Постанова № 70211750, 08.11.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року справа № 823/1361/17

12 год. 05 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання – Попельнуха Ю.І.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Черкаській області про скасування постанови,

встановив:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 подала позов, в якому просить визнати протиправною та скасувати винесену 22.08.2017 заступником начальника управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_4 постанову № 23-02-19/0765-375 про накладення штрафу на фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю в розмірі 96000 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на ті обставини, що постанова управління Держпраці у Черкаській області № 23-02-19/0765-375 від 22.08.2017 про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки: по-перше, інспекційне відвідування позивача проведено за відсутності підстав передбачених ст. 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” № 877-V від 05.04.2007; по-друге, у позивача відсутні порушення вимог ч.ч. 1, 3 статті 24 КЗпП України, адже в ході інспекційного відвідування останнім надано трудовий договір укладений між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 та найманим працівником ОСОБА_5 від 04.08.2017 та повідомлено 04.08.2017 о 15 год. 15 хв. Ватутінське відділення Звенигородської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області про прийняття на роботу даного працівника; по-третє, інспекційне відвідування було розпочате головним держаним інспектором відділу з питань дотримання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_6 без пред’явлення службового посвідчення та направлення про проведення інспекційного відвідування.

Позивач та її представник в судовому засіданні адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому: по-перше, уповноважені особи управління Держпраці у Черкаській області мають право проводити контролюючі заходи щодо дотримання суб’єктами господарювання законодавства про працю, не обмежуючись при цьому підставами, передбаченими як ст. 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” № 877-V від 05.04.2007; по-друге, 04.08.2017 під час проведення інспекційного відвідування встановлено, що фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 фактично допущено до роботи ОСОБА_5 без укладеного трудового договору (контракту) у письмовій формі, оформленого наказом, чим порушено вимоги ч.ч. 1, 3 статті 24 КЗпП України; по-третє, у акті № 23-02-19/0765 від 04.08.2017 зазначена відмітка про пред’явлення інспектором праці службового посвідчення, що засвідчує особу, а також отримання об’єктом відвідування направлення про проведення інспекційного відвідування.

На підставі акту, відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, постановою відповідача від 22.08.2017 № 23-02-19/0765-375 на фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 96000,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа – підприємець виконавчим комітетом Ватутінської міської ради Черкаської області 01 грудня 2010 року.

Відповідно до довідки Ватутінського відділення Звенигородської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області № 1282/12-07-13033 від 02.10.2017 позивач перебуває на обліку в контролюючому органі та за період з 01.12.2010 по 03.08.2017 не мала найманих працівників.

04 серпня 2017 року управління Держпраці у Черкаській області прийняло наказ № 157-Н про проведення інспекційного відвідування, відповідно до якого, серед іншого, зобов’язано головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_6 у період з 04.08.2017 по 13.08.2017 здійснити інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин та інших питань законодавства про працю, зокрема, ФОП ОСОБА_1.

Відповідно до направлення на проведення інспекційного відвідування суб’єкта господарювання або його структурного підрозділу № 1501 від 04.08.2017 головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_6 доручено провести інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства з питань праці фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1.

04 серпня 2017 року о 12 год. 30 хв. головним держаним інспектором відділу з питань дотримання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_6 на підставі наказу від 04.08.2017 № 157-Н, направлення на перевірку від 04.08.2017 № 1501 проведене інспекційне відвідування магазину за адресою: Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Островського, 50, де здійснює господарську діяльність фізична особа – підприємець ОСОБА_1, за наслідками якого складено акт № 23-02-19/0765 (далі – акт).

В акті встановлено, що у даному магазині працювала продавцем жінка, яка представилась ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та усно повідомила, що працює з 02.08.2017 стажером та трудовий договір у письмовій формі між нею та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 не укладався.

