Ухвала суду № 70213209, 08.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – судді Федусика А.Г.,

суддів – Зуєвої Л.Є. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Головного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі ФОП) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області (далі ДФС) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000083/12-40 від 20 липня 2016 року, яким до позивачки застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 гривень за продаж алкогольного напою у невизначеному для цього місці торгівлі.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року позовні вимоги було задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду, ДФС подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 червня 2016 року працівниками ДФС було проведено фактичну перевірку діяльності ФОП у приміщенні кафетерію.

Під час перевірки податківцями було складено акт від 29 червня 2016 року №120/14-29-40-12/НОМЕР_1, яким зафіксовано правопорушення: продаж пляшки горілки «Green day» не у приміщенні кафетерію, а з барної стійкі у не визначеному місці торгівлі, розташованої на літньому майданчику, який не є приміщенням кафетерію.

20 липня 2016 року уповноваженою особою ДФС прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000083/12-40, яким застосовано до ФОП штраф у розмірі 6800,00 гривень за продаж алкогольного напою у невизначеному для цього місці торгівлі.

Винесення вказаного рішення і стало підставою для звернення ФОП з позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ФОП має в оренді приміщення кафетерію площею 20,00 кв.м., саме на цю адресу позивачка отримала ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та саме за цією адресою було проведено фактичну перевірку, що підтверджується актом. А тому, оскільки продаж алкогольного напою було здійснено за адресою, яка відображена у ліцензії позивача та співпадає з адресою, зазначеною у акті перевірки, немає підстав стверджувати, що це є неналежним місцем торгівлі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абз.9 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі Закон) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Положеннями ст.15-3 Закону передбачена заборона продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів - у невизначених для цього місцях торгівлі.

Згідно до ст.1 Закону місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Так, судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ФОП зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця виконкомом Миколаївської міської ради з 18 травня 2016 року. Основними видами діяльності підприємця є виробництво готової їжі та страв; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний).

30 травня 2016 року ФОП отримала ліцензію Державної фіскальної служби України на роздрібну торгівлю алкогольними напоями за місцем здійснення діяльності - Миколаївська область, Березанський район, Пр-т.Курортний, 42-А (кафетерій).

Також, в травні 2016 року ФОП уклала договір оренди нежитлових приміщень з ФОП ОСОБА_1, відповідно до якого отримала в строкове платне користування нежитлове приміщення кафетерію площею 20 кв.м., яке розташоване на території бази відпочинку «Колос» за адресою: Миколаївська область, Березанський район, Пр-т.Курортний, 42-А (кафетерій). Наявність вказаного нежитлового приміщення кафетерію площею 20 кв.м. підтверджується наявним в справі технічним паспортом від 21 травня 2014 року.

Таким чином, враховуючи, що ФОП проводилась торгівля алкогольними напоями у визначеному для цього місці, характеристики якого відповідають вимогам Закону (площа, РРО та інше), колегія суддів приходить до думки про необґрунтованість висновків ДФС, що стали підставою для винесення спірного рішення.

Посилання ДФС на положення "Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями" (далі Правила), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1996 року №854, зокрема, на п.4, яким передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно із санітарно-технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими нормами, а також можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари відповідно до законодавства. Суб'єкт господарювання повинен мати торговельне приміщення (будівлю) площею не менш як 20 кв. метрів, обладнане відповідним торговельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною і протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням і вентиляцією, а у випадках, передбачених законодавством, забезпечити умови для застосування реєстраторів розрахункових операцій, зберігання матеріальних цінностей, колегія суддів не приймає до уваги оскільки предмет регулювання вказаної постанови Кабінету Міністрів України є відмінним від предмету регулювання Закону.

Так, норми Закону, з метою перевірки дотримання яких і було призначено проведення перевірки, регламентують відносини в сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, тобто, вказаний Закон регулює діяльність пов’язану з обігом (з поводженням) підакцизних товарів, в той час, як вищенаведені Правила, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України, визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування, тобто, регламентують відносини в сфері надання сервісних послуг покупцеві, що не було предметом перевірки та не може бути покладене в обґрунтування спірного рішення відповідача.

Отже, приймаючи до уваги наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій №000083/12-40 від 20 липня 2016 року, яким до позивачки у зв'язку з порушенням Закону (а не Правил) застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 гривень за продаж алкогольного напою у невизначеному для цього місці торгівлі є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області – залишити без задоволення, а постанову Миколаївський окружний адміністративний суд від 25 квітня 2017 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.