Ухвала суду № 70213906, 14.11.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1кп-200-12-17

Справа № 200/13026/13-к

УХВАЛА

Іменем УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року Бабушкінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді Марущак С.Л.

суддів Карягіної Н.О., Леонова А.А.

при секретарі Буц Д.С.

з участю:

прокурора Дзюби В.В.

захисника Калюжного Д.Ю.

обвинуваченої ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Таганрог, Російської Федерації, яка зареєстрована та мешкає в АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, ч.3 та ч.4 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, ч.3 та ч.4 ст.190 КК України.

У судовому засіданні прокурор вважав доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_2 може впливати на свідків та потерпілих, переховуватися від суду та заперечував проти зміни обвинуваченій запобіжного заходу на домашній арешт, так як вона вже перебуваючи на домашньому арешті порушила умови вказаного запобіжного заходу.

Захисник Калюжний Д.Ю. заявив клопотання про зміну обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, так як ОСОБА_2 тривалий час перебуває під вартою, справа довгий час розглядається судом, прокурором не доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України. ОСОБА_2 є особою раніше не судимою, позитивно характеризується, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, з'являлася на виклики слідчого та суду, докази не знищувала, на свідків та потерпілих не впливала. На даний час обвинувачена фактично вже відбула покарання строком 6 років 4 місяці, 10 інкримінованих ОСОБА_2 епізодів підлягають закриттю на підставі ст.49 КК України. Відповідно пояснень потерпілої ОСОБА_3, більшу частину грошових коштів обвинувачена не отримувала. На підставі викладеного просить змінити обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжний захід на цілодобовий арешт.

Обвинувачена ОСОБА_2 підтримала клопотання захисника.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали думку прокурора та заперечували проти задоволення клопотання захисника Калюжного Д.Ю., оскільки ОСОБА_2, коли була на свободі, підробила договір дарування свого майна з метою уникнення конфіскації та знаходячись на домашньому арешті вона може продовжити займатися злочинною діяльністю у вигляді шахрайства.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним в задоволенні клопотання захиснику Калюжному Д.Ю. щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відмовити та продовжити дію щодо обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з тих підстав, що ризики, які враховувались судом при обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме можливості вчинення впливу на свідків сторони обвинувачення та використання інших форм перешкоджання встановленню об'єктивної істини на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали та продовжують існувати з наступних підстав. Обвинувачена ОСОБА_2, знаходячись під домашнім арештом, не виконала покладені на неї обов'язки, у зв'язку з чим запобіжний захід у вигляді домашнього арешту їй замінено на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років та у вчиненні злочинів середньої тяжкості та тяжких, і тому суворість покарання, яке може бути призначено ОСОБА_2 у випадку доведеності її вини, дає суду обгрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. За вказаним кримінальним провадженням на цей час свідки та потерпілі судом не допитані і відповідно існують ризики, що обвинувачена може незаконно впливати на свідків та потерпілих або іншим чином перешкоджати розглядові справи по суті.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_2

Тривалий розгляд справи не може бути підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2, оскільки термін розгляду справи пов'язаний з її складністю та процесуальною поведінкою учасників процесу.

Посилання захисту, що обвинувачена ОСОБА_2 раніше не судима, позитивно характеризується за місцем мешкання, має міцні соціальні зв'язки зі своєю родиною, близькими та друзями, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває та має постійне місце мешкання, хоча і мають місце, однак самі по собі не є підставою для зміни обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжного заходу на більш м'який, а враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.

Твердження захисту, що не існує ризику того, що обвинувачена буде переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілих, оскільки вона виконувала покладені на неї обов'язки під час перебування під домашнім арештом і завжди з'являлася на виклики до слідчого та суду, перебуваючи тривалий час під вартою у відповідності до ч.5 ст.72 КПК України на цей час вже відбула фактично 6 років 4 місяця покарання у вигляді позбавлення волі, що 10 епізодів з пред'явленого їй обвинувачення підлягають закриттю у зв'язку з закінченням строків давності та відповідно пояснень потерпілої ОСОБА_3 більшу частину грошових коштів обвинувачена не отримувала, суд не може розцінювати як підставу зміни запобіжного заходу на більш м'який, так як вищезазначені доводи з урахуванням обставин інкримінованих ОСОБА_2 злочинів, не свідчать про наявність у останньої перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду, а питання зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання, питання звільнення від кримінальної відповідальності або звільнення від покарання на підставі ст.49 КК України та доведеності обвинувачення з оцінкою досліджених доказів суд вирішує у нарадчій кімнаті при постановленні остаточного рішення по справі.

Посилання захисту, як на підставу зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на те, що захист вважає ухвалу суду від 11.03.2014, якою обвинуваченій запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було замінено на тримання під вартою, не обґрунтованою, суд не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки суд при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не дає оцінки рішенням суду першої інстанції. Крім цього, вказана ухвала суду, як і всі інші рішення у тому числі вирок, постановлений іншим складом суду по даному кримінальному провадженню, були предметом апеляційного перегляду.

На підставі викладеного суд вважає необхідним у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу відмовити та продовжити застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання можливості обвинуваченої сховатися від суду, здійснювати вплив на свідків та потерпілих або будь-яким іншим способом перешкоджати встановленню об'єктивної істини.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 194, 197, 331, 350 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника Калюжного Д.Ю. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт з застосуванням електронного засобу контролю, - залишити без задоволення.

Продовжити застосування до обвинуваченої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 січня 2018 року, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов'язаних з її внесенням обов'язків.

Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Судді

С.Л.Марущак

Н.О.Карягіна

А.А.Леонов