Постанова № 70214593, 07.04.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/827/17

Провадження № 2-а/204/77/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 квітня 2017 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Тітової І.В.

з участю секретаря Олішевської К.Й.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі про зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

14 лютого 2017 року до суду надійшов вищевказаний адміністративний позов, у якому позивача просить зобов’язати Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі здійснити перерахунок та поновлення виплати пенсії за віком позивачу з 07.10.2009р. із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни у відповідності до чинного пенсійного законодавства України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу з 03.08.1995р. призначено пенсію за віком безстроково. В лютому 1996р. позивач виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв'язку з чим виплату пенсії припинено. 10.10.2016р. представник позивача звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та поновлення виплати пенсії за віком, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни. Відповідач повідомив, що така заява повинна бути подана за місцем реєстрації або фактичного проживання, а угода між Україною та державою Ізраїль на сьогодні не ратифікована, тому підстав для поновлення пенсії не має. Крім того, копію рішення відповідача не направлено в зв'язку з відсутністю конвертів та марок. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним. Тому змушений був звернутися до суду із даною позовною заявою.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з’явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У прохальній частині позовної заяви представник позивача зазначив, що просить справу розглядати без участі позивача та представника позивача

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог і просила відмовити у позові. Надала суду письмові заперечення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_2 є громадянином України та постійно проживає на території держави Ізраїль з 07.04.1997р., що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон, довіреністю, карткою платника податку, підпис на яких засвідчений нотаріусом держави Ізраїль та скріплено апостилем (а.с.9-12).

10 жовтня 2016р. ОСОБА_2 через свого представника звернувся до Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі із заявою про перерахунок та поновлення виплати пенсії за віком в розмірах відповідно до чинного законодавства, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни (а.с.4-5).

Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі повідомило, що така заява повинна бути подана за місцем реєстрації або фактичного проживання, а угода між Україною та державою Ізраїль на сьогодні не ратифікована, тому підстав для поновлення пенсії ОСОБА_2 не має.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

П.15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005р. за №1566/11846 визначено, що поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.

Відповідно до п.16 Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка уповноважених органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземні громадяни та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (реєстрації) (п.29 Порядку).

Згідно з ст.5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Рішенням Конституційного Суду України № 25рп/2009 від 07.10.2009р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Вказаним рішенням встановлено, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Конституційне право на соціальний захист не може бути поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Право громадянина на одержання пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» та рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000р. закони, правові акти або окремі положення визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню, як такі, що відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Ст.24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Положеннями ст.46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, суд доходить висновку, що рішення відповідача про відмову у поновленні та перерахунку позивачу виплати пенсії за віком у зв'язку із постійним проживанням в Ізраїлі є неправомірним, оскільки суперечить Конституції та законам України.

Також суд бере до уваги те, що ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, тож судовий збір підлягає стягненню з Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі на користь позивача.

Керуючись ст.ст.94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі про зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Зобов’язати Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі здійснити перерахунок та поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_2 з 07 жовтня 2009р. із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, як непрацюючому пенсіонеру, дитині війни у відповідності до чинного пенсійного законодавства України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок)грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 07 квітня 2017 року.

Суддя І.В. Тітова