Ухвала суду № 70212931, 09.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,

за участю секретаря - Куціль С. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року про повернення позовної заяви у справі № 807/968/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оноківської сільської ради, Ужгородської районної державної адміністрації, Закарпатської обласної державної адміністрації, Кабінету Міністрів України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Оноківської сільської ради, Ужгородської районної державної адміністрації, Закарпатської обласної державної адміністрації, Кабінету Міністрів України, в якому просив визнати протиправними дії та бездіяльність відповідачів та зобов'язати їх прийняти рішення про безоплатну передачу йому у приватну власність земельної ділянки із земель державної власності розміром 144 м. кв. для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населених пунктів Оноківської сільської ради.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року позивачу повернуто подану ним позовну заяву на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою судді, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що судом першої інстанції помилково повернуто його позовну заяву відповідно до пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки така подана ним до суду з дотриманням вимог, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце його проведення, тому відповідно до частини першої статті 41 та частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року подану ОСОБА_1 позовну заяву залишено без руху у зв'язку із тим, що ним не зазначено, які саме дії та бездіяльність відповідачів він вважає протиправними та які дії він просить зобов'язати вчинити кожного із відповідачів окремо.

05 вересня 2017 року позивачем, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій він повторно зазначив обставини, викладені ним у позовній заяві.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу, у зв'язку з неусуненням ним недоліків позовної заяви, яку залишено без руху - незазначенням, які саме дії відповідачів є протиправними і в чому полягає така протиправність та неподанням копій позовної заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі з відповідними виправленнями.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до частин четвертої - п'ятої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що будь - яка особа має право захищати свої права і свободи у суді, а також оскаржувати в суді рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа викладає в позовній заяві власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. При цьому необґрунтованість позовних вимог або недоведеність їх доказами може бути підставою для відмови в задоволенні позову, але не для залишення позовної заяви без руху чи повернення такої.

Як видно з позовної заяви, звертаючись до суду, позивач вважав протиправними дії Оноківської сільської ради, Ужгородської районної державної адміністрації, Закарпатської обласної державної адміністрації щодо відмови передати йому безоплатно у приватну власність земельну ділянку із земель державної власності розміром 144 м. кв. для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населених пунктів Оноківської сільської ради, просив суд визнати їх такими та зобов'язати вказаних відповідачів прийняти рішення про безоплатну передачу йому земельної ділянки у приватну власність. Окрім цього оскаржував бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо розгляду його звернення та просив визнати протиправною таку бездіяльність.

Разом з тим слід зазначити, що відповідно до статей 110, 111 Кодексу адміністративного судочинства України уточнення позовних вимог можливе на більш пізніх стадіях судового провадження, зокрема, на стадії підготовчого провадження у адміністративній справі.

Відтак суд не вправі був через незрозумілість чи неточність позовних вимог залишати позовну заяву без руху та повертати її позивачу.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу необхідно скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 106, 108, 159, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року про повернення позовної заяви у справі № 807/968/17 - скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 до Оноківської сільської ради, Ужгородської районної державної адміністрації, Закарпатської обласної державної адміністрації, Кабінету Міністрів України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлено 13 листопада 2017 року.