Постанова № 70213429, 08.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 р. Справа № 820/1870/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту захисту економіки Національної поліції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2016р. по справі № 820/1870/16

за позовом ОСОБА_2

до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Національної поліції України

про скасувати рішення центральної атестаційної комісії, скасування наказу, поновлення на службі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, в якому, з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог та залишення частини позовних вимог без розгляду, просив суд:

- скасувати рішення Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 30.03.2016 року, яке полягає у тому, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність;

- скасувати наказ Національної поліції України від 28.04.2016 року № 261 о/с по особовому складу в частині звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність за пп.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію";

- поновити позивача на службі в поліції на посаді начальника управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України;

- стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь позивача грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 04 липня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2017р. адміністративний позов задоволено.

Скасовано наказ Національної поліції України від 28.04.2016 року № 261 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції через службову невідповідність за пп. 5 ч.1 ст. 77.

Поновлено полковника ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді начальника управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Стягнуто з Департаменту захисту економіки Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40111732, 01601, м. Київ, вул. Ак. Богомольця, 10) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1; 61058, АДРЕСА_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 30.04.2016 року по день ухвалення рішення у розмірі 112161,30 грн.

Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення полковника ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді начальника управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України та зобов'язано Департамент захисту економіки Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Відповідач, Департамент захисту економіки Національної поліції України, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 року по справі № 820/1870/16 скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не взято до уваги зміст атестаційного листа, в якому позивачу було надано негативну характеристику його безпосереднім керівником та викладено висновок прямого керівника про невідповідність позивача займаній посаді, а також не враховано висновки "Інформації про результати психофізіологічного дослідження з використанням поліграфу" від 04.03.2016 року, як однієї з підстав, яка в сукупності з іншими вплинула на прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді. Вказує, що атестація позивача проведена відповідно до вимог ст.57 Закону України "Про Національну поліцію" у порядку, визначеному Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських і, що судом першої інстанції не скасоване рішення Центральної атестаційної комісії від 30.03.2016 року про невідповідність ОСОБА_2 займаній посаді та звільнення його через службову невідповідність, яке стало підставою для прийняття наказу про звільнення позивача.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - змінити, виходячи з наступного.

Так, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного наказу Національної поліції України від 28.04.2016 року №261 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції через службову невідповідність за пп. 5 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", атестацію позивача проведено за відсутності підстав, визначених Законом України "Про Національну поліцію".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, проте зазначає, що судом першої інстанції не вирішено всіх заявлених позовних вимог.

Як підтверджено матеріалами справи, наказом Національної поліції України (далі - НПУ) від 07 листопада 2015 року № 105 о/с позивача на підставі його заяви прийнято на службу до поліції та призначено, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання "полковник поліції" в порядку переатестування на посаду начальника управління захисту економіки в Харківській області.

Наказом НПУ від 20.11.2015 року № 210 о/с "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві" було вирішено провести атестування поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів, у т.ч. й Департаменту захисту економіки, відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17.11.2015 року № 1465, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за № 1445/27890, центральною атестаційною комісією. У зв'язку з чим передбачено створення центральної атестаційної комісії та наказано керівникам, зокрема, міжрегіональних територіальних органів скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню, скласти атестаційні листи стосовно поліцейських, підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими та забезпечити прибуття поліцейських на засідання атестаційних комісій у разі необхідності.

Наказом НПУ від 23.11.2015 р. № 102 о/с "Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України" були встановлені умови допуску поліцейських до участі в атестуванні, зокрема, реєстрація усіх осіб, які виявили бажання пройти тестування, у єдиній централізованій відомчій телекомунікаційній мережі (ЄЦВТМ) в період з 24 по 26 листопада 2015 року. Вказаним наказом передбачено, що особи, які не зареєстровані в ЄЦВТМ, не будуть допущені до участі в атестуванні та не зможуть продовжити службу в поліції.

Наказом Департаменту захисту економіки НПУ від 26.02.2016 року № 58 "Про організацію проведення атестування керівного складу" з посиланням на наказ МВС України від 17.11.2015 року № 1465 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських", з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, визначення відповідності посадам, а також перспектив їх службової кар'єри передбачено, що начальникам (в.о. начальників) управлінь (відділу) захисту економіки в областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі та їх заступникам необхідно прибути до Департаменту захисту економіки для участі у тестуванні на знання законодавчої бази (професійний тест) та тестуванні на загальні здібності, що відбудеться в період з 25.02.2016 року по 27.02.2016 року за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 54, м. Київ.

Згідно Наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 29.02.2016 року № 63, начальникам (в.о. начальників) управлінь (відділу) захисту економіки в областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі та їх заступникам необхідно прибути до Департаменту захисту економіки для участі в атестаційній комісії, яка відбудеться в період з 29.02.2016 року по 02.03.2016 року за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 54, м. Київ.

26.02.2016 року на виконання вимог наказів НПУ від 20.11.2015 р. № 210 о/с та від 23.11.2015 р. № 102 о/с начальником Департаменту захисту економіки НПУ складено атестаційний лист на ОСОБА_2

26.02.2016 року позивач пройшов тестування, за результатами якого набрав 33 з 60 балів - по тесту на загальні здібності й навички та 25 з 60 балів - по тесту на знання законодавчої бази.

30.03.2016 року з позивачем була проведена співбесіда в Центральній атестаційній комісії № 1 Національної поліції України, за результатами якої комісія більшістю голосів (6 - за, проти - 0) прийняла рішення, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

На підставі вказаного висновку Центральної атестаційної комісії від 30.03.2016 року наказом Національної поліції України від 28.04.2016 року № 261 о/с по особовому складу позивача звільнено зі служби в поліції через службову невідповідність за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Законом України "Про Національну поліцію", який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Статтею 3 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктами 9, 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Отже, законодавцем передбачена альтернатива вибору для працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Умовами для прийняття працівників міліції на службу в поліцію є бажання проходити службу в поліції та відповідність вимогам до поліцейських, визначених Законом України "Про Національну поліцію".

При цьому, реалізація цих умов відбувається у визначений Законом строк: упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону(в період з 07 серпня 2015 року по 07 листопада 2015 року) та шляхом видання наказу про призначення за згодою особи або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими.

Таким чином, вищезазначені норми розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" не передбачають проведення атестування чи переатестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції.

Згідно ч.1 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Частиною 2 ст.57 вказаного Закону визначено вичерпний перелік підстав для проведення атестування поліцейських, до яких належить: призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Прийняття рішення про проведення атестування поліцейських з інших підстав, ніж зазначені у ч.2 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію", законом не передбачено.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить пункт 3 розділу І Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465.

Відповідно до пп.2 п.1 розділу IV Інструкції про проведення атестування поліцейських організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають, серед іншого, складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

Отже, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені Законом України "Про Національну поліцію".

Такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Зазначене вище узгоджується із висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.

Згідно матеріалів справи, наказом Національної поліції України (далі - НПУ) від 07 листопада 2015 року № 105 о/с позивача на підставі його заяви прийнято на службу до поліції та призначено, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання "полковник поліції" в порядку переатестування на посаду начальника управління захисту економіки в Харківській області.

Відповідно до частин 1-2 статті 58 Закону України "Про Національну поліцію", призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Доказів перебування позивача на одній з посад, передбачених ч. 2 ст. 58 Закону України "Про національну поліцію", відповідачі не надали.

Колегія суддів зазначає, що позивач прийнятий на службу до поліції шляхом видання наказу про призначення за його згодою, при цьому такий наказ не містить умов про проведення конкурсу та тимчасовість призначення на посаду.

Таким чином, зазначеним наказом було вирішено питання щодо відповідності позивача вимогам, яким повинен відповідати поліцейський, що передбачені в Законі №580-VІІІ.

Окрім того, п. 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" не передбачає проведення атестування чи переатестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції.

За таких обставин, рішення про призначення атестації відносно позивача без наявності законодавчо визначених підстав є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує права позивача, оскільки він в даному випадку не підлягав атестації.

Окрім того, колегія суддів вважає, що проведення атестації позивача протягом першого року проходження служби після призначення на посаду є незаконним, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.

Відповідно до положень ч.4 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Постановою Верховного Суду України від 05.03.2012 року по справі №21-42а-12 (номер рішення у ЄДРСР - 24068075) встановлено, що питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ "Про міліцію", Законом України від 2 грудня 1990 року №509-XII "Про державну податкову службу", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР.

Тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у своїй постанові від 17.02.2015 року по справі №21-8а15 (номер рішення у ЄДРСР - 42946756).

Оскільки положеннями спеціального законодавства з питань проходження служби в поліції - Законом України "Про Національну поліцію" не врегульоване питання визначення кола осіб, які не підлягають атестації, суд, з урахуванням наведених рішень Верховного Суду України, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин окремі положення Закону України "Про професійний розвиток працівників".

Так, статтею 12 цього Закону визначена категорія працівників, які не підлягає атестації. Зокрема, згідно ч.1 цієї статті не підлягають атестації працівники, які не відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Як підтверджено матеріалами справи, наказом від 07 листопада 2015 року № 105 о/с позивача в порядку переатестування призначено на посаду начальника управління захисту економіки в Харківській області і менше ніж через рік відносно нього було проведено атестацію.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що положення частини другої статті 57 Закону необхідно розуміти таким чином, що закріплений у ній перелік підстав атестування поліцейських є вичерпним. Положення частини четвертої статті 57 Закону про те, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами, у взаємозв'язку з положенням частини другої статті 57 Закону необхідно розуміти таким чином, що у відповідному наказі керівника органу поліції щодо заходів із підготовки та проведення атестування повинно бути зазначено: ім'я поліцейського (перелік імен поліцейських), які підлягають атестуванню; необхідність та підстава атестування щодо кожного поліцейського, який включений до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що доводи апелянта з посиланням на дискреційність повноважень атестаційної комісії та на те, що наказ про атестацію позивача було прийнято на виконання вимог Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції про проведення атестування поліцейських №1465, не впливають на висновки суду, оскільки судом встановлено порушення відповідачем підстав для проведення атестації позивача, що передбачені ч.2 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію".

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при проведенні атестування позивача не були дотриманні вимоги Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, а тому дії щодо проведення атестації позивача є протиправними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства через відсутність підстав для їх вчинення.

Однак, суд першої інстанції, розглядаючи фактично позовну вимогу про скасуваня рішення Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 30.03.2016 року, яке полягає у тому, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність та фактично надаючи оцінку цьому рішенні, не прийняв рішення в цій частині позовних вимог.

У відповідності до ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції, якщо судом першої інстанції вирішено не всі позовні вимоги.

Як підтверджено матеріалами справи, наказом Національної поліції України від 20.11.2015 року № 210 о/с "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві" створено центральну атестаційну комісію.

За змістом частини першої статті 13 та частини першої статті 63 Закону № 580-VIII поліцейський перебуває у службових відносинах із державою в особі центрального органу управління поліцією (або територіального органу поліції), а тому належним відповідачем за позовною вимогою про скасування рішення (висновку) атестаційної комісії є відповідний орган поліції, керівник якого таку комісію створив.

Отже, в даному випадку належним відповідачем за позовною вимогою про скасування рішення (висновку) атестаційної комісії є Національна поліція України, оскільки керівник цього органу своїм наказом створив центральну атестаційну комісію.

Як підтверджено матеріалами справи, атестування позивача було проведено в порушення вимог Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що рішення центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 30.03.2016 року, згідно якого позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність, підлягає скасуванню.

Оскільки наказ Національної поліції України від 28.04.2016 року № 261 о/с по особовому складу в частині звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" прийнято на підставі зазначеного вище рішення центральної атестаційної комісії від 30.03.2016 року, яке підлягає скасуванню, а тому і спірний наказ про звільнення позивача зі служби також підлягає скасуванню з поновленням його на попередній посаді.

Щодо постанови суду в частині стягнення з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, в апеляційній скарзі не зазначено доводів щодо незаконності такого рішення, у зв'язку з чим колегія суддів не знаходить підстав для скасування постанови в цій частині та зазначає, що саме Департамент захисту економіки Національної поліції України зобов'язаний виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, але вирішив не всі позовні вимоги, тому у відповідності до ст. 201 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом вирішення позовної вимоги про скасування рішення Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 30.03.2016 року, яке полягає у тому, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність.

Доводи апеляційної скарги на висновки суду першої інстанції не впливають, за винятком вирішення позовної вимоги про скасування рішення Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 30.03.2016 року.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, проте вирішено не всі позовні вимоги, що є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги Департаменту захисту економіки Національної поліції України та зміни оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2016р. по справі № 820/1870/16- змінити.

Доповнити резолютивну частину постанови після першого абзацу наступним абзацом:

Скасувати рішення Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 30.03.2016 року, яке полягає у тому, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність.

В решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2016р. по справі № 820/1870/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 13.11.2017 року.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Яковенко М.М.