Постанова № 70210805, 31.07.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2017 р. Справа № 804/8977/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУМЕТ» до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бумет» звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005551201 від 05.07.2016р.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначає, що винесене контролюючим органом податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки воно прийняте з порушенням встановленої процедури, складене в результаті неналежної оцінки усіх обставин справи, та є наслідком невірного застосування норм чинного податкового законодавства України, що відповідно дає підстави для його скасування. Всі податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що згідно п.198.6 ст.198 ПК України дозволяє віднести до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг.

Від відповідача надійшло заперечення, в яких зазначено, що ТОВ «Бумет» до ДПІ у Соборному районі м.Дніпра подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2016 року. До вказаної декларації додано додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів», в якому сформовано податковий кредит у сумі 194498грн. по взаємовідносинам з ТОВ «СВ-Смарт», згідно з податковими накладними, які зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановленого 15-денного терміну реєстрації, а саме: від 04.04.2016, від 05.04.2016 №6 зареєстровані 18.05.2016р.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Ухвалою суду від 31.07.2017р. відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 17.06.2016р. відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Бумет» за квітень 2016р., за результатами якої складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2016р. №286/1201/39114394 від 17.06.2016р.

У вказаному Акті перевірки зазначено, що ТОВ «БУМЕТ» було подано податкову декларацію із ПДВ за квітень 2016 року (реєстраційний №9082146582 від 20.05.2016), копія якої наявна в матеріалах справи. До вказаної декларації надано додаток 5 „Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів", в якому до складу податкового кредиту за квітень 2016 року було включено суму ПДВ у розмірі 194498 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «СВ-Смарт», згідно з податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням законодавчо встановленого п'ятнадцятиденного терміну реєстрації, а саме: від 04.04.2016 №5 на суму ПДВ 111666,67 грн., зареєстрована в ЄРПН 18.05.2016 (граничний термін реєстрації 19.04.2016); від 04.04.2016 №3 на суму ПДВ 48333,33грн., зареєстрована в ЄРПН 18.05.2016 (граничний термін реєстрації 19.04.2016); від 05.04.2016 №6 на суму ПДВ 19948,34 грн., зареєстрована в ЄРПН 18.05.2016 (граничний термін реєстрації 20.04.2016); від 05.04.2016 №7 на суму ПДВ 14549,67 грн., зареєстрована в ЄРПН 18.05.2016 (граничний термін реєстрації 20.04.2016).

Згідно висновку вказаного Акта перевірки, дані камеральної перевірки свідчать про порушення п.198.6 ст.198 ПК України, підприємством завищено суму податкового кредиту, що в свою чергу призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за квітень 2016р. у розмірі 197498,01грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005551201 від 05.07.2016р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 243122,50 грн. (основний платіж - 194498грн., штрафні (фінансові) санкції - 48624,50 грн.).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ «БУМЕТ» було подано скаргу від 20.07.2016 року за № 3, яка рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області ДФС України від 15.09.2016 року за № 5739/10/04-36-10-01-09 залишена без задоволення, а саме податкове повідомлення-рішення від 05.07.2016р. № НОМЕР_1 - без змін.

На рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області ДФС України від 15.09.2016 року було подано скаргу до Державної фіскальної служби України, яка рішенням від 21.11.2016 року №25195/6/99-99-11-01-02-25 залишила податкове повідомлення-рішення від 05.07.2016р. № НОМЕР_1 та рішення про результати розгляду первинної скарги без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 вищевказаної статті визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачає, що е відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобовязань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно зі ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, п.201.10 ст.201 ПК України встановлює обов'язок платника податків, який виступає в господарській операції продавцем товарів/послуг скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання, та у строк не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що реєстрація перелічених в акті камеральної перевірки від 17.06.2016 року податкових накладних в ЄРПН здійснена ТОВ «Бумет» з порушенням строку, визначеного в абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України, а саме:

- від 04.04.2016 №5 зареєстрована в ЄРПН 18.05.2016 (граничний термін реєстрації 19.04.2016);

- від 04.04.2016 №3 зареєстрована в ЄРПН 18.05.2016 (граничний термін реєстрації 19.04.2016);

- від 05.04.2016 №6 зареєстрована в ЄРПН 18.05.2016 (граничний термін реєстрації 20.04.2016);

- від 05.04.2016 №7 зареєстрована в ЄРПН 18.05.2016 (граничний термін реєстрації 20.04.2016).

Аналізуючи норми діючого законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем, в порушення п.198.6 ст.198 ПК України, підприємством завищено суму податкового кредиту, що в свою чергу призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за квітень 2016р. у розмірі 197498,01грн.

З урахуванням приписів п. 198.6 ст.198 ПКУ суми ПДВ за вказаними податковими накладними, які зареєстровані в ЄРПН в травні 2016р. платник податку має право віднести до податкового кредиту, починаючи з податкової звітності за травень 2016 року, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті перевірки №286/1201/39114394 від 17.06.2016р.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення №0005551201 від 05.07.2016р, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бумет» до Державної податкової інспекції у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_1