Постанова № 70211247, 14.11.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2017 року № 813/3193/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, ОСОБА_3 управління Національної поліції України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (надалі ГУ МВС України у Львівській області, відповідач 1), ОСОБА_3 управління Національної поліції України у Львівській області (надалі відповідач 2), в якому із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №1078 о/с від 29 серпня 2017 року «Про звільнення» ОСОБА_1 з посади старшого вихователя приймальника-розподільника для дітей ОСОБА_3 управління МВС України у Львівській області з 12 квітня 2017 року.

-визнати дії та бездіяльність ОСОБА_3 управління Національної поліції у Львівській області щодо невиконання Закону України «Про національну поліцію», як роботодавця;

-поновити ОСОБА_1 на рівнозначній або іншій за спеціальним званням посаді у структурних підрозділах ОСОБА_3 управління Національної поліції у Львіській області;

-стягнути з ОСОБА_3 управління Національної поліції у Львіській області в користь ОСОБА_1 встановлений для офіцера поліції розмір середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відповідно до Наказу МВС України «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» від 06.04.2016 року №260;

-встановити судовий контроль за виконання рішення суду протягом 10 днів з дня набрання постанови законної сили, яким зобовязати ОСОБА_3 управління Національної поліції у Львівській області у цей строк його виконати.

Ухвалою судді від 18.09.2017 року відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області від 06.11.2015 року № 809 о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з 06 листопада 2015 року у запас за пунктом 64 г (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_1, старшого вихователя приймальника-розподільника для дітей. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 року у справі №813/1757/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 1036 о/с від 11.04.2017 року Про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого вихователя приймальника-розподільника для дітей ГУМВС України у Львівській області з 07.11.2015 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого вихователя приймальника-розподільника для дітей ГУМВС України у Львівській області з 12 квітня 2017 року; стягнуто з ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79007, м.Львів, пл. Григоренка, 3, ЄДРПОУ 08592247) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 81110, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 4637 (чотири тисячі шістсот тридцять сім) гривень 00 копійок грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків, зборів та обовязкових платежів. Постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення на його користь грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 1994 (одну тисячу девятсот девяносто чотири) гривні 09 копійок звернуто до негайного виконання. 09.11.2017 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №813/1757/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а саме змінено постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року в частині визначення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вказавши розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків, зборів і обовязкових платежів, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Григоренка, 3, ЄДРПОУ 08502247) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 7315 (сім тисяч триста пятнадцять) гривень. Проте, 29.08.2017 року голова ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області підписав наказ № 1077 0/с Про виконання рішення суду та наказ № 1078 о/с про звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ України у запас Збройних сил за п. 64 г через скорочення штатів з 12.07.2017 року. Таке звільнення позивач вважає протиправним, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, які порушують конституційні права позивача.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули, на адресу суду надіслано заперечення відповідача 2, в яких вказано, що жодних правовідносин у позивача з ОСОБА_3 управлінням Національної поліції у Львівській області не було, тобто відповідачем - 2 жодних прав позивача не порушувало. Зазначають, що ГУ НП у Львівській області не є правонаступником ГУ МВС у Львівській області.

За таких обставин, суд на підставі ч. 4 ст.128 КАС України, ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 30.10.1996 року.

Станом на 06.11.2015 року позивач перебував на посаді старшого вихователя приймальника-розподільника для дітей ГУМВС України у Львівській області.

Наказом № 809 о/с від 06.11.2015 року ОСОБА_1 звільнений із займаної посади.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 року, визнано протиправним та скасовано наказ ГУМВС України у Львівській області № 809 о/с від 06.11.2015 року, в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України в запас за п. 64 г Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ через скорочення штатів. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого вихователя приймальника-розподільника для дітей ГУМВС України у Львівській області з 06.01.2015 року. Стягнуто з Приймальника-розподільника для дітей ГУМВС України у Львівській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 12890,86 грн. без урахування сум обовязкових до сплати податків та внесків.

Наказом ГУМВС України у Львівській області від 11.04.2017 року №1027 скасовано наказ 809 о/с, та поновлено позивача на посаді старшого вихователя приймальника-розподільника для дітей ГУМВС України у Львівській області з 06.11.2015 року.

Водночас, наказом від 11.04.2017 року №1036 о/с ОСОБА_1 повторно звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил за п.64 г (через скорочення штатів).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 року у справі №813/1757/17 визнано протиправним та скасовано наказ ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 1036 о/с від 11.04.2017 року Про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого вихователя приймальника-розподільника для дітей ГУМВС України у Львівській області з 07.11.2015 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого вихователя приймальника-розподільника для дітей ГУМВС України у Львівській області з 12 квітня 2017 року; стягнуто з ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79007, м.Львів, пл. Григоренка, 3, ЄДРПОУ 08592247) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 81110, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 4637 (чотири тисячі шістсот тридцять сім) гривень 00 копійок грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків, зборів та обовязкових платежів. Постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення на його користь грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 1994 (одну тисячу девятсот девяносто чотири) гривні 09 копійок звернуто до негайного виконання.