На вимогу державного інспектора з питань праці станом на 04.08.2017 фізична особа – підприємець ОСОБА_1 не надала документи по оформлені трудових відносин з працівником ОСОБА_5 Підприємець пояснила, що ОСОБА_5 стажується другий день без трудового договору, отже трудовий договір в письмовій формі не укладено, чим порушено вимоги ч. 1 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Працівниця ОСОБА_5 допущена до роботи без укладання трудового договору оформленого наказом чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу, повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленого Кабінетом Міністрів України, що є порушенням ч. 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

В ході інспекційного відвідування підприємцем надано трудовий договір, укладений із працівницею ОСОБА_5 від 04.08.2017 та повідомлення органу ДФС про прийняття на роботу працівниці ОСОБА_7, отримане Ватутінським відділенням Звенигородської ОДПІ о 15 год. 15 хв. 04.08.2017.

Другий примірник вищезазначеного акту отриманий позивачем 07.08.2017 про що свідчить відмітка в акті № 23-02-19/0765 від 04.08.2017.

У зв’язку з виявленим порушенням законодавства про працю винесений припис № 23-02-19/0765-0531 від 04.08.2017, яким зобов’язано позивача забезпечити оформлення трудових відносин з найманим працівником ОСОБА_5 у відповідності до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (термін виконання – 10.08.2017, постійно).

04 серпня 2017 року головним держаним інспектором відділу з питань дотримання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_6 складений протокол № 23-02-19/0468 про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 41 КУпАП.

У зв’язку із виявленими у ході інспекційного відвідування фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 порушеннями вимог законодавства про працю, за результатами розгляду акту від 04 серпня 2017 року № 23-02-19/0765, заступником начальника управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_4 22.08.2017 винесено постанову № 23-02-19/0765-375 про накладення на позивача штрафу в розмірі 96000,00 грн на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України. Зазначена постанова отримана позивачем 22.08.2017.

Вирішуючи спір між сторонами в частині, що стосується проведення інспекційного відвідування відповідачем за відсутності підстав передбачених ст. 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” № 877-V від 05.04.2007, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі – Положення) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення № 96 передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

В даному випадку управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Згідно з підпунктами 6, 49 пункту 4 Положення Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Відносини, пов’язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності регулюються Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” № 877-V від 05.04.2007 (далі - Закон № 877-V). Відповідно до ч. 2 статті 6 Закону № 877-V проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених ч. 4 статті 2 цього Закону.

Згідно частини 4 стаття 2 Закон № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержання законодавства про працю та зайнятість населення у встановлено цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Стаття 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України “Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі” № 1985-IV від 08.09.2004 (далі – Конвенція) ратифіковано Конвенцію Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі.

Відповідно до статті 12 Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема:

- наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги;

- зобов’язувати вивішувати об’яви, які вимагаються згідно з правовими нормами;

- вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Згідно зі статтею 16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Отже, Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

Також, статтею 19 Закону України “Про міжнародні договори України” від 29.06.2004 № 1906-IV чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до внесених до статті 259 Кодексу законів про працю України змін, Державна служба України з питань праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі – Порядок № 295).

Згідно з п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов’язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці (п. 3 Порядку № 295).

Відповідно до підпунктів 3, 5 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин; за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Пунктами 19, 20 Порядку № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Таким чином, суд зазначає, що головні державні інспектори відділу з питань додержання законодавства про працю управління Держпраці у Черкаській області уповноважені проводити контролюючі заходи щодо дотримання суб’єктами господарювання законодавства про працю, не обмежуючись при цьому підставами, передбаченими як статтею 6 Закон № 877-V, так і іншими нормативними національного законодавства.

З огляду на вищезазначене, твердження позивача про безпідставність проведення інспектування, враховуючи вимоги статті 6 Закон № 877-V, є хибним.

Щодо твердження позивача про відсутність під час інспекційного відвідування порушень ч.ч. 1, 3 статті 24 КЗпП України та не пред’явлення уповноваженою особою службового посвідчення та направлення на проведення інспекційного відвідування, суд зазначає таке.

Допитана в якості свідка ОСОБА_5 показала, що 04.08.2017 близько 12 год. прийшла з документами у магазин за адресою: Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Островського, 50, де здійснює господарську діяльність фізична особа – підприємець ОСОБА_1 на оформлення на роботу. Далі ОСОБА_1 запропонувала їй почекати в магазині поки вона оформить трудовий договір. Вона залишилась чекати, і через 30 хвилин прийшов якійсь чоловік та попросив її продати воду з холодильника, вона йому відмовила, сказала почекати на хазяйку. Коли прийшла ОСОБА_1 він представився інспектором праці, та відібрав у них пояснення, що вона стажується другий день.

