Постанова № 70210681, 14.11.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2017 р. Справа №805/2421/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Хороша С.С.,

розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу»

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування вимоