Постанова № 70211689, 10.11.2017, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2403/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2017 року м. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:представника позивача ОСОБА_3, представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хмельницька міська рада, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 28.08.2017 звернувся в суд з позовною заявою за № 1690/02 від 28.08.2017 року, у якій вказує на порушення відповідачем ОСОБА_6 кодексу України та його прав і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Р" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_1, форми "П" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_2, форми "Р" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_3, форми "ПС" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_4 ( стор. 4 - 11 справи т.1).

В ході судового розгляду відповідач заявив клопотання і подав суду заяву про часткову зміну позовних вимог від 08.11.2017, згідно якого податкове повідомлення-рішення від 06.06.2017 року за № НОМЕР_3 просить скасувати в сумі 1159 грн. (із загальної суми 52445 грн.). Також просить зобов'язати відповідача здійснити донарахування податкових зобов'язань з частини прибутку комунальних підприємств згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 без нарахування пені ( стор. 88 - 90 справи т.2).

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав з тих же підстав, які вказані у позовній заяві і письмових поясненнях наданих суду.

Представники відповідача в задоволенні позову просили відмовити, про що були подані письмові заперечення, які вони підтвердили в суді.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився і не повідомив причину цього, хоч належно був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 надали пояснення стосовно виконаних робіт щодо газових двигунів - генераторів та котлів, згідно яких ці роботи є саме ремонтом, а не модернізацією основних засобів, про що свідчать технічні характеристики цих двигунів і котлів, які були визначені їх виробником і залишились незмінними.

Заслухавши учасників судового розгляду і перевіривши докази по справі, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідачем проведено перевірку позивача, за результатом якої складено ОСОБА_1 від 16.05.2017 року за № 0603/22-01-14-01/03356571 "Про результати документальної планової виїзної перевірки МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (ПН 03356571) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року (далі - ОСОБА_1 перевірки) ( стор. 17-112 справи т.1).

На підставі ОСОБА_1 перевірки, відповідач щодо платника податків МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" прийняв такі рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_1 за порушення п.п. 137.2.3 п.137.2 ст.137 ОСОБА_6 кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI ( із змінами та доповненнями до 01.01.2015 року), п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ОСОБА_6 кодексу України ( в редакції після 01.01.2015 року), п.17 П (С) БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.99 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 року за № 860/4153, п.11, п.15 П (С) БО № 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.12.1999 року № 318, п.14 П (С) БО 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за № 288/4509, п.30, п.31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003, № 561, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності на суму - 300225 гривень, з яких за податковими зобов'язаннями - 254464 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 45761 грн. ( стор.13 справи т.1);

- податкове повідомлення-рішення форми "П" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_2 за порушення п.п.134.1.1, п.134.1, ст.134 ОСОБА_6 кодексу України ( в редакції після 01.01.2015) п. 11, п. 15. П (С) БО № 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.12.1999 року № 318, п.14 П (С)БО 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за № 288/4509, п.30, п.31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 року № 561, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 року № 291 у зв'язку з чим зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1380490 гривень ( стор.14 справи т.1);

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_3 за порушення п.9 ч.1 ст.69 Бюджетного кодексу України, п.1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року № 138 ( із змінами і доповненнями) у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частина прибутку (доходу) господарських операцій ( у статутних фондах яких є частина комунальної власності) на суму 65556 гривень, з яких за податковими зобов'язаннями - 52445 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 13111 гривень ( стор.15 справи т.1);

- податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_4 за порушення п.49.2, п.п. 49.18.2, п.49.18, п.49.19 ст.49 ОСОБА_6 кодексу України ( в редакції до 01.01.2015) та на підставі п.п. 54.3.3 п.54.3 ст.54 і п.120.1 ст.120 ОСОБА_6 кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510 гривень за платежем частина прибутку (доходу) господарських операцій ( у статутних фондах яких є частина комунальної власності) ( стор.16 справи т.1).

Ці податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, і за наслідками розгляду скарги позивача ДФС України Рішенням про результати розгляду скарги від 15.08.2017 року за № 17935/6/99-99-11-01-01-25, частково задоволено скаргу і скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_3 в частині нарахування штрафних санкцій за платежем частина прибутку (доходу) господарських операцій ( у статутних фондах яких є частина комунальної власності) в сумі 13111 гривень, а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_1, форми "П" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_2, форми "ПС" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_4 залишено без змін ( стор. 113 - 119 справи т.1).

МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» на 2014 рік розроблено та затверджено директором підприємства Інвестиційну програму, яка погоджена Рішенням позачергової тридцять першої сесії Хмельницької міської ради від 13.12.2013 №3, схвалена Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 04.04.2014 року №262 в сумі 7053,86 тис. грн., яку виконано в 2014 році на суму 5649500 гривень та відповідно відображено в рядку 09 Декларації «Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється вік оподаткування».

Кошти, вивільнені від оподаткування МКП «Хмельницькгеплокомуненерго» у 2014 році відображено в бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків: Д-т 981 «Податок на прибуток від усіх видів діяльності» - К-т 481 "Кошти, вивільнені від оподаткування" в сумі 1 016 910 грн.

Відповідно до п.16-17 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.99, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 р. за N860/4153, цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.

Отримане цільове фінансування (у тому числі кошти, вивільнені від оподаткування у зв'язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств) визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п.14.1 ст.14 ОСОБА_6 кодексу України ( далі - ПК України), дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно з п. 137.16 ст.137 ПК України (в редакції до 01.01.2015), датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами цього розділу.

Відповідно до п.п.137.2.3 п.137.2 ст.137 ПК України, доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів визнається цільове фінансування, крім випадків, зазначених у підпунктах 137.2.1 і 137.2.2 цього пункту, протягом тих періодів, у яких були здійснені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Згідно з п.154.9 ст.154 ПК України звільняється від оподаткування прибуток суб'єктів господарювання водо-, теплопостачання та водовідведення в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами, погодженими органом місцевого самоврядування (в межах його компетенції) та схваленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (для суб'єктів, регулювання діяльності яких здійснює така комісія), на капітальні інвестиції в будівництво (реконструкцію, модернізацію) об'єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, та/або сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування зазначених цілей.

Отже, п.154.9 ст.154 ПК України чітко передбачає умови звільнення від оподаткування суб'єктів господарювання теплопостачання, без обмеження стосовно віднесення в подальшому таких коштів до доходу. Підпункт 137.2.3 п.137.2 ст.137 ПК України визначає цільове фінансування як отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, та не передбачає, що такими є суми коштів податків, що не перераховані до бюджету. При цьому, п.17 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" передбачає, що до отриманого цільового фінансування відносяться кошти, вивільнені від оподаткування у зв'язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств, та що такі визнаються доходом, що не узгоджується з ПК України. Джерелами коштів Інвестиційної програми були лише власні кошти позивача, а тому лише факт пільги з оподаткування прибутку, на думку суду, не є доходом в цьому випадку.

Відповідно до п.5.2 ст.5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Згідно з п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Також, у цій справі суд враховує правову позицію, висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 року у справі "Щокін проти України" (заява №23759/03) та від 07.07.2011 року у справі "Серков проти України" (заява №39766/05) в яких ЄСзПЛ дійшов висновку, про те що, по-перше національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Отже, МКП «Хмельницьктеплокомуненерго», в зв'язку з відсутністю визначеного ПК України обов'язку, правомірно не відобразило в якості доходу 1 016 910 грн. коштів, не перерахованих до бюджету внаслідок звільнення від оподаткування, а тому не підтверджується порушення позивачем п.п. 137.2.3 п.137.2 ст.137 ОСОБА_6 кодексу України ( в редакції до 01.01.2015 року), п.17 П (С) БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.99 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 року за № 860/4153.

Стосовно виконаних робіт з ремонту/модернізації основних засобів, суд враховує наступне.

Контролюючий орган вважає, що МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» у періоді, який підлягав перевірці провело модернізацію основних засобів - капітальні та поточні ремонти, які були виконані на підставі правочинів укладених з підрядниками ТОВ "Первомайськдизельмаш" і СКП -26.

