Ухвала суду № 70223782, 14.11.2017, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/596/16-а

Номер провадження 2-а/438/5/2017

У Х В А Л А

про залишення без розгляду

14 листопада 2017 року Бориславський міський суд Львівської області

в складі головуючого-судді Слиша А.Т.

при секретарі Наминанік О.С.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бориславі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до міського голови м.Борислава ОСОБА_3, управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури ОСОБА_4 міської ради, ОСОБА_4 міської ради Львівської області, треті особи: ОСОБА_5 обласний центр зайнятості, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправними рішень у формі письмових документальних актів - листів та зобов’язання вчинити певні дії у відповідності до законодавства України, -

в с т а н о в и в :

У провадженні суду знаходиться вищевказана дана справа.

Представником відповідача ОСОБА_4 міської ради Львівської області ОСОБА_2 подано суду письмову заяву про залишення адміністративного позову без розгляду у зв’язку з пропущенням строків звернення до адміністративного суду, зазначаючи, що із змісту позовної заяви та заявлених позовних вимог, позивач просить суд визнати рішення у формі листів ОСОБА_4 міської ради від 1 грудня 2015 року № Ф-1881, 17 грудня 2015 року № Ф-2123, 20 травня 2016 року № 598 за підписом міського голови м. Борислава, розроблених начальником відділу архітектури та містобудування міської ради протиправними. Проте, адміністративне судочинство не передбачає такого способу захисту, як визнання рішень у формі листів протиправними, оскільки в адміністративному судочинстві фізичні та юридичні особи можуть оскаржити лише рішення (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень. Крім цього, позивач просить визнати протиправними рішення міської ради від 3 листопада 2003 року № 256, 30 серпня 2007 року №386, 29 березня 2012 року №566, як такі, що не відповідають вимогам ДБН 360-92 та ДСТУ НБ.Б 1.11:2011. Одне з оскаржуваних рішень міської ради, а саме: від 29 березня 2012 року № 566 «Про затвердження містобудівного обґрунтування приміщення адміністративного будинку на вул.Коваліва у м. Бориславі» свого часу було оприлюднене на офіційному сайті міської ради відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», рішення міської ради від 3 листопада 2003 року № 256 «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки СП «Західна нафтова компанія», рішення від 30 серпня 2007 року № 386 «Про затвердження матеріалів попереднього погодження та надання дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок на вулицях Дрогобицькій та Коваліва для продажу на земельних торгах (аукціоні)» та матеріали на підставі яких приймалися ці рішення знаходяться на зберіганні в міському Державному архіві. Відтак, позивач ОСОБА_1 знав про існування цих рішень на момент подання адміністративного позову, однак як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач не ставить питання поновлення строків для звернення до суду і не наводить для цього причин їх пропуску, тому підстав для скасування згаданих вище рішень міської ради немає, так як позивачем порушено строки звернення до адміністративного суду. Заяву просить задоволити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримала.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні погодився, що ним пропущено визначені законом строки звернення до адміністративного суду в частині оскарження рішень ОСОБА_4 міської ради, зокрема його вимоги викладені у п.5 резолютивної частини позовної заяви. В решті вимог позовної строк ним не пропущено.

Заслухавши наведені в обґрунтування клопотання доводи представника відповідача та пояснення позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду 06 червня 2016 року із позовними вимогами, які були ним неодноразово уточнені, та відповідно до адміністративного позову від 27 лютого 2017 року - збільшені, та просить суд:

1. Визнати рішення ОСОБА_4 міської ОСОБА_5 Львівської області у формі письмових документальних актів - листів за №№ Ф-598 від 20.05.2016 р.; Ф-1981 від 11.12.2015 р.; Ф-2123 від 17.12.2015р. за підписом міського голови м.Борислава ОСОБА_3 протизаконними і протиправними тазобов’язати міського голову м.Борислава ОСОБА_3 своїм розпорядженням відмінити ці письмові документальні акти - листи, як протиправні;

