Постанова № 70210976, 09.11.2017, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 року справа № 813/4090/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді - Гулкевич І.З.,

секретар судового засідання Іванес Х.О.

за участю : представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Чабана О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення №105/40-00 від 10 листопада 2016 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки під час проведення перевірки відповідачем не встановлено, яку саме рідину було виявлено і чи дійсно виявлена рідина є алкогольним напоєм (пивом). Згідно протоколу випробувань продукції від 30.08.2016 р за перевіреними показниками зразки рідини із запахом пива не відповідають вимогам ДСТУ 3888-99 "Пиво.ЗТУ".

Вважає, що вимог ст. 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481 /95 - ВР від 19.12.1995 року не порушував, оскільки для того, щоб отримати ліцензію, заявник повинен отримати атестат виробництва, для отримання атестату виробництва - необхідно виготовити зразки алкогольних напоїв, передати у випробувальну лабораторію для отримання протоколів випробувань, що підтверджували б якість виготовленої продукції. Оскільки на час проведення перевірки ОСОБА_3 здійснювалось пробні варки виробу для передання такого у лабораторію і відповідно отримання ліцензії на виробництво.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях на адміністративний позов. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі і у межах повноважень, рішення є законним і обгрунтованим. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи судом встановлено, що 04.08.2016 працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області та працівниками оперативного управління ГУ ДФС у Львівській області на підставі наказу від 04.08.2016 №181, направлення №78/40-00 від 04.08.2016 року проведена фактична перевірка з питань незаконного виготовлення, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованої алкогольної продукції фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

Перевірка була проведена в присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, якому були пред'явлені службові посвідчення, направлення та вручено копію наказу, про що свідчить підпис на наказі.

За результатами фактичної перевірки складено Акт від 04.08.2016 №168/13/18/40-00/НОМЕР_1, з яким фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ознайомився, що свідчить підпис на акті перевірки, зауважень до акту перевірки немає. Висновки перевірки будуть зроблені після результатів експертних досліджень.

На підставі Акта перевірки від 04.08.2016 №168/13/18/40-00/НОМЕР_1, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.11.2016 №105/40-00 на суму штрафної санкції у сумі 85 000 грн.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, (далі ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.3 ст.75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до положень ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з підпунктами 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

04.08.2016 працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області та працівниками оперативного управління ГУ ДФС у Львівській області на підставі наказу від 04.08.2016 №181, направлення №78/40-00 від 04.08.2016 року проведена фактична перевірка з питань незаконного виготовлення, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованої алкогольної продукції фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

В ході перевірки було встановлено, що в приміщенні за адресою м. Буськ, вул. Петрушевича,26 виявлено зберігання рідини з запахом пива. В ході проведення слідчих дій відібрано взірці даної рідини в кількості 54 пляшок місткістю 1 л, які частково наповнені. Вищевказані пляшки з рідинами пронумеровані та поміщені в полі етилові пакети, які опломбовані з підписами понятих та присутніх. В подальшому рідини вилучені за адресою м. Буськ, вул. Петрушевича,26, будуть скеровані для експертного дослідження. Також за вказаною адресою проведено огляд приміщень , та виявлено спеціальне обладнання, що забезпечувало виробництво рідини із запахом пива.

Підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1 статті 19-1 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачений порядок імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Так, відповідно до частини 12 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Так, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно до ч.2 ст. 17 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються штрафні фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово відпускними цінами) але не менше 85 000 гривень.

На момент проведення перевірки в позивача були відсутня ліцензія на виробництво алкогольних напоїв, протокол випробувань продукції, атестат виробництва, отримані вже після проведення фактичної перевірки.

Також в позовній заяві позивач посилається на те, що рідина, що знаходилась в належному ФОП ОСОБА_3 приміщенні не є алкогольним напоєм, що підтверджується протоколом випробувань продукції від 30.08.2016 року, однак в уточненнях до адміністративного позову позивач вказує, що на час проведення перевірки не здійснювалось масове виробництво алкогольних напоїв, а здійснювались пробні варки виробу для передання такого у лабораторію і відповідно отримання ліцензії на виробництво (пива).

Суд приходить до висновку, що твердження позивача в позовній заяві та в уточненнях до адміністративного позову різняться один від одного, відтак суд приходить до висновку, що позивачем здійснювалась реалізації та виготовлення алкогольних напоїв без ліцензії.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 14 листопада 2017 року.

Суддя Гулкевич І.З.