Ухвала суду № 70212820, 08.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 810/2307/17 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Кривохижій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 6331,80 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури на підставі ст.23 Закону України «Про прокуратуру» був поданий даний позов в інтересах держави до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 6331,80 грн.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України, виходив з того, що прокурором не виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Так, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2017 дану позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачу надано строк для усунення недоліків до 31.07.2017 та встановлено, що позивачем в порушення вимог ст.106 КАС України до позовної заяви не надано обґрунтованих пояснень щодо наявності порушень або загрози порушення інтересів держави, у зв'язку з не здійсненням або неналежним чином здійснення управлінням Укртрансбезпеки у Чернігівській області своїх повноважень. Також позивачем не надано відомостей щодо звернення до суду прокурором про обґрунтованість наявних підстав для представництва та не надано відомості, щодо попереднього повідомлення ОСОБА_2 про звернення до суду; інформації, що управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження та обґрунтування твердження про те, що чинним законодавством України не передбачено механізм примусового стягнення Управлінням плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування у випадку її несплати у добровільному порядку.

04.08.2017 на виконання вимог вказаної ухвали заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури подано до суду позовну заяву з додатками.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення від 06 вересня 2017 року про повернення адміністративного позову виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а виявлені судом недоліки позовної заяви не усунуто.

Однак, з такими висновками суду першої інстанцій колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Згідно ч.2 ст.121 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Підстави представництва прокуратурою інтересів держави в судах визначені, зокрема, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», частиною першою якої передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Повноваження прокурора в адміністративному судочинстві визначені ч.2 ст.60 КАС України, згідно якої з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив про обов'язок прокурора у разі представництва інтересів держави обґрунтовувати причини неможливості пред'явлення позову органом, в інтересах яких подано позов, та вказав про відсутність у суду доказів правомірності представництва прокуратурою інтересів позивача, і зокрема, - правомірності подачі даного позову.

Так, судом першої інстанції було зазначено, що управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області може самостійно готувати та подавати позовні заяви до судів усіх інстанцій, а також представляти інтереси.

Однак, колегія суддів зазначає, що за змістом вищенаведених процесуальних норм виконання прокурором обов'язку щодо надання адміністративному суду доказів неможливості самостійного представництва передбачено лише при представництві прокурором інтересів громадян.

Згідно абз. 2 ч.2 ст.60 КАС України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

З аналізу наведених норм слідує, що прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі певного органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, є представником держави, а не такого органу. При цьому, прокурор повинен самостійно у позовній заяві визначити, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтувати необхідність їх захисту.

Крім того, зі змісту наведених норм випливає, що законодавець не ставить під сумнів право прокурора на звернення до суду в інтересах держави, зокрема, в особі певного органу державної влади, однак, встановлює певні вимоги до такого позову, а саме, - необхідність зазначення, у чому полягає порушення інтересів держави, а також необхідність захисту таких інтересів.

На виконання вимог, ч.2 ст.60 КАС України, прокурором як в апеляційній скарзі, так і в позовній заяві було зазначено, що підставою представництва інтересів держави у вказаній справі є несплата суб'єктом господарювання ОСОБА_2 у добровільному порядку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, що є обов'язковим платежем, який дає право на рух транспортного засобу. Дані дії відповідача завдають збитків державному бюджету України, порушують економічні інтереси держави, ускладнюють належну реалізацію функцій держави щодо забезпечення державної політики у сфері охорони безпеки дорожнього руху.

Згідно з п.2.1 Положення про Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області (далі - Положення), одним з основних завдань Управління є здійснення відповідно до вимог законодавства України державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, річковому транспорті.

Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (пп.3.40, 3.43 Положення).

Проте, чинним законодавством України не передбачено механізм примусового стягнення Управлінням плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування у випадку її несплати у добровільному порядку, тому дана позовна заява подана прокурором, який виступає позивачем.

Так, виконуючи свої повноваження, які передбачені Положенням щодо організації належного ведення претензійно-позовної роботи в Управлінні, начальником Управління направлено звернення до прокуратури з метою вжиття заходів представницького характеру до відповідача.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором виконано обов'язок покладений на нього про обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в адміністративному суді.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про необхідність повернення даної позовної заяви, є передчасними.

Враховуючи наведене, колегія судів приходить до висновку, що повертаючи позовну заяву на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України, суд першої інстанції допустив порушення вищенаведених процесуальних норм.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 199, п. 4 частини першої ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року й направленні справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 199, 204, 206 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та не підлягає оскарженню як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя:

Судді: