Постанова № 70210935, 06.11.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

третя особа ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5 Транс»

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом

ВСТАНОВИВ:

Державна служба України з безпеки на транспорті (далі – Укртрансбезпека, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі – ФОП ОСОБА_3, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5 Транс» (далі – ТОВ «ОСОБА_5 Транс»), в якому просить стягнути з відповідача 216 241,65 грн., що еквівалентно 7 485,00 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, 28.04.2017.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема, вказує, що 28.04.2017 посадовими особами управління Укртранбезпеки у Донецькій області проведено габаритно-ваговий контроль вантажних автомобілів, які належать на праві приватної власності позивачу. За результатами проведення зважування складені довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акти № 20162, №20136 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 26.08.2015, на підставі яких проведені розрахунки № 20162 та №20136 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд у загальному розмірі 7 485,00 євро. Посилається на приписи п. 27 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні та пояснює, що сума 7 485 євро станом на 28.04.2017 еквівалентна 216 241,65 грн. Так, 12.06.2017 управлінням Укртранбезпеки у Донецькій області відповідачу направлено лист про необхідність сплати грошових коштів на загальну суму 7 485 євро з копіями відповідних документів, проте на час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 216 241,65 грн.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих суду запереченнях (вх №24109 від 04.09.2017). Вказує, що ФОП ОСОБА_3 є власником зазначених в актах транспортних засобів та причепів, але не є перевізником, який використовує у своїй господарській діяльності дані автомобілі. Пояснює, що відповідно до договору оренди транспортних засобів №01/10/16 від 01.10.2016 автомобілі НОМЕР_1 та напівпричипи Wielton реєстраційний номер НОМЕР_2, Bodexkis3ws реєстраційний номер НОМЕР_3 були передані у користування ТОВ «ОСОБА_5 Транс» згідно із пунктами 12, 52, 71 додатку до договору переліку транспортних засобів та акту приймання-передачі, так само автомобіль НОМЕР_4 був переданий за договором сублізингу №1583 від 15.07.2016 у користування вищевказаного підприємства. Крім того, зазначені в актах водії є працівниками ТОВ «ОСОБА_5 Транс», що підтверджується наказами про прийом їх на роботу від 18.04.2017 №34-к та від 14.09.2016 №59-к. Таким чином, на момент проведення перевірки транспортних засобів, здійснення перевезення вантажів здійснювалось працівниками підприємства на автомобілях, яке останнє орендує. Ураховуючи викладене, вважає, що обов’язок сплати за проїзд великоваговим/великогабаритним транспортом вага чи габарити якого перевищують законодавчо встановлені норми, на ФОП ОСОБА_3 не поширюються оскільки він не є перевізником в розумінні Закону України «про автомобільний транспорт» та законодавством такий обов’язок покладено виключно на перевізника. Додатково вказує, що відповідно до п. 19 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, але станом на дату складання розрахунку така методика відсутня. Також зауважує, що посадова особа, яка проводила зважування автомобілів, в порушення приписів законодавства не пред’явила водіям документи про проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки та не надала жодної інформації про використовувані автомобільні ваги. Ні в актах, ні в довідках, ні в розрахунках від 28.04.2017 не зазначено жодної інформації про засіб, яким здійснено зважування автомобілів, на думку представника відповідача, у сукупності ставить під сумнів законність здійсненого зважування автомобілів і правдивість показань зважувального обладнання, а тому просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, проте 30.10.2017 надіслав до суду письмові пояснення (вх. №29505), у яких, зокрема, зазначає, що позивачем не доведено законності прийнятого рішення відносно відповідача, оскільки відсутня Методика, затверджена спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Крім того, на момент перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки не зрозуміло на вагах якого типу проводилось зважування транспортних засобів та чи проводилась періодична повірка (метрологічна атестація) такого обладнання, а також невірно застосовані ставки великовагового транспортного засобу з перевищенням допустимих осьових навантажень, отже, розрахунок плати за проїзд є необґрунтованим, за таким обставин, у зв’язку із безпідставністю заявлених вимог, просить відмовити у задоволенні позову. Справу розглянути без участь представника третьої особи.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлені наступні обставини.

28 квітня 2017 року на автомобільній дорозі Запоріжжя - Маріуполь (219 км + 104 км) посадовими особами управління Укртранбезпеки у Донецькій області було зупинено вантажний автомобіль НОМЕР_5 з напівпричепом Wielton реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ФОП ОСОБА_3, що саме представником відповідача не заперечене.

За результатами зважування цього транспортного засобу з вантажем складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та Акт №20136 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким встановлено перевезення водієм транспортного засобу ОСОБА_6. вантажу масою 52,800 тон, у той час як нормативно допустима 40 тон., нормативно допустимі осьові навантаження 11 / 11 / 22 /, у той час як встановлене фактичне осьове навантаження – 1450 / 15950 / 9170 / 9200 / 10450 /, пройдена відстань дорогами загального користування м. Сіверськ (Донецька область) – м. Маріуполь усього 250 км.

Згідно із Розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №20136 від 28.04.2017, відповідачу була нарахована плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 5 025,00 Євро.

У той самий день на автомобільній дорозі Т08-03Запоріжжя - Маріуполь (219 км + 104 км) посадовими особами управління Укртранбезпеки у Донецькій області було зупинено вантажний автомобіль НОМЕР_6 з напівпричепом Bodex kis 3В реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить ФОП ОСОБА_3, що саме представником відповідача не заперечене.