Зазначила, що дійсно перебувала в приміщенні магазину, проте продаж товарів у відсутність ОСОБА_1 не здійснювала, будь-яких дозволів чи вказівок з її сторони щодо продажу нею товарів не було, лише чекала на оформлення трудового договору.

Пояснення свідка ОСОБА_6 свідчать, що останній на підставі наказу від 04.08.2017 № 157-Н, направлення на перевірку від 04.08.2017 № 1501 провів 04.08.2017 інспекційне відвідування у вищевказаному магазині. ОСОБА_6 зазначав, що у даному приміщені працювала продавцем жінка, якій пред’явлено службове посвідчення. Дана жінка представилась ОСОБА_5 та усно повідомила, що працює з 02.08.2017 стажером та трудовий договір у письмовій формі між нею та позивачем не укладався. Станом на 12 год. 20 хв. фізична особа – підприємець ОСОБА_1 не надала документи по оформлені трудових відносин з працівником ОСОБА_5 Трудовий договір та повідомлення Ватутінського відділенням Звенигородської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області про прийняття на роботу працівниці ОСОБА_7 було надано позивачем аж близько 15 години. За результатами інспекційного відвідування складено акт, який отриманий позивачем 07.08.2017.

Свідок ОСОБА_8 повністю підтвердила факти встановлені в акті № 23-02-19/0765 від 04.08.2017, так як була присутня при інспекційному відвідуванні та повідомила, що продавець ОСОБА_5 здійснювала реалізацію продуктових товарів покупцям, що були в магазині під час перевірки.

Позивачем на підтвердження вказаних обставин надано до матеріалів справи, а саме: трудовий договір укладений між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (Роботодавець) та ОСОБА_5 (Працівник) від 04.08.2017; повідомлення Ватутінського відділення Звенигородської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області від 04.08.2017 (15 год. 15 хв.) про прийняття ОСОБА_5 на роботу; копію трудової книжки ОСОБА_5, яка свідчить, що остання згідно наказу від 04.08.2017 № 3 прийнята на роботу продавцем продуктового магазину за трудовим договором; копії паспорту та ідентифікаційного коду.

Зазначені докази, з урахуванням показань свідка ОСОБА_5, у сукупності підтверджують, що фізична особа – підприємець ОСОБА_1, яка з 01.12.2010 р. по 03.08.2017 р. не мала найманих працівників, в період з 02.08.2017 р. по 04.08.2017 р. здійснювала пошук на вакантну посаду продавця, і після співбесіди з ОСОБА_5 запропонувала їй роботу. Проте, оформлення трудових відносин через правову необізнаність позивача тривало в період часу 04.08.2017 р. з 12.00 год. до 15 год. 15 хв., а ОСОБА_5 в цей же час чекала на оформлення, перебуваючи в торговому залі магазину, що є не фактичним допуском працівника до роботи без укладення трудового договору, а тому позивачем не порушено вимоги ч.ч. 1, 3 статті 24 КЗпП України

Відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Таким чином, висновки управління Держпраці в Черкаській області про порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог частин 1 та 3 ст. 24 КЗпП України є помилковими, а тому прийнята на підставі цих висновків постанова про накладення штрафу від 22.08.2017 № 23-02-19/0765-375 є необґрунтованою і такою, що прийнята без врахування всіх істотних обставин.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, постановою Ватутінського міського суду Черкаської області від 02 жовтня 2017 року у справі № 690/324/17 (провадження № 3/690/118/17) провадження у справі про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрите за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вказана постанова набрала законної сили 13.10.2017.

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, а також покази свідків, суд робить висновок, що зафіксовані в акті перевірки № 23-02-19/0765 від 04.08.2017 порушення не знайшли свого підтвердження, а тому постанова управління Держпраці у Черкаській області від 28.08.2017 року за № 23-02-19/0765-375 є протиправною.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати винесену 22.08.2017 заступником начальника управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_4 постанову № 23-02-19/0765-375 про накладення штрафу на фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю в розмірі 96000 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (20250, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Островського, 45, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 960 (дев’ятсот шістдесят) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 13.11.2017.