Ухвала суду № 70223137, 10.11.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

про залишення позовної заяви без руху

10 листопада 2017 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу-3 «Вчителів і робітників скляного заводу» про визнання боргу недійсним,

В С Т А Н О В И В:

10 листопада 2017 р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу-3 «Вчителів і робітників скляного заводу» про визнання боргу недійсним.

Вивчивши подані матеріали приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.

Так, за вимогами пунктів 3, 5, 6 частини другої статті 119 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

У позовній заяві позивачем заявлені позовні вимоги про застосування строку позовної давності до заборгованості перед відповідачем та визнання недійсною цієї ж заборгованості.

Разом із тим, в порядку статті 10 ЦПК України вважаю за необхідне роз’яснити позивачеві, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України). Позовна давність застосовується судом за заявою сторони спору (ст. 267 Цивільного кодексу України). Таким чином, застосування позовної давності відбувається лише за заявою сторони спору, та не може виступати позовною вимогою. У даному випадку звернення позивача із заявою про застосування строку позовної давності було би можливим у разі подачі позову Житлово-будівельного кооперативу-3 «Вчителів і робітників скляного заводу» до неї про стягнення заборгованості, а не навпаки.

Крім того, вважаю також за необхідне роз’яснити позивачеві, що способи захисту порушеного права, які можуть застосовуватися судом, передбачені статтею 16 ЦК України, серед яких передбачається визнання недійсним правочину (тобто, договору). Визнання недійсною заборгованості законом не передбачене. Також, позивач, викладаючи обставини на обґрунтування позову, не посилається на норму закону, яка слугує підставою її позовної вимоги про визнання недійсною заборгованості.

Таким чином, з метою надання позивачеві можливості реалізації права на доступ до правосуддя, вважаю за необхідне надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом викладення належним чином змісту позовних вимог та обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Крім того, позовна заява містить й інші недоліки.

Так, всупереч вимогам частини першої статті 120 ЦПК України позивач не додав до позовної заяви копій всіх доданих до неї документів для вручення відповідачу, зокрема, копії договору від 05.12.2006 про надання послуг електроенергії, копії договору від 13.05.2009 про надання послуг з постачання газу, копії договору від 01.10.2010 про надання послуг з постачання теплоенергії, копії оновленого варіанту договору від 28.10.2017 на постачання води і рахунки за 2014 р., копії договору на утримання будинку з ЖБК-3 від 06.11.2010.

Також, як свідчить додана до позовної заяви квитанція про оплату судового збору на суму 640 грн., позивач цю квитанцію використала повторно для звернення до суду.

Так, за вимогами частини п’ятої статті 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

У відповідності до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за позовними вимогами немайнового характеру, поданими фізичною особою, відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 640,00 гривень.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію № ПН3089 від 18 жовтня 2017 р. на суму 640,00 грн., яка вже була використана нею під час звернення до суду з іншою позовною заявою. Крім того, вказана сума судового збору за даною квитанцією відповідно до ухвали суду у справі № 335/12664/17 була їй повернута. Позивач не позбавлена права скористатися даною квитанцією та повернути суму судового збору на підставі ухвали суду, що матиме наслідком ненадходження судового збору до бюджету за розгляд даної справи.

Таким чином позивачу необхідно подати до суду інший документ про сплату судового збору на суму 640,00 грн.

Судовий збір слід сплачувати за такими реквізитами: отримувач – УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області, код ЄДРПОУ 38025409, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31210206700007, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;___(ідентифікаційний номер платника);Судовий збір за позовом_____(ПІБ позивача), Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Також позивач має змогу скористатись електронним сервісом для сплати судового збору, роздрукувати квитанцію на офіційному сайті суду http://og.zp.court.gov.ua/sud0818/tax/.

Відповідно до частини першої статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, приходжу до висновку про залишення даної позовної заяви без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків шляхом зазначення у позовній заяві змісту позовних вимог, викладення обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, надання копій всіх доданих до позовної заяви документів для відповідача, надання документа про сплату судового збору на суму 640,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119–121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу-3 «Вчителів і робітників скляного заводу» про визнання боргу недійсним залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення у позовній заяві змісту позовних вимог, викладення обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, надання копій всіх доданих до позовної заяви документів для відповідача, надання документа про сплату судового збору на суму 640,00 грн. (реквізити для сплати зазначені у мотивувальній частині ухвали) – 5 (п’ять) днів з дня отримання копії ухвали, роз’яснивши, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Шалагінова