2. Визнати протиправним по причині невідповідності до вимог ДСТУ НБ.Б 1.1-11: 2011, ДБН 360-92**, Державних санітарних правил забудови та планування населених пунктів розміщення на Схемі зонування Зонінгу м. Борислава від 26.02.2015 р. в районі вул.. Міцкевича - ОСОБА_8 / колишня Тернавка / в. Бориславі в зоні житлової садибної забудови Ж-1 цих вулиць комунально - складської зони КС -3, КС- 4 по вул.Дрогобицькій, виробничих зон В-4 по вул. Петлюри, В - 5 по вул.Дрогобицькій в м. Бориславі, які порушують права громадян на будівництво житла;

3. Визнати протиправним по причині невідповідності до вимог ДСТУ НБ.Б1.1-11:2011, ДБН - 360-92** та Державним санітарним правилам забудови та планування населених пунктів розміщення на Схемі зонування Зонінгу м. Борислава від 26.02.2015 р. в районі вул.Коваліва буд.14-22 в м.Бориславі двох громадських зон Г-6 для розташування громадських будівель та комунально- складських зону КС - 3 та КС - 4 по вул.Коваліва які порушують права громадян на будівництво житла;

4. Зобов’язати суб’єкт владних повноважень виконавчий орган ОСОБА_4 міської ОСОБА_5 Львівської області відділ архітектури та містобудування у відповідності до вимог ДСТУ НБ.Б-1.1-11:2011 та дійсному стану забудови підготувати висновок з рекомендаціями щодо внесення змін до Зонінгу м.Борислава від 26.02.2015 р. у відповідності до пропозицій позивача по вилученню: комунально - складської зони КС- 3 з району вул..Міцкевича - ОСОБА_8/ колишня Тернавка / в м. Бориславі; громадських зон двох зон Г-6 та КС-4 в районі вул.. Коваліва № будинків 14-22 в м. Бориславі. Зміни: виробничої зони В- 4 по вул.Петлюри № 1 — 15 в м. Бориславі на громадську зону Г - 6 / розміщення об’єктів торгівлі / та Виробничу зону В- 5; комунально - складську зону КС - 4 по вул.Дрогобицькій 7 в м. Бориславі на громадську зону Г-6 / зона розміщення об’єктів торгівлі / та КС - 4; комунально - складської зони КС - 3 на КС- 4 по вул.Коваліва № 2 - 22 в м. Бориславі та надати цей висновок до виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ОСОБА_5 Львівської області для забезпечення прав громадян на будівництво житла;

5. Визнати протиправними за невідповідністю до вимог ДБН 360-92** та ДСТУ НБ.Б 1.11:2011, Державним санітарним правилам забудови та планування населених пунктів рішення ОСОБА_4 міської ОСОБА_5 Львівської обл. № 256 від 03.11.2003р.; 386 від 30.08.2007 року; 566 від 29. 03.2012 року та зобов’язати ОСОБА_4 міську ОСОБА_5 обл. відмінити рішення №386 від 30.08.2007 р. та№566 від 29.03.2012 р. як протизаконні, які порушують права громадян на будівництво житла у відповідності до ст.19 Конституції України;

6. У відповідності до ст. 267 КАС України «Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах» зобов’язати всіх відповідачів - суб’єктів владних повноважень по даному позову, не на користь яких ухвалене судове рішення, подати суду у десятиденний строк від дати набрання рішенням Бориславського міського суду Львівської області по даному позову законної сили звіт про виконання судового рішення поданому позову, а також зобов’язати всіх відповідачів поданому позову викласти звіт у письмовій формі з вказанням у ньому: реквізитів судового рішення, яке повинно бути виконане, стан його виконання (виконане повністю чи не виконане), повний перелік дій по його виконанню, причини невиконання, якщо рішення не виконане, а також додати до звіту копії документів, які б підтверджували інформацію, викладену у звіті.