Перевіркою встановлено, що МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» у періоді з 01.01.2015 по 31.12.2015 віднесено до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) роботи по ремонту котлів, виконані Спеціалізованим колективним підприємством №26, в сумі 396777 гривень. Також з"ясовано, що позивач у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 відніс до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) роботи по ремонту газових двигунів-генераторів, які виконані ТОВ "Первомайськдизельмаш" в сумі 1380490 гривень. Контролюючий орган вважає, що виконані ТОВ "Первомайськдизельмаш" і СКП -26 ремонтні роботи можуть бути ідентифіковані з окремими частинами об"єктів основних засобів, що підлягають амортизації. Зокрема, з частинами об"єктів основних засобів, що підлягають амортизації, а саме: заміна труб, капітальний ремонт котлів. Тому, такі витрати є модернізацією (поліпшення) об"єктів основних засобів та для цілей бухгалтерського обліку визнаються капітальними інвестиціями. Крім того, виконані роботи котлів включають в себе заміну окремих частин (комплектуючих) результатом чого є продовження терміну корисного використання об"єктів та збільшення очікуваних майбутніх вигод ( стор. 29 ОСОБА_1 перевірки).

Згідно пункту 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства (фінансів України від 27 квітня 2000 року №92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за №288/4509, капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Пунктом 14 П(С)БО 7 «Основні засоби» первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта.

Згідно п.п.15.4 п.15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.12.1999 №318 (зі змінами та доповненнями) до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Пунктом 15 П(С)БО 16 «Витрати» не передбачено віднесення до складу загальновиробничих витрат вартості витрат на капітальні інвестиції в об'єкти основних засобів, що амортизуються.

Перевіркою зроблено висновок, що в порушення, пп. 134.1.1, п. 134.1, ст.134 ПК України (в редакції після 01.01.2015), п.11, п.15 П(С)БО №16 «Витрати», п. 14 П(С)БО 7 "Основні засоби", п.30, п.31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003, № 561 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999, № 291 завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) р. 2050 Звіту про фінансові результати форми №2 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 в загальній сумі 1777267 грн. в результаті віднесення до складу загальновиробничих витрат капітальних інвестицій в модернізацію (поліпшення) об'єктів основних засобів, що амортизуються.

Згідно з п.15 П(С)БО 7 «Основні засоби» витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Відповідно до пунктів 29, 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561, рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об'єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об'єкта основних засобів і списанням заміненого об'єкта.

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням та ремонтом об'єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Прикладами такого поліпшення є: а) модифікація, модернізація об'єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності; б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг); в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати; г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Надані позивачем докази, складені на виконання правочинів з ТОВ "Первомайськдизельмаш" і СКП -26, а саме: акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти виконання робіт, кошториси на ремонт газового двигуна-генератора, довідки про кількість напрацьованих мотогодин, кошториси, специфікації, інструкція з технічного обслуговування і ремонту ( стор. 121-156, 194-218 справи т.1) з урахуванням показів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, на думку суду першої інстанції, свідчать про проведення саме ремонту основних засобів. Також потрібно враховувати, що Наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.01.2014, № 16, визнано такими, що втратили чинність, накази Мінрегіону України від 4 грудня 2009 року N 554 "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" (зі змінами) та від 1 березня 2013 року N 77 "Про затвердження примірних форм первинних облікових документів при здійсненні будівництва за рахунок коштів міжнародних фінансових установ", якими було затверджено примірні форми первинних облікових документів у будівництві N КБ-2в "ОСОБА_1 приймання виконаних будівельних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати". Позивач, хоч і оформляв виконані роботи за формати КБ-2в та N КБ-3, але не проводив будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт), яке здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", що визначено ст.9 Закону України від 20.05.1999, № 687-XIV "Про архітектурну діяльність". Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України від 17.02.2011, № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції на час спірних правовідносин, замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

При цьому, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що проведені роботи є будівництвом (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт), модернізацією (поліпшенням) об'єктів основних засобів, а не ремонтом, спрямованим на підтримання робочого стану основних засобів, як стверджує про те позивач. Суд вважає, що проведені роботи фактично не були будівництвом і вони спрямовані не на зростання очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом, а на підтримання об'єктів (основних засобів) у робочому стані.

Отже, висновок контролюючого органу про безпідставне віднесення позивачем до складу витрат коштів, витрачених на ремонт основних засобів, є безпідставним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення за № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно подання та сплати позивачем до ДПІ у м. Хмельницькому ОСОБА_10 частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2014 рік (далі - ОСОБА_10).

Перевіркою встановлено, що МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» не подано до ДПІ у м. Хмельницькому ОСОБА_10 за 2014 рік. Підприємством подано ОСОБА_10 за 2014 рік за №1500035252 від 03.03.2015 року, відповідно якого в рядку 01 «Чистий прибуток (дохід)» зазначено показник 48880000 грн., в рядку 05 «Частий прибуток (дохід) за звітний період, з якого здійснюється відрахування - 48880000 грн., в рядку 07 «Частина чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджет) (р.05*р.06/100) - 48880 грн., в рядку 08 «Частина прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний період поточного року» (р.07 цього розрахунку за попередній звітний період поточного року) - 51286 грн., в рядку 09 «Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті (р.07-р.08) - "-" 2406 грн. (Вищевказаний розрахунок подано з порушенням встановлених термінів, а саме: 03.03.2015, термін подання якого 09.02.2015 р.).

Перевіркою визначено чистий фінансовий результат р.2350 Звіту про фінансовий результат за 2014 р. в сумі 49713866 грн., та частину чистого прибутку, яка підлягає зарахуванню до міського бюджету за 2014 р. в сумі 49714 (49713866 * 0,1%), та зроблено висновок про відхилення в розмірі 52120 грн. за 2014 рік (49714 + 2406), та в сумі 325 грн. за 2015 рік.

Позивач податкове повідомлення-рішення в сумі 51286 грн. визнає (48880 + 2406), що підтверджує його заява - клопотання про часткову зміну позовних вимог від 08.11.2017. Інша частина цього рішення - 1159 грн. (325 + 834), була нарахована, згідно наданого контролюючим органом розрахунку та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, внаслідок виявлених перевіркою порушень - заниження доходів в розмірі 1016910 грн. та завищення собівартості реалізованих послуг в розмірі 1777267 грн. Однак, оскільки судом встановлено безпідставність таких порушень, податкове повідомлення-рішення від 06.06.2017 року за № НОМЕР_3 в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 1159 грн., також слід визнати протиправним та скасувати в цій частині, що відповідно вказує на правомірність визначення грошового зобов"язання за основним платежем у розмірі 51286 гривень.

Щодо неподання позивачем ОСОБА_10, суд враховує , що перевіркою встановлено, що МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" не подано у встановлені терміни розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 1 квартал 2014 року, півріччя 2014 року, три квартали 2014 року, 2014 рік.

Так, відповідно до п.1-3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. №138 (в редакції на час існування спірних правовідносин), згідно з цим Порядком частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі:

- 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень;

- 15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.

Частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

ОСОБА_10 частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.46.2 ст.46 ПК України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Згідно з п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п.152.9 ст.152 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей цього розділу (Податку на прибуток підприємств) використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу;

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

Позивач не відноситься до платників, визначених п.57.1 ст.57 ПК України, тому він мав подавати ОСОБА_10 за - календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

При цьому, позивачем було надіслано до контролюючого органу ОСОБА_10 частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями від 09.02.2015 (за 2014 рік), згідно якого частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті, складає 51286 гривень.

Отже, позивачем було вчасно подано розрахунок за 2014 рік, що підтверджується відповідними доказами. Однак, МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" не було подано ОСОБА_10 за 1 квартал 2014 року, півріччя 2014 року, три квартали 2014 року, тому контролюючим органом було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.06.2017 року за № НОМЕР_4.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити донарахування податкових зобов'язань з частини прибутку комунальних підприємств, згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 без нарахування пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно цієї норми особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

В розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, після дій (бездіяльності) чи рішень суб"єкта владних повноважень. Факт порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача щодо нарахування пені чи рішень про це і докази цього - відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Тобто, суд вважає, що не може захищатися право чи інтерес позивача, які не порушені на момент розгляду цієї адміністративної справи, так як не має будь-яких дій чи рішень суб"єкта владних повноважень щодо нарахування чи не нарахування пені.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, також частково довів законність своїх рішень, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється частково.

Відповідно до частин 1, 3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Згідно платіжних доручень від 28.08.2017 №3641 та від 31.08.2017 за №3722 позивачем сплачено 26005,05 грн. судового збору.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача на користь позивача слід присудити суму судового збору пропорційно задоволеним вимогам, а також з врахуванням часткової зміни ним позовних вимог, а саме - 25227,50 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ПК України і ст.ст. 4-15, 41, 70-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2017 року за № НОМЕР_1.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2017 року за № НОМЕР_2.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2017 року за № НОМЕР_3 в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 1159 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" судові витрати в розмірі 25227,50 (двадцять п'ять тисяч двісті двадцять сім гривень п'ятдесят копійок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 14.11.2017.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/ОСОБА_1"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1