Постанова № 70223885, 02.11.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5352/17

Провадження № 2-а/442/189/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 року

Дрогобицькиий міськрайонний суд Львівської області

в складі : головуючого Гарасимків Л.І.

при секретарі Петрів В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дрогобицького міськрайонного суду із позовом до Дрогобицького об'єднаного управління пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, посилаючись на те, що з 1980 року по 1985 рік вона навчалась в Івано-Франківському медичному інституті за спеціальністю стоматологія. Рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 22 червня 1985 року їй було присвоєно кваліфікацію лікаря стоматолога, що підтверджується дипломом серії НОМЕР_1. З 01 серпня 1985 року по 24 липня 1986 року проходила інтернатуру на посаді лікаря-інтерна в Івано-Франківській обласній стоматологічній поліклініці. З 08 червня 1987 року по 03 жовтня 1994 року працювала лікарем стоматологом в терапевтичному відділенні Івано-Франківської обласної стоматологічної поліклініки. З 05 жовтня 1994 по 02 січня 2001 року та з 15 серпня 2002 року по 01 серпня 2003 року працювала на посаді лікаря стоматолога в Дрогобицькій міській стоматологічній поліклініці. З 01 серпня 2003 року по 02 січня 2004 року працювала лікарем стоматологом в приватному підприємстві «Рома». З 02 січня 2004 року по 03 січня 2008 року працювала лікарем стоматологом в приватному підприємстві «Стоматологічний цент». З 04 січня 2008 року по 05 березня 2014 року працювала на посаді лікаря стоматолога в приватному підприємстві «Рома». 19 травня 2017 року вона звернулася до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області з заявою про призначення мені пільгової пенсії за вислугу років, однак у призначенні пенсії відповідач відмовив, мотивуючи це тим, що в нього недостатньо стажу для призначення відповідного виду пенсії. При цьому відповідач відмовляється приймати до підрахунку її стаж роботи лікаря стоматолога в приватному підприємстві «Рома» та приватному підприємстві «Стоматологічний центр», мотивуючи це тим, що переліком закладів охорони здоров'я затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України №385 від 28.10.2002 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.11.2002 року за № 892/7180, не передбачено приватних підприємств, а відтак, підстав для зарахування цих періодів роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років немає. А тому у неї виникла необхідність звернутися до суду.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з»явилася, однак в позовній заяві вказала, щоб проводили розгляду справи у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а тому суд розглянув справу у відсутності позивача на підставі наявних доказів по справі.

Відповідач - представник Дрогобицького об»єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області Петрицин О.П. в судове засідання не з»явився, однак від нього поступила заява, в якій просить слухати справу у його відсутності, відносно заявлених позовних вимог заперечує, а тому суд розглянув справу у відсутності представника Дрогобицького об»єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на підставі наявних доказів по справі.

При таких обставинах, оскільки сторони в судове засідання не з'явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч.1 ст.41 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали та всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Бездіяльність - певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов'язків згідно із законодавством України.

Згідно з п.п. 1, 2, 9 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В судовому засіданні не оспорюється той факт, що стаж роботи позивача ОСОБА_1 на посаді лікаря стоматолога становить більше 30 років, в тому числі в приватному підприємстві «Рома» та в «Стоматологічному центрі» - більше 10 років, що підтверджується копією трудової книжки.

Із змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч. І Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт. - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" гарантовано право громадян на державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до пункту "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров»я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Зазначеним Переліком визначено заклади і установи охорони здоров'я та посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Це посади лікаря та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) в лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, санаторно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ, а таким чином, підставою для призначення пенсії за вислугу років є робота на посаді лікаря та працівника середнього медичного Персоналу, у закладі, віднесеному до закладів охорони здоров'я, при наявності загального стажу від 25 до 30 років, незалежно від віку.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» заклади охорони здоров'я - підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

Згідно ч. 1 ст. 56 та ст. 62 закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу боти зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства у колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи тривалості перерв.

Відповідно до вимог ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Крім того також слід зазначити, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (зі змінами) (надалі Порядок), заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Так, зокрема, згідно з абз. 1 п. 1.7 розділу І цього Порядку днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Крім цього, відповідно до вимог ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного'місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, а відтак враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 більше 30 років пропрацювала на посаді лікаря стоматолога, що передбачено постановою №909, остання має право на отримання пенсії за вислугу років.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішенім ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності .покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають до задоволенню.

Таким чином, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача зарахувати стаж роботи стоматолога в приватному підприємстві «Рома» та в приватному «Стоматологічному центру» до стажу роботи та призначити позивачу ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст..55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 01.06.2017р., а дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті їй пенсії необхідно визнати неправомірними.

Керуючись ст. ст.10, 69, 158-163, 256 КАСУ України, ч.3 ст.46 Конституції України, п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 8-12, 17, 49-51, 71, 86, 159- 160, 162 КАС України, суд, -

вирішив :

Визнати протиправними дії Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1, стажу роботи лікаря стоматолога в приватному підприємстві «Рома» та в приватному підприємстві «Стоматологічний центр» до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років.

Зобов'язати Дрогобицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області зарахувати стаж роботи лікаря стоматолога в приватному підприємстві «Рома» та в приватному підприємстві «Стоматологічний центр» до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 01.06.2017р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Дрогобицького об»єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області в користь ОСОБА_1 суму сплаченого нею судового збору в розмірі 640,00 грн.

Постанова може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а у випадку відкладення складання постанови у повному обсязі чи її прийняття у письмовому провадженні - в цей же строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Гарасимків Л.І.