Постанова № 70212297, 07.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 757/1631/17-а Головуючий у 1-й інстанції: Гладун Х.А.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря Цюпка Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Печерського районного суду м. Києва від 17 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року позивач звернувся в Печерський районний суд м. Києва з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:

визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в призначені йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 працюючого у цеху № 2 за період з 04.06.1982 по 12.09.1993 в ПАТ «Квазар»;

встановити факт належності довідки, виданої йому ПАТ «Квазар», про підтвердження наявного трудового стажу з 04.06.1982 року по 12.09.1993 року в ПАТ «Квазар» для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній;

зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_3 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 17 травня 2017 року позов задоволено частково:

визнано протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, за період з 04.06.1982 року по 12.09.1993 року;

зобов'язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_3 період роботи з 04.06.1982 по 12.09.1993 на посаді «оператора з нарощування епітаксіальних шарів» на підставі довідки ПАТ «Квазар» від 27.04.2016 р. № 121/006 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Стягнуто з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_3 судові витрати у виді судового збору в сумі 367,46 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду першої інстанції змінити, виходячи з наступного.

Згідно із ст. ст. 198, 201 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується копією трудової книжки позивача, він у період з 04.06.1992 по 12.09.1993 працював в цеху №2 КВО «Кристал» ім. Ленінського комсомолу, правонаступником якого є ПАТ «Квазар», на посаді оператора з нарощування епітаксіальних плівок (а.с. 8-9).

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 25.04.2016 щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10.

Листом № 12940/04 від 08.07.2016 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, через невідповідність пільгових посад в трудовій книжці, довідці та особовій картці Т-2 (а.с. 12).

На думку колегії суду, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність зазначеної відмови відповідача, виходячи з наступного.

Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць- після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Посади, на яких працював позивач відносяться до списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10

Так, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, в яких зазначено, у тому числі посаду оператора з нарощування епітаксіальних шарів, на якій працював позивач.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27.04.2016 № 121/006, виданої ПАТ «Квазар», позивач у період з 04.06.1982 по 12.09.1993 працював повний робочий день у цеху № 2 на Публічному акціонерному товаристві «Квазар» на посаді оператор з нарощування епітаксіальних шарів (а.с. 15). Також у довідці зазначено, що вказана посада передбачена списком № 2 (розділ XVI, 4а, позиція 2170600а-15858).

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно відомостей трудової книжки посада, на якій працював позивач «оператор з нарощування епітаксіальних плівок», при цьому згідно відомостей довідки ПАТ «Квазар» від 27.04.2016 № 121/006 посадою позивача зазначено «оператор з нарощування епітаксіальних шарів», разом з цим, на думку колегії, зазначені посади є тотожними та передбачають однакові функціональні обов'язки.

Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2.

Разом з цим, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача період його роботи за період з 21.08.1992 по 12.09.1993 з огляду на таке.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах

Пунктом 3 зазначеного Порядку встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Так у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року міститься висновок, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України від 5листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ) має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, у якому працювала особа зі шкідливими і важкими умовами праці. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

У постанові від 10 лютого 2016 року Верховний Суд України зазначив, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та зарахування до пільгового стажу позивача період його роботи з 21.08.1992 по 12.09.1993.

Крім того, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про стягнення з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь позивача сум судового збору, оскільки відповідач згідно Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Так, згідно з довідкою про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», доданої до Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-УІ «Про судовий збір» якщо відповідач звільнений від сплати судового збору, то і відповідно судовий збір з нього не стягується. Тобто в разі задоволення адміністративного позову повністю судовий збір з відповідача, звільненого від сплати судового збору, не стягується, а у разі часткового задоволення позову у справі, в якій відповідач звільнений від сплати судового збору, судовий збір стягується лише з позивача пропорційно до відхиленої частини вимоги.

Водночас, якщо відповідач звільнений від сплати судового збору, а позивач його сплатив, то у разі задоволення позову на користь позивача стягується сплачений розмір судового збору з Державного бюджету України або відповідного місцевого бюджету.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про стягнення з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь позивача судового збору, оскільки враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», останній підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 201, 205, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити частково.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 17 травня 2017 року змінити, виклавши абзаци 2, 3 та 4 її резолютивної частини в наступній редакції:

Визнати протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, за період з 04.06.1982 року по 20.08.1992 року.

Зобов'язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_3 період роботи з 04.06.1982 року по 20.08.1992 року на посаді «оператора з нарощування епітаксіальних шарів» на підставі довідки ПАТ «Квазар» від 27.04.2016 р. № 121/006 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

В задоволенні позовних вимог за період з 21.08.1992 по 12.09.1993 - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 367 (триста шістдесят сім) грн. 46 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 13 листопада 2017 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В. О. Аліменко

А.Ю. Кучма