Ухвала суду № 70212495, 14.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа № 826/4021/17

Суддя доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

14 листопада 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Ісаєнко Ю.А., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2017 позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, з підстав невідповідності її вимогам ст.187 КАС України.

Вказана ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 отримана апелянтом в електронному вигляді 11.10.2017, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Крім цього, 12.10.2017 апелянт звернувшись до Київського апеляційного адміністративного суду, під розписку отримав копію вказаної ухвали, що підтверджується відповідною розпискою від 12.10.2017, яка міститься в матеріалах справи.

З ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 вбачається, що підставами для залишення апеляційної скарги без руху стало наступне.

Так, оскаржувана ухвала Київського окружного адміністративного суду постановлена 23.06.2017, та згідно штампу відділення зв'язку отримана для відправки позивачу 30.06.2017 (штрихкодовий ідентифікатор 0100410182038). Матеріали справи містять довідку Укрпошти ф.20 про повернення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0100410182038) із зазначенням причини повернення - за закінченням встановленого строку зберігання.

Згідно з абз.2 ч.3 ст.167 КАС України, судове рішення вважається врученим, у тому числі, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Водночас, апеляційна скарга подана апелянтом до суду першої інстанції 04.10.2017, тобто з пропуском встановленого п'ятиденного строку на оскарження ухвали суду першої інстанції, передбаченого ч.3 ст.186 КАС України.

Згідно з п.4 ч.2 ст.187 КАС України, в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права. Водночас, апелянтом зазначено про незаконність ухвали суду першої інстанції без належного обґрунтування своєї правової позиції з посиланням на конкретні обставини справи та пов'язані норми закону.

Відповідно до ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін; 2) змінити ухвалу суду; 3) скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду; 4) скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі; 6) скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Разом з тим, апелянт в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду та постановити окремі ухвали суду відносно керівника апарату та суддів Київського окружного адміністративного суду, тобто прохальна частина апеляційної скарги не відповідає вимогам ст. 199 КАС України щодо повноважень суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору, який справляється за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2017 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1600,00 грн.

Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції становить 1600,00 грн.

Згідно з ч.6 ст.187 КАС України, до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Проте, апелянт не виконав вимоги ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору, або доказів наявності пільг щодо його сплати, а також не надано копії апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апелянтом 17.10.2017 за вх. №31551 подано доповнену апеляційну скаргу, зазначивши про неправомірність дій судів першої та апеляційної інстанції, та вказавши про відсутність обов'язку зі сплати судового збору, що підтверджується копією ухвали суду. Також, апелянт надав три копії зазначеної апеляційної скарги з доповненнями.

Доказів, які б відповідали вимогам ст.70 КАС, та доводили наявність підстав для звільнення від сплати судового збору (щодо наявності пільг, скрутного майнового стану, важких умов соціально-побутового забезпечення тощо) апелянтом надано не було.

Уточнена апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить прохальної частини із зазначенням вимог до суду апеляційної інстанції, які б відповідали процесуальним положенням ст.199 КАС України, та що суперечить п.3 ч.2 ст.187 КАС України.

Крім того, апелянтом не надано належних доказів, які б відповідали вимогам ст.70 КАС України, та доводили дотримання апелянтом процесуального строку апеляційного оскарження ухвали суду, передбаченого ч.3 ст.186 КАС України, або підтверджували пропуск такого з строку з поважних причин.

Підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, відповідно до частини першої статті 102 КАС України, може бути лише наявність поважних причин такого його пропуску.

Поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Вказані ОСОБА_1 обставини не є підставою для поновлення строку, оскільки не відповідають вищевказаним вимогам.

Також, ОСОБА_1 не наведено належного обґрунтування своєї правової позиції з посиланням на конкретні обставини справи та пов'язані норми закону.

Вищевказані недоліки могли бути усунуті апелянтом шляхом уточнення вимог до суду апеляційної інстанції та подання відповідних доказів.

Між тим, апелянт 27.10.2017 та 13.11.2017 надавав до суду попередження про кримінальну відповідальність, вказуючи на неодноразові порушення його прав, зокрема, при розгляді інших справ в судах, при обслуговуванні у відділенні поштового зв'язку, під час розгляду заяви про злочин у поліції.

Враховуючи викладене, апелянтом протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 про залишення апеляційної скарги без руху, вказані недоліки апеляційної скарги усунуто не було.

Відповідно до частини четвертої статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Стосовно інших посилань апелянта, то суд критично оцінює такі, з огляду на їх необґрунтованість та не пов'язаність з межами дослідження відповідності апеляційної скарги процесуальним вимогам КАС України.

Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, суд враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на наведене, та не усунення вказаних недоліків апеляційної скарги, у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 187, 189, 206, 254 КАС України,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Ю.А. Ісаєнко