Постанова № 70210790, 09.11.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2017 рокум. Ужгород№ 807/1308/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванчулинець Д.В.,

при секретарі судового засідання Фількорн В.В.,

за участю сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

сторони в судове засідання не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС в Закарпатській області до Комунального підприємства "Дубівське підприємство по водопостачанню" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 09 листопада 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 13 листопада 2017 року.

11 жовтня 2017 року Головне управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Комунального підприємства Дубівського підприємства по водопостачанню (далі - відповідач), яким просить суд: 1) прийняти позовну заяву до провадження суду; 2) розглянути справу без участі представника позивача; 3) винести судове рішення, яким стягнути податковий борг з Комунального підприємства Дубівського підприємства по водопостачанню, код ЄДРПОУ - 33662557: 90531, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Дубове, вул. Карла Маркса, буд. б/н, у розмірі 2985,72 грн. по платежу 85 13020100 «Збір за спеціальне використання води», за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках (а.с.4-6).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 2985,72 грн., який на день подачі до суду позову в добровільному порядку не погашений, а тому позивач звернувся до суду для примусового стягнення вищезазначеної заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не зявився, проте, відповідно до пункту 2 прохальної частини позовної заяви позивач просив суд адміністративну справу розглянути за наявними матеріалами справи, без участі представника інспекції (а.с.6).

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Заперечення проти позову суду не надано.

У відповідності до частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України, у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані представником позивача документи та матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство Дубівське підприємство по водопостачанню, зареєстровано за адресою: 90531, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Дубове, вул. Карла Маркса, буд. б/н, код ЄДРПОУ 33662557, основним видом діяльності якого по КВЕД є 36.00 Забір, очищення та постачання води, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8-10).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, станом на 25 вересня 2017 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 2 985,72 грн., а саме: по платежу 85 13020100 «Збір за спеціальне використання води».

Вищезазначений борг виник у звязку з наступним.

Відповідачем до податкового органу самостійно подано наступні декларації:

-податкову декларацію з рентної плати за спеціальне використання води за ІІІ квартал 2016 року за № НОМЕР_1 від 09 листопада 2016 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 931,64 грн. (а.с.13). Проте самостійно задекларована сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою (а.с.11);

-податкову декларацію з рентної плати за спеціальне використання води за IV квартал 2016 року за № НОМЕР_2 від 29 січня2017 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 485,08 грн. (а.с.14). Проте самостійно задекларована сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою (а.с.11);

-податкову декларацію з рентної плати за спеціальне використання води за І квартал 2017 року за № НОМЕР_3 від 10 травня 2017 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 784,50 грн. (а.с.15). Проте самостійно задекларована сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою (а.с.11);

-податкову декларацію з рентної плати за спеціальне використання води за II квартал 2017 року за № НОМЕР_4 від 08 серпня 2017 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 784,50 грн. (а.с.16) Проте самостійно задекларована сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою (а.с.11).

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що одним із обовязків платника податків є обовязок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобовязання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

В силу приписів пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У звязку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, було виставлено податкову вимогу від 06 серпня 2012 року за № 137 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями, яка була вручена відповідачу особисто 06 серпня 2012 року, що підтверджується його підписом на корінці податкової вимоги (а.с.17).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно приписів п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Заборгованість відповідача по сплаті до бюджету податкового боргу у розмірі 2985,72 грн. підтверджена матеріалами справи, зокрема: податковими деклараціями (розрахунками) з рентної плати за спеціальне використання води платника податків від 09 листопада 2016 року (а.с.13), від 29 січня 2017 року (а.с.14), від 10 травня 2017 року (а.с.15) та від 08 серпня 2017 року (а.с.16), податковою вимогою від 06 серпня 2012 року за № 137 (а.с.17), обліковою карткою платника податку (а.с.11) та розрахунком податкового боргу (а.с.7).

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості субєктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. ГУ ДФС в Закарпатській області доведено наявність податкового боргу у відповідача в розмірі 2985,72 грн., правомірність звернення з позовом про стягнення податкового боргу до суду та наявність підстав для стягнення такого, тобто позовні вимоги відповідають положенням податкового законодавства та підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано (заперечення проти позову відповідач суду не надав), у звязку з чим позов підлягає до задоволення та слід стягнути з Комунального підприємства "Дубівське підприємство по водопостачанню" податковий борг у розмірі 2985,72 грн.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДФС в Закарпатській області до Комунального підприємства "Дубівське підприємство по водопостачанню" про стягнення податкового боргу - задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Дубівське підприємство по водопостачанню (90531, Закрапатська область, Тячівський район, смт. Дубове, вул. Карла Маркса, буд. б/н, код ЄДРПОУ - 33662557) податковий борг у розмірі 2985,72 грн. (двох тисяч девятсот восьмидесяти пяти гривень 72 коп.) по платежу 85 13020100 "Збір за спеціальне використання води", за рахунок коштів, що належить платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

СуддяОСОБА_1