У відповідності до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.100 КАС України а дміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

У відповідності до ч.2 ст.100 КАС України п озовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

У відповідності п.9 ч.1 ст.155 КАС України позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

У відповідності ч.3 ст.162 КАС України якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Отже, із змісту предмета адміністративного позову ОСОБА_1 вбачається, що позивач оспорюючи рішення ОСОБА_4 міської ради Львівської обл. № 256 від 03.11.2003р.; №386 від 30.08.2007 року; №566 від 29. 03.2012 року – звернувся із позовом до Бориславського міського суду Львівської області 06 червня 2016 року, пропустивши шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Позивач не зазначає обставин, яки­ми обґрунтовуються вимоги про необхідність визнання судом причин про­пуску строку звернення до адміністративного суду по­важними, так само як не зазначає конкретний зміст цих причин та не подає суду жодних доказів, які підтверджують існування відповідних причин, то, як наслідок, в урахуванням приписів частин 1, 2 ст.100 КАС України та­кий адміністративний позов ОСОБА_1 слід залишити без розгляду на підставі п.9 ч.1 ст.155 КАС України.

Залишення без розгляду позову ОСОБА_1 цілком і повніс­тю відповідає також нормам міжнародного законодавства та практиці Єв­ропейського Суду з прав людини. Так, у відповідності до пункту 1. ст. 6 Конвенції про за­хист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97 ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'яз­ків цивільного характеру.

У відповідності до частини 1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зок­рема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У відповідності до частини 2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейсь­кого Суду з прав людини.

У відповідності до ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основних свобод і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини при розкритті у своїх рішеннях змісту поняття «доступ до правосуддя», закріпленого у пункті 1 ст. 6 Кон­венції від 04.11.1950, вказує, що право на доступ до суду не є абсолют­ним і може бути обмежено рішеннями суду (рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», § 38; «Станєв проти Болгарії», § 230). Теж саме застосовується у справах щодо критеріїв прийнятності заяви, що за своїм характером регулюються державою, яка користується певною свободою розсуду у цьому питанні («Луордо проти Італії», § 85).

Якщо доступ до суду обмежений законом чи практикою суду, Суд досліджує чи впливає таке обмеження на сутність права, а саме, чи перес­лідує обмеження законну мету і чи забезпечується при цьому належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідува­ною метою: («Аишнґдейн проти Сполученого Королівства», § 57). Пункт 1 статті 6 Конвенції від 04.11.1950 не порушується, якщо обмеження відпо­відає принципам, заснованим Судом.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2013 у справі «ОСОБА_9 проти України», строк давності переслідує декілька важливих цілей, зокрема забезпечує правову визна­ченість і завершеність, захищає потенційних відповідачів від застарілих вимог, які було б важко заперечувати, дозволяє уникнути несправедливос­ті, яка може виникнути при прийнятті судами рішень відносно подій, які відбувались в далекому минулому на основі доказів, які з часом можуть стати ненадійними та недостатніми (див. Stubbings and Others v. The United Kingdom, 22 October 1996, §51, eports 1996 IV). Суд постановив, що проце­суальні норми направлені на забезпечення належного правосуддя і дотри­мання принципу правової визначеності, і заявники повинні розраховува­ти, що ці норми будуть застосовуватись.

Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а також про відсутність документально підтверджених обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду, у зв’язку з чим до поданої заяви слід застосувати наслідки, передбачені ч.1 ст.100 та п.9 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме – залишити позов без розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до міського голови м.Борислава ОСОБА_3, управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури ОСОБА_4 міської ради, ОСОБА_4 міської ради Львівської області, треті особи: ОСОБА_5 обласний центр зайнятості, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправними рішень у формі письмових документальних актів - листів та зобов’язання вчинити певні дії у відповідності до законодавства України - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана апеляційному суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області протягом п’яти днів після оголошення ухвали.

Головуючий суддя А.Т. Слиш