09.11.2017 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №813/1757/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а саме змінено постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року в частині визначення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вказавши розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків, зборів і обовязкових платежів, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Григоренка, 3, ЄДРПОУ 08502247) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 7315 (сім тисяч триста пятнадцять) гривень

29 серпня 2017 року ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області прийнято наказ №1077 о/с про виконання рішення суду - Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 року по справі №813/1757/17, а саме поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого вихователя приймальника-розподільника для дітей ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 12.04.2017 року.

29 серпня 2017 року ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області прийнято наказ №1078 о/с, яким згідно п.64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил / через скорочення штатів / капітана міліції ОСОБА_1 / М-138281 /, старшого вихователя приймальника-розподільника для дітей ОСОБА_3 управління МВС України у Львівській області з 12 квітня 2017 року.

Позивач не погоджується з наказом про звільнення з посади з посиланням на відсутність підстав для його звільнення зі служби з 12 квітня 2017 року з огляду на обставини, які встановлені судовими рішеннями у справі №813/1757/17 та №876/8436/17. Попереднє звільнення зі служби проведено за аналогічних підстав, що й спірному випадку.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини сторін регулюються Законом України Про Національну поліцію № 580-VIII від 02.07.2015 року та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991 року.

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону, з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Отже законодавець імперативно визначив спосіб і час попередження відповідних працівників.

Відповідно до пункту 10 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію, працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Підпунктом г п. 64 Положення № 114 передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Таким чином, вищезазначені норми Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ містять три підстави для звільнення особи зі служби через скорочення штатів, а саме: при відмові працівника міліції від проходження служби в поліції; не прийнятті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення; при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Відповідно до п.9 Розділу ХІ Закону України Про Національну поліцію, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Як стверджується матеріалами справи, позивачем подавалася заява від 25.11.2015 року про бажання проходити службу в національній поліції, хоча дана заява не була розглянута та по ній не було прийнято рішення. Вказує на те, що після звільнення з роботи після 06.11.2015 року надалі продовжував ходити на роботу та виконувати свої посадові та функціональні обовязки.

Тобто, позивач у строк відведений законом виявив згоду на проходження служби в поліції.

Однак, суд зазначає, що відповідачами в порушення вказаної норми позивачу не було запропоновано жодної посади (рівнозначної, вищої чи нижчої) в органах поліції, та не було перевірено можливості її подальшого використання на службі.

Також судом зазначено, що відповідач 1 не сприяв в реалізації права позивача щодо проходження ним подальшої служби в органах поліції.

Накази про поновлення на посаді та звільнення з посади приймались відповідачем в один день. Про прийняття вказаних наказів позивач повідомлявся листами ГУ МВС у Львівській області, що свідчить про відсутність з'ясування відповідачем 1 бажання у позивача проходити службу в поліції, чи відсутність згоди позивача на проходження служби в поліції відповідно до пунктів 9,10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Національну поліцію».

Відтак, судом встановлені обставини щодо порушення прав позивача, які жодним чином відповідачі не намагалися усунути при виконанні рішень судів, а також при виданні оскаржуваного позивачем наказу № 1078 о/с від 29.08.2017 року про його звільнення.

Більше того, розглядаючи дану справу суд дійшов до висновку про грубе порушення прав позивача та фактичне ухилення відповідача 1 від виконання рішень суду, про що свідчить формальне видання наказу про поновлення позивача на посаді, та одразу в цей же день його звільнення.

Серед іншого, суд відзначає, що звільнення позивача згідно із наказом № 1078 о/с від 29 серпня 2017 року було здійснено за аналогічних обставин, яким постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 року у справі № 813/6493/15 та постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 року у справі № 813/1757/17 надано правову оцінку, оцінюючи правомірність наказу про звільнення ОСОБА_1 зі служби та скасовуючи такий наказ, як протиправний.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, суд враховує, що згідно з правовою позицією Верховного суду України у постановах від 28.10.2014 року та 04.11.2014 року встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) з працевлаштування працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Відтак, наявні підстави для поновлення позивача на посаді в органі, з якого його було незаконно звільнено, а саме на посаді старшого вихователя приймальника-розподільника для дітей ОСОБА_3 управління МВС України у Львівській області.

Також, враховуючи положення абзацу другого пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, позивача належить поновити з 13.04.2017 року.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за увесь час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обовязків, але не більш як за один рік.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати, цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника. У відповідності до ч. 3 п. 2 даного Порядку, збереження заробітної плати у всіх інших випадках, до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата.

