Ухвала суду № 70213704, 14.11.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанціїЛипа В.А.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"14" листопада 2017 р. Справа № 806/2223/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

сторін та їх представників: від прокуратури - Вихристюк О.Л.; від відповідача -пред. Загруйко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Во-Стиль" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" серпня 2017 р. у справі за позовом Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави- Управління Держпраці у Житомирській області до Приватного підприємства "Во-Стиль" про застосування заходів реагування ,

ВСТАНОВИВ:

Житомирська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Управління Держпраці у Житомирській області звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства "Во-Стиль" про застосування заходів реагування.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.08.2017року застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до Приватного підприємства "Во-Стиль" шляхом зупинення експлуатації АГЗП (Автомобільних газоправних пунктів) по вул. Бородія (Івана Сльоти), 49, вул. Черняховського (Чуднівська), 104 та просп. Миру, 22 м. Житомир до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 14.12.2016 р. № 2286/09/0005.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує, що акт перевірки від 14.12.2016року відповідач не отримував та не підписував. Вказує, що жодної загрози життю людей на АГЗП не існує.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в межах повноважень визначених абз. 1-2 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-XII (зі змінами та доповненнями, надалі - Закон № 2694-XII), п. 1, 4, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 та на підставі направлення на проведення перевірки від 12.12.2016р. № 2286/09, виданого відповідно до наказу № 2486 від 12.12.2016, Управлінням Держпраці у Житомирській області проведено позапланову перевірку приватного підприємства "Во-Стиль" на предмет дотримання вимог законодавства та нормативних актів з охорони праці та промислової безпеки, про що складено акт від 14 грудня 2016 р. № 2286/09/0005.

Із змісту обумовленого акту слідує, що під час перевірки виявлено порушення відповідачем вимог законодавства, зокрема, ст. 13, 21Закону України "Про охорону праці", які описані у рядках № 1-12 розділу V акту від 14 грудня 2016 р. № 2286/09/0005, які зокрема полягають в тому, що:

- під час спорудження, монтажу, наладки та експлуатації автомобільних газозаправних пунктів (по вул. Бородія, 49, Черняховського, 104, та просп. Миру,22 в м. Житомирі) не отримавши дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (п. 3.1 розділу ІІІ Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015року №285, Постанова КМ України від 26.10.2011року "1107 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки);

- відсутній акт приймання газообладнання для проведення комплексного випробування АГЗП "пусконалагоджувальних робіт" за формою додатку Ю, що є обов'язковим відповідно до ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання" (п. 4.6 розділу ІУ Правил безпеки систем газопостачання);

- відсутня виконавча технічна документація на встановлення АГЗП (сертифікати, паспорти або інші документи заводів виготовлювачів, будівельні паспорти тощо);

- до початку спорудження, монтажу і наладки АГЗП не подано до Управління Держпраці Житомирської області проектну документацію на будівництво згідно вимогам ст. 31 Закону України "Про ругулювання містобудівної діяльності" (а. 4.2 розділу ІУ Правил безпеки систем газопостачання").

У зв'язку з виявленням зазначених порушень, в акті перевірки попереджено відповідача про необхідність негайного зупинення робіт (виробництва), а зокрема забороняється експлуатація АГЗП за адресою: м. Житомир, вул. Бородія, 49, забороняється експлуатація АГЗП за адресою м. Житомир, вул. Черняхівського, 104, забороняється експлуатація АГЗП за адресою м. Житомир, проспект Миру,22.

14.12.2016 року Управлінням Держпраці Житомирської області внесено відповідачу припис №2286/09/0005 про усунення виявлених порушень.

Акт та припис направлено відповідачу листом від 14.12.2016 р. №5427 за адресою місцезнаходження відповідача, підтвердженням чого є довідник вихідних поштових відправлень на адресу відповідача за номером штрих коду -1000809710347 (а.с.58).

Стосовно ж доводів апеляційної скарги щодо не надіслання відповідачу зазначеного акту та припису, то колегія суддів вказані доводи представника відповідача відхиляє, оскільки з матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача здійснювалось поштове відправлення 14.12.2016 р за номером штрих коду -1000809710347.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що обумовлені документи були надіслані відповідачу 01.08.2017року у складі матеріалів поданої позовної заяви (а.с. 23).

Відтак, відповідач до моменту розгляду справи у суді був достеменно обізнаний з наявним актом перевірки та приписом.

Однак, доказів на спростування факту наявності порушень, виявлених під час перевірки, як і доказів усунення перелічених порушень або намірів стосовно їх усунення відповідач суду не надав.

Відтак, матеріалами справи підтверджуються обставини стосовно наявності порушень в роботі зазначених АГЗП за адресою: м. Житомир, вул. Бородія, 49, вул. Черняхівського, 104, проспект Миру,22.

Проаналізувавши зміст виявлених порушень, судова колегія приходить до однозначного та єдиного висновку, що вони дійсно створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

В силу приписів ст. 4 Закону "Про охорону праці" № 2694-XII, державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

У відповідності до частини 1 статті 6 Закону № 2694-XII, умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Згідно зі ч. 1 ст. 13 Закону № 2694-XII, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Частиною 3 вказаної статті Закону № 2694-XII визначено, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до ч.5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Згідно зі пунктом 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 877-V), на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

В силу положень ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставами для звернення контролюючого органу до адміністративного суду із позовом щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи підприємств визначено: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Наведені норми свідчать, що повне зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць можливе за наявності встановлених законами вичерпних підстав для зупинення господарської діяльності, при цьому такі заходи реагування застосовуються на період до повного усунення порушень вимог законодавства виключно за рішенням адміністративного суду.

Право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки, зокрема, порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників (п. 2.26 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 N 826, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Загроза життю та здоров'ю працівників, згідно зі п. 1.4 цього Положення, - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я і безпека є найвищою цінність Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги з приводу необізнаності відповідача про обставини з приводу виявлених порушень не спростовують факту наявності перелічених в акті порушень, наявність яких створює загрозу життю та здоров'ю людини.

Стосовно ж доводів апеляційної скарги щодо порушення прокурором строків звернення до суду, то колегія суддів вважає, що строк звернення до суду не є пропущеним, оскільки виявлене порушення є триваючим. Відповідачем не надано доказів усунення зазначених порушень. Окрім того, вимоги позовної заяви не містять вимог які стосуються часу який сплинув.

Колегія суддів вважає, що застосовуючи заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації АГЗП (Автомобільних газоправних пунктів) по вул. Бородія (Івана Сльоти), 49, вул. Черняховського (Чуднівська), 104 та просп. Миру, 22 м. Житомир до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 14.12.2016 р. № 2286/09/0005 прокурор та суд здійснили правомірне втручання в діяльність господарюючого суб'єкта.

Разом з тим, апеляційна інстанція звертає увагу, що відповідач не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, відповідно до ст. 183-2 КАС України.

Отже, відповідач наділений правом захистити свої права, якщо вважає їх порушеними, подавши відповідну заяву, а також надавши належні і допустимі докази своїх доводів щодо усунення виявлених порушень, які могли би бути допустимим доказом саме у справі про скасування заходів реагування, а не у спорі щодо їх застосування.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування цього судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Во-Стиль" залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" серпня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Житомирська місцева прокуратура в інтересах держави вул. Леха Качинського, 2,м.Житомир,10014

Управління Держпраці у Житомирській області вул.Шевченка,18-А,м.Житомир,10008

3- відповідачу/відповідачам: Приватне підприємство "Во-Стиль" вул. Мала Бердичівська, 16,м.Житомир,10014

4-Загоруйко Віктор Іванович АДРЕСА_1 - ,