Постанова № 70210824, 09.11.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванчулинець Д.В.,

при секретарі судового засідання Фількорн В.В.,

за участю сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

сторони в судове засідання не з’явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС в Закарпатській області до Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 09 листопада 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 13 листопада 2017 року.

11 жовтня 2017 року Головне управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню (далі - відповідач), яким просить суд: 1) прийняти позовну заяву до провадження суду; 2) розглянути справу без участі представника позивача; 3) винести судове рішення, яким стягнути податковий борг з Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню: 90575, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Возз’єднання, буд. б/н, код ЄДРПОУ - 32076285 у розмірі 14870,81 грн. по платежу 30 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 8940,00 грн.; по платежу 85 13020100 «Збір за спеціальне використання води» у розмірі 3778,07 грн.; по платежу 85 13030100 «Плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення» у розмірі 2152,74 грн. за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках (а.с.4-7).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, перебуваючи на обліку в Головному управління ДФС у Закарпатській області, як платник податків і зборів не сплачує до бюджету належні податки і збори та станом на 25 вересня 2017 року податковий борг останнього становить 14870,81 грн.. У зв’язку з тим, що в добровільному порядку відповідачем не погашено суму вищезазначеної заборгованості, позивач звернувся до суду для примусового стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 14870,81 грн..

Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте, відповідно до пункту 2 прохальної частини позовної заяви позивач просив суд адміністративну справу розглянути за наявними матеріалами справи, без участі представника інспекції (а.с.8).

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України). Заперечення проти позову суду не надано.

У відповідності до частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України, у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані представником позивача документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Солотвинське комунальне підприємство по водопостачанню, зареєстровано, як комунальне підприємство за адресою: 90575, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Возз’єднання, буд. б/н, код ЄДРПОУ – 32076285, основним видом діяльності якого по КВЕД є 36.00 Забір, очищення та постачання води, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8-10).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, станом на 25 вересня 2017 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 14870,81 грн., а саме: - по платежу 30 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 8940,00 грн.; - по платежу 85 13020100 «Збір за спеціальне використання води» у розмірі 3778,07 грн.; - по платежу 85 13030100 «Плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення» у розмірі 2152,74 грн..

Вищевказана заборгованість у відповідача виникла у зв’язку з наступним.

Відповідачем до податкового органу самостійно було подано:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2017 року за № НОМЕР_1 від 18 липня 2017 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 7296,00 грн. (а.с.15). Проте самостійно задекларована сума грошового зобов’язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі (а.с.12-14);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2017 року за № НОМЕР_2 від 06 вересня 2017 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1644,00 грн. (а.с.16). Проте самостійно задекларована сума грошового зобов’язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі (а.с.12-14);

- розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води за І квартал 2017 року за № НОМЕР_3 від 26 квітня 2017 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1308,41 грн. (а.с.17). Проте самостійно задекларована сума грошового зобов’язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі (а.с.12-14);

- уточнюючий розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води за І квартал 2017 року за № НОМЕР_4 від 19 травня 2017 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 136,17 грн. та самостійно визначеною штрафною санкцією у розмірі 4,09 грн. (а.с.18) Проте самостійно задекларована сума грошового зобов’язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі (а.с.12-14);

- розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води за II квартал 2017 року за № НОМЕР_5 від 31 липня 2017 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 2329,40 грн. (а.с.19). Проте самостійно задекларована сума грошового зобов’язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі (а.с.12-14);

- розрахунок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2017 року за № НОМЕР_6 від 26 квітня 2017 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 824,03 грн. (а.с.20, 21). Проте самостійно задекларована сума грошового зобов’язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі (а.с.12-14);

- розрахунок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за II квартал 2017 року за № НОМЕР_7 від 31 липня 2017 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1328,71 грн. (а.с.22, 23). Проте самостійно задекларована сума грошового зобов’язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі (а.с.12-14).

Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України (далі – ПК України), не підлягає оскарженню грошове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до вимог п.57.1. статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу України передбачено, що одним із обов’язків платника податків є обов’язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до вимог пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

В силу пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв’язку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, було виставлено податкову вимогу від 25 лютого 2015 року за № 257-25 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями, яка була вручена відповідачу особисто 25 лютого 2015 року, що підтверджується його підписом на корінці податкової вимоги (а.с.24).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно приписів п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Заборгованість відповідача по сплаті до бюджету податкового боргу у розмірі 14870,81 грн. підтверджена матеріалами справи, зокрема: податковими деклараціями з податку на додану вартість платника податків від 18 липня 2017 року (а.с.15), від 06 вересня 2017 року (а.с.16), розрахунком з рентної плати за спеціальне використання води від 26 квітня 2017 року (а.с.17), від 19 травня 2017 року (а.с.18), від 31 липня 2017 року (а.с.19), розрахунками з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 26 квітня 2017 року (а.с.20, 21) та 31 липня 2017 року (а.с.22, 23), податковою вимогою від 25 лютого 2015 року за № 257-25 (а.с.24), обліковою карткою платника податку (а.с.12-14) та розрахунком податкового боргу (а.с.11).

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. ГУ ДФС в Закарпатській області доведено наявність податкового боргу в Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню у розмірі 14870,81 грн., правомірність звернення з позовом про стягнення податкового боргу до суду та наявність підстав для стягнення такого, тобто позовні вимоги відповідають положенням податкового законодавства та підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано (заперечення проти позову відповідач суду не надав), у зв’язку з чим позов підлягає до задоволення та слід стягнути з Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню податковий борг у розмірі 14870,81 грн.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДФС в Закарпатській області до Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню про стягнення податкового боргу - задовольнити.

2. Стягнути з Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню (90575, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Возз’єднання, буд. б/н, код ЄДРПОУ - 32076285) податковий борг у розмірі 14870,81 грн. (чотирнадцяти тисяч вісімсот семидесяти гривень 81 коп.), а саме: по платежу 30 14010100 "Податок на додану вартість із вирблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 8940,00 грн.; по платежу 85 13020100 "Збір за спеціальне використання води" у розмірі 3778,07 грн.; по платежу 85 13030100 "Плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення" у розмірі 2152,74 грн. за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.