Відповідно до оскаржуваного наказу, позивача було звільнено із органів внутрішніх справ з 12.04.2017 року.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.16 р. № 260 Про затвердження порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Як встановлено в постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 року у справі №876/8436/17, останніми двома повними місяцями служби позивача є вересень та жовтень 2015 року,

Згідно довідки ОСОБА_3 управління внутрішніх справ України у Львівській області № 1091/32/03-2017 від 28 вересня 2017 року розмір заробітної плати ОСОБА_1 за останні два місяці роботи складав: за вересень 2015 року - 2839,35 грн, а за жовтень 2015 року 2955,84 грн.

Отже, середньоденний заробіток визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за цей період на кількість календарних днів, яка складає 61 день.

Отже, середньоденний заробіток позивача складав 95 гривень.

Вимушений прогул тривав 77 календарних дів, а тому до відшкодування підлягає сума 7315 гривень (77х95).

Водночас, період, за який слід стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу у даній справі розпочався з 13.04.2017 року по 14.11.2017 року (день винесення судом рішення про поновлення позивача на посаді) і становить 216 дні. Всього до стягнення підлягає заробітної плата за час вимушеного прогулу в розмірі 20 520,00 грн., а саме: 216 (дні) х 95,00 грн. (розмір середньоденної заробітної плати), яку слід стягнути з ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області а не з ОСОБА_3 управління Національної поліції у Львівській області.

За положеннями п.3 ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Таким чином, постанова суду в частині поновлення позивача та стягнення грошового забезпечення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання дії та бездіяльність ОСОБА_3 управління Національної поліції у Львівській області щодо невиконання Закону України «Про національну поліцію», як роботодавця та поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній або іншій за спеціальним званням посаді у структурних підрозділах ОСОБА_3 управління Національної поліції у Львіській області, суд зазначає таке.

Як вже зазначалось вище, пунктом 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Тобто, вказаними нормами відповідачі не обмежені обовязком працевлаштувати працівника міліції, який виявив бажання проходити службу в поліції на тотожній посаді, яку він обіймав в органах внутрішніх справ. Тоді як законодавцем встановлено право запропонувати особі, яка виявила бажання проходити службу в поліції рівнозначну, вищу або нищу посаду.

Львівським окружним адміністративним судом при розгляді справи №813/6493/15 встановлено, що позивачем подавалася заява від 25.11.2015 року про бажання проходити службу в національній поліції, хоча дана заява не була розглянута та по ній не було прийнято рішення. Зокрема, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що працював разом з позивачем, про звільнення стало відомо 06.11.2015 року, після 06.11.2015 року свідок і позивач виходили на роботу, 25.11.2015 року написали заяви про продовження служби в національній поліції. В судовому засіданні судом оглянуто пояснення позивача від 25.11.2015 року, у якому вказано Бажаю продовжити службу в національній поліції. Тобто, позивач виявив згоду на проходження служби в поліції, проте, вказане волевиявлення не було розглянуто у встановленому порядку.

Таким чином, відповідачами не було дотримано передбаченого пунктом 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію права позивача бути прийнятим на службу до органів поліції.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне, зобовязати ОСОБА_3 управління Національної поліції у Львівській області у відповідності до п.9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про національну поліцію прийняти ОСОБА_1 на службу до поліції на рівнозначну посаду, яку він обіймав в ГУ МВС України у Львівській області станом на 12.04.2017 року.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Щодо вимоги позивача про встановлення додаткового судового контролю за виконанням рішення в даній справі суд відзначає, що згідно з ч.1 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобовязати субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обовязковим до виконання. Частинами 2 та 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до вимог ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відтак, ураховуючи те, що рішення суду, яке набрало законної сили є обовязковим для осіб, які беруть участь у справі, суд вважає недоцільним встановлення додаткового строку для подання відповідачем ОСОБА_3 управління Національної поліції у Львівській області звіту про виконання постанови суду.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір з сторін не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.2, 11, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 29 серпня 2017 року № 1078 о/с про звільнення капітана міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас за п.64 г Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів).

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого вихователя приймальника-розподільника для дітей ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 13 квітня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 20 520 (двадцять тисяч пятсот двадцять) грн. 00 коп. без урахування сум обовязкових до сплати податків та внесків.

Постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення на його користь грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2 850 (дві тисячі вісімсот пятдесят) грн. 00 коп. звернути до негайного виконання.

Зобовязати ОСОБА_3 управління Національної поліції у Львівській області у відповідності до п.9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про національну поліцію прийняти ОСОБА_1 на службу до поліції на рівнозначну посаду, яку він обіймав в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області станом на 12.04.2017 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 листопада 2017 року.