 70% коштів до міського бюджету. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Індекс інфляції визначається щомісячно Держкомстатом України. Розмір орендної плати може бути переглянуто у разі зміни методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством.

Згідно ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який регулює спірні відносини, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. При цьому згідно ч.1 ст.19 цього Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

За час користування обєктом оренди відповідач систематично порушував умови договору в частині внесення орендної плати. Так, у період з червня по жовтень 2015 року відповідачем не було сплачено орендну плату у розмірі 1 178,02 грн. (розрахунок (а.с.15).

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 1709 від 30.05.2017 з проханням сплатити суму заборгованості у розмірі 1 977,70 грн. (а.с. 13).

Проте, відповіді на претензії відповідач не надав.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

В ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст.286 Господарського кодексу України зазначено про те, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

07.11.2017 позивач подав до канцелярії суду уточнення позовних вимог, якими просить суд стягнути з відповідача 4 759,49 грн. заборгованості по орендній платі за період з червня по жовтень та 799,68 грн. пені за період з 21.07.2015 по 20.01.2016.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги з урахуванням збільшення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4 759,49 грн. заборгованості з орендної плати за період з червня по жовтень 2015, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ч.3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.6 договору орендна плата, перерахована або не в повному розмірі, стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені згідно з чинним законодавством у розмірі 0,5% від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

За несвоєчасну сплату суми орендної плати відповідачу нараховано пеню за період з 21.07.2015 по 20.01.2016 у розмірі 799,68 грн.

Перевіривши правильність нарахування пені та період за який її було нараховано, судом встановлено, період нарахування є вірним, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню сумі визначеній позивачем 799,68 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими.

Враховуючи не подання відповідачем до суду доказів сплати заборгованості суд задовольняє позовні вимоги позивача в повному обсязі у загальному розмірі 5 559,17 грн., який складається з сум: 4 759,49 грн. заборгованості з орендної плати та 799,68 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати пов'язані з розглядом справи при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 8 (50027, м. Кривий Ріг, вул. Хабаровська, буд. 9, код ЄДРПОУ 13440031) на користь держави в особі Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ОСОБА_2 Дніпропетровської області (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 25522449) шляхом перерахування коштів за наступними реквізитами: отримувач - управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, поточний рахунок 33218871700019, код ЄДРПОУ 38032510, МФО 805012) 4 759,49 грн. заборгованості з орендної плати та 799,68 грн. пені.

Видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 8 (50027, м. Кривий Ріг, вул. Хабаровська, буд. 9, код ЄДРПОУ 13440031) на користь Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ОСОБА_2 Дніпропетровської області (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 25522449) за наступними реквізитами: отримувач - управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ; поточний рахунок 35415003084898, код ЄДРПОУ 25522449, МФО 805012) 1 600,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.11.2017

Суддя ОСОБА_3