Ухвала суду № 70212824, 07.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

удова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Федусика А.Г., Запорожана Д.В.

при секретарі - Андроновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРВОМАЙСЬК-КОНДИТЕР" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року, у справі за позовом Дочірнього підприємства "Торжок" до державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради ОСОБА_1, Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРВОМАЙСЬК-КОНДИТЕР", Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІНВЕСТ2017", про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльність,-

В С Т А Н О В И Л А:

Дочірнє підприємство "Торжок" звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги державному реєстратору прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради ОСОБА_1, Виконавчому комітету Миколаївської міської ради, а саме: визнання протиправними та скасування рішень про залишення заяви без розгляду у зв'язку з її відкликанням № 34031493 та № 34031352 від 24 лютого 2017 року; визнання протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення про зупинення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна на підставі заяви ДП "Торжок" про заборону здійснення реєстраційних дій.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням ТОВ "ПЕРВОМАЙСЬК-КОНДИТЕР" подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як ТОВ "ПЕРВОМАЙСЬК-КОНДИТЕР" відповідно до положень ЗУ «Про іпотеку» звернулось до державного реєстратора з метою реєстрації права власності на спірне нерухоме майно ДП "ТОРЖОК", так як останнім не виконано вимог укладеного договору іпотеки.

При цьому, апелянтом наголошено, що в межах спірних правовідносин наявний спір про право власності щодо конкретного нерухомого майна, внаслідок чого даний спір не є публічно-правовим та має розглядатись у порядку господарського судочинства.

Судом першої інстанції встановлено, що ДП «Торжок» володіло на праві приватної власності об’єктом нерухомості, за адресою: м. Миколаїв вул. Мала Морська, 108, загальною площею 5023,7 кв.м., а також об’єктом нерухомості, за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108/5, загальною площею 21 347,40 кв.м.

При цьому, 19 травня 2006 року ТОВ «КИТ-Кэпитал» (правонаступником якого є ДП «Торжок») уклало кредитний договір з ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі банк»), за умовами якого передано в іпотеку банку відповідну нерухомість.

В свою чергу, 13 грудня 2016 року банком передано право вимоги за вказаним договором іпотеки до ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк», яке 13 грудня 2016 року передало право вимоги за договором іпотеки до ТОВ «Первомайськ-Кондитер».

При цьому, 23 лютого 2017 року ДП «Торжок» подано державному реєстратору речових прав Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради заяву про заборону вчинення реєстраційних дій щодо майна, за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, власником якого є підприємство.

Зазначена заява прийнята державним реєстратором та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23 лютого 2017 року за реєстраційним номером 21118147.

Крім того, 23 лютого 2017 року ДП «Торжок» подано державному реєстратору речових прав Центра надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради заяву про заборону вчинення реєстраційних дій щодо майна, за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108/5, власником якого є підприємство.

Зазначена заява прийнята державним реєстратором та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23 лютого 2017 року за реєстраційним номером 21118437.

Проте, 24 лютого 2017 року державним реєстратором прав на нерухому майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради ОСОБА_1 прийнято рішення про залишення заяви без розгляду у зв’язку з її відкликанням № 34031352, яким залишено без розгляду заяву ДП «Торжок» від 23 лютого 2017 року за № 21118147.

Також, 24 лютого 2017 року державним реєстратором прав на нерухому майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради ОСОБА_1 прийнято рішення про залишення заяви без розгляду у зв’язку з її відкликанням № 34031493, яким залишено без розгляду заяву ДП «Торжок» від 23 лютого 2017 року за № 21118437.

В свою чергу, 24 лютого 2017 року державним реєстратором прав на нерухому майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради ОСОБА_1 прийнято рішення № 34034747 та № 34032402 про державну реєстрацію прав власності на об’єкти нерухомості, за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108 та 108/5 за ТОВ «Первомайськ-Кондитер».

Крім того, 28 лютого 2017 року державним реєстратором прав на нерухому майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на об’єкти нерухомості, за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108 та 108/5 за ТОВ «НІКІНВЕСТ 2017».

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про поширення на спірні правовідносини юрисдикції адміністративних судів та задоволення заявлених позовних вимог, з чим не погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Крім того, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з {…} питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів {…}. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності прийнятих державним реєстратором рішень про залишення заяви ДП "Торжок" про заборону здійснення реєстраційних дій без розгляду у зв'язку з її відкликанням № 34031493 та № 34031352 від 24 лютого 2017 року, а також перевірка правомірності допущено державним виконавцем бездіяльності щодо прийняття рішення про зупинення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна на підставі заяви ДП "Торжок" про заборону здійснення реєстраційних дій.

Так, колегія суддів вважає, що обов'язковою умовою віднесення спору до категорії публічно-правових спорів є участь в ньому суб'єкта владних повноважень, а також оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

При цьому, спір набуває ознак публічно-правового не лише за умови наявності серед учасників спору суб’єкта владних повноважень чи його посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих правовідносинах владних управлінських функцій.

В даному випадку, позивачем подано адміністративний позов у зв’язку із наявністю у нього суб’єктивного переконання щодо порушення його права власності на об'єкт нерухомого майна, зокрема, у зв’язку із вчиненням певних реєстраційних дій щодо нього.

Між тим, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення щодо оформлення права власності на майно, тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації, оспорювання правомірності такого акта та набуття особою спірного майна має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право.

Так, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що державним реєстратором вже посвідчено право власності третьої особи на спірний об’єкт нерухомого майна, яке в свою чергу, оскаржено позивачем у порядку господарського судочинства.

Тому, колегія суддів вважає, що спірним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право, зокрема, про право власності на конкретне нерухоме майно, внаслідок чого, судом першої інстанцій помилково розглянуто спірні правовідносини в порядку адміністративного судочинства.

Зазначена правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду України від 29 березня 2016 року у справі №21-5430а15, від 17 травня 2016 року у справі № 21-331а16, від 14 червня 2016 року у справі № 21-5022а15.

При цьому, колегія суддів не приймає посилання апелянта на правомірність отримання ним права власності на спірний об’єкт нерухомості, відповідно до положень ЗУ «Про іпотеку», так як у межах спірних правовідносин колегією суддів не перевіряється правомірності останнього.

Так, відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Внаслідок чого, беручи до уваги наявність іншого порядку судового провадження, що встановлений для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне закрити провадження у даній справі та роз'яснити позивачу його право на звернення до суду з даними позовними вимогами в порядку господарського судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи допущено порушення норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи та є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРВОМАЙСЬК-КОНДИТЕР"- задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року, у справі за позовом Дочірнього підприємства "Торжок" до державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради ОСОБА_1, Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРВОМАЙСЬК-КОНДИТЕР", Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІНВЕСТ2017", про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльність - закрити, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Роз'яснити Дочірньому підприємству "Торжок" право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання рішення у повному обсязі, згідно ст. 160 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 13 листопада 2017 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.Г. Федусик

ОСОБА_2