За результатами зважування цього транспортного засобу з вантажем складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та Акт №20162 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким встановлено перевезення водієм транспортного засобу ОСОБА_7 вантажу масою 51,800 тон, у той час як нормативно допустима 40 тон., нормативно допустимі осьові навантаження 11 / 11 / 22 /, у той час як встановлене фактичне осьове навантаження – 7850 / 14150 / 29800 /, пройдена відстань дорогами загального користування м. Сіверськ (Донецька область) – м. Маріуполь усього 250 км.

Згідно із Розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №20162 від 28.04.2017, відповідачу була нарахована плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 2 460,00 Євро.

Листами від 12.06.2017 №1595/22-17 та №1596/22-17 позивач повідомив підприємця про необхідність сплатити плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

У зв'язку з несплатою відповідачем визначених вказаними розрахунками сум у добровільному порядку, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Уктрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 вказаного Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація Державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - мобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно із підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних син і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Пунктом 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Постановою Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті" утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, до якого входить управління Укртрансбезпеки в Донецькій області.

З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, за приписами пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі – Порядок №879).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

При цьому, відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному КМУ.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі – Закон № 2344-III), згідно із частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III якого у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Аналогічні правила передбачені пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, згідно із яким рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

У відповідності із пунктом 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Як вже зазначалось, згідно із актами від 28.04.2017 №20136 та №20162 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, транспортними засобами, які належить відповідачу.

Методику розрахунку плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту встановлено у пункті 30 Порядку № 879.

Відповідно до пункту 31.1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п’ятикратному розмірі.

Із наведеного випливає, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який дає право на рух транспортного засобу.

В свою чергу, пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Враховуючи наведене, управлінням Уктрансінспекції у Донецькій області згідно із розрахунками від 28.04.2017 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідачу нарахована плата за проїзд в загальній сумі 7 485,00 Євро., що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, 28.04.2017 еквівалентно 216 241,65 грн.

Разом із цим, суд вважає за необхідне зауважити, що пунктом 28 Порядку № 879 встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Крім того, відповідно до пункту 31-1 Порядку №879 перевізник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Таким чином, плата за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються відносно автомобільних перевізників, якими є фізичні або юридичні особи, що здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. При цьому законодавець не пов'язує настання відповідної адміністративно-господарської відповідальності із фактом перебування транспортного засобу у власності відповідної фізичної чи юридичної особи.

З огляду на абзац 18 статті 1 Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

В той же час, безпосередньо пунктом 37 Порядку №879 чітко передбачено, що саме учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством.

Аналіз наведених норм законодавства показав, що відповідальність за перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів покладається на автомобільного перевізника - фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору оренди транспортних засобів №01/10/16 від 01.10.2016, укладеного між ФОП ОСОБА_3 (Орендодавець) та ТОВ «ОСОБА_5 Транс» (Орендар), Орендодавець зобовязується передати за плату Орендареві у користуванні, а Орендар зобовязується прийняти у користування транспорті засоби, що визначені по цьому Договорові та зобовязується сплачувати Орендодавцеві орендну плату, зокрема, автомобілі НОМЕР_1 та напівпричипи Wielton реєстраційний номер НОМЕР_2, Bodex kis3В реєстраційний номер НОМЕР_3 були передані у користування ТОВ «ОСОБА_5 Транс» згідно із пунктами 12, 52, 71 додатку до договору переліку та відомостей про транспортні засоби, що орендуються.

Відповідно до Акту приймання - передачі від 01 жовтня 206 року Орендодавець передав Об'єкти оренди, а Орендар прийняв транспортні засоби, серед яких є автомобілі НОМЕР_1 та напівпричипи Wielton реєстраційний номер НОМЕР_2, Bodex kis3В реєстраційний номер НОМЕР_3.

Окрім цього, 15 липня 2016 року між ТОВ «ОСОБА_5 Кредит Україна» (Лізингодавець) ФОП ОСОБА_3 (Лізингоодержувач) та ТОВ «ОСОБА_5 Транс» (Сублізингоодержувач) був укладений договір сублізингу 1583 з відповідальністю сублізингоодержувача за збереження предмета лізингу, на підставі якого автомобіль НОМЕР_4 був переданий у користування вищевказаного підприємства, про що сторонами за договором 15 липня 2016 року підписано акт приймання-передачі.

Крім того, зазначені в актах водії (ОСОБА_7, ОСОБА_6В.) є працівниками ТОВ «ОСОБА_5 Транс», що підтверджується копіями наказів про прийом їх на роботу від 18.04.2017 №34-к та від 14.09.2016 №59-к, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, судом встановлено, що на момент проведення перевірки транспортних засобів, здійснення перевезення вантажів здійснювалось працівниками підприємства на автомобілях, яке останнє орендує.

Факт використання на підставі договору оренди транспортним засобом в господарській діяльності ТОВ «ОСОБА_5 Транс» не заперечене також представником самого підприємства у наданих суду письмових поясненнях.

За приписами частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, надані відповідачем докази переконливо свідчать про те, що 28 квітня 2017 року відповідач не був перевізником вантажу транспортним засобами, а тому не може нести відповідальність за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а також норм, стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, оскільки перевезення вантажу на належному йому транспортному засобі здійснювалось працівниками ТОВ «ОСОБА_5 Транс» (код ЄДРПОУ 395975994) на підставі договору оренди транспортного засобу та договору сублізингу.

Як встановлено частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є не обґрунтованими, не доведеними, у зв’язку із чим задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак