Постанова № 70211332, 13.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5163/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 (за посвідченням)

представника відповідача - ОСОБА_2 (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приморського районного суду м. Одеси про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання відповідача надати відповіді, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Приморського районного суду м. Одеси про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що призвела до порушення Закону України «Про звернення громадян», зобов'язання відповідача надати відповіді на заяви ОСОБА_1 від 26.07.2017 року та 22.08.2017 року, стягнення з відповідача на користь позивача 55000 грн. у якості компенсації моральної шкоди.

Позивач адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав, оскільки 26.07.2017 року та 22.08.2017 року він звернувся до голови Приморського районного суду м. Одеси із заявами, однак відповіді на ці заяви він на час звернення до суду з цим позовом не отримав, а в подальшому отримав відповіді з порушенням строків їх надання, передбачених Законом України «Про звернення громадян», що завдало позивачу моральної шкоди, яка має бути стягнута з відповідача.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмових запереченнях на позов (аркуші справи 27-31), оскільки відповідачем своєчасно розглянуті заяви позивача від 26.07.2017 року та 22.08.2017 року та за результатами їх розгляду позивачу надані відповіді в строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян», моральна шкода не підтверджується жодним доказом та не може бути стягнута с підстав відсутності протиправної бездіяльності відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

З матеріалів справи вбачається та сторонами у справі не заперечується, що позивачем 26 липня 2017 року на електронну адресу Приморського районного суду м. Одеси направлена заява щодо стану розгляду скарги позивача на бездіяльність начальника Ізмаїльського відділу ГУ НП в Одеській області від 18.05.2017 року, яка зареєстрована канцелярією Приморського районного суду м. Одеси 27.07.2017 року за №79010/17, а також позивачем 22 серпня 2017 року на електронну адресу Приморського районного суду м. Одеси направлена заява щодо задоволення його клопотання про відвід судді Бойчука А.Ю., яка зареєстрована канцелярією Приморського районного суду м. Одеси 22.08.2017 року за №88989/17.

Згідно із ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

З наданої до суду відповідачем копії журналу простої - вихідної кореспонденції Приморського районного суду м. Одеси та самої відповіді на звернення позивача вбачається, що 31.07.2017 року позивачу надана відповідь на його звернення від 26.07.2017 року простою кореспонденцією поштою про те, що згідно даних Автоматизованої системи документообігу суду – комп’ютерної програми «Д-3», 18.08.2017 року до Приморського районного суду м. Одеси не надходила скарга ОСОБА_1 у порядку ст. 303 КПК України щодо оскарження бездіяльності начальника відділу Ізмаїльського відділу ГУ НП в Одеській області, яка направлена позивачу 01.08.2017 року.

Крім того, з наданої до суду відповідачем копії журналу простої - вихідної кореспонденції Приморського районного суду м. Одеси та самої відповіді на звернення позивача вбачається, що 21.09.2017 року позивачу надана відповідь на його звернення від 22.08.2017 року простою кореспонденцією поштою про те, що до повноважень голови суду не входить здійснення повторного перерозподілу справ чи передача справ від одного судді іншому, оскільки в суді діє автоматизований розподіл справ, 23.08.2017 року суддею Бойчуком А.Ю. взято самовідвід по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, а також роз’яснено порядок отримання документів в електронному вигляді.

Таким чином, Приморським районним судом м. Одеси в межах строків, передбачених ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» розглянуті звернення позивача та на них надані відповіді, тобто, відповідачем по цій справі не допущено протиправної бездіяльності щодо несвоєчасного розгляду звернень ОСОБА_1, а тому суд не знаходить підстав для задоволенню позову в цій частині.

Щодо бездіяльності з не розгляду звернень позивача та не надання відповідей на його звернення, а також зобов’язання надати відповіді, такі вимоги позивача також не підлягають задоволенню, оскільки така бездіяльність відповідача спростовується наявними в справі відповідями на звернення позивача, які до того ж отримані ним, що підтверджується копіями конвертів, в яких ці відповіді отримані позивачем та він ці обставини не заперечує.

Твердження ОСОБА_1 щодо обов’язкового направлення відповідей на звернення громадян поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення є не обґрунтованими, оскільки позивач не зазначає будь-якої норми законодавства, яка передбачає обов’язковість таких дій відповідача.

Суд звертає увагу, що норми Закону України «Про звернення громадян», «Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міста Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ», затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 17.12.2013 року №173, «Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №348 не передбачено направлення відповідей на звернення громадян з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладені обставини, направлення Приморським районним судом м. Одеси відповідей на звернення позивача в межах строків, визначених Законом України «Про звернення громадян» та отримання ним відповідей на звернення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що призвела до порушення Закону України «Про звернення громадян» та зобов'язання відповідача надати відповіді на його заяви.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 55000 грн. на його користь, вони також задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У відповідності до ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвели до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Моральну шкоду позивач оцінив в 55000 грн. за його словами, в сумі заробітної плати голови Приморського районного суду м. Одеси за один місяць та обґрунтував її протиправною бездіяльністю відповідача, однак суд прийшов до висновку про відсутність бездіяльності відповідача, яка б призвела до порушення Закону України «Про звернення громадян».

Крім того, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Також, позивач повинен обґрунтувати, з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Суд звертає увагу, що позивачем не обґрунтована та не підтверджена належними доказами сума завданої моральної шкоди та не доведена бездіяльність відповідача, що виключає можливість її стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Приморського районного суду м. Одеси про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що призвела до порушення ЗУ «Про звернення громадян», зобов'язання відповідача надати відповіді на заяви ОСОБА_1 від 26.07.2017 року та 22.08.2017 року, стягнення з Приморського районного суду м. Одеси на користь позивача 55000 грн. у якості компенсації моральної шкоди – відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 13.11.2017 року.

Суддя Л.І. Свида

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Приморського районного суду м. Одеси про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що призвела до порушення ЗУ «Про звернення громадян», зобов'язання відповідача надати відповіді на заяви ОСОБА_1 від 26.07.2017 року та 22.08.2017 року, стягнення з Приморського районного суду м. Одеси на користь позивача 55000 грн. у якості компенсації моральної шкоди – відмовити.

13 листопада 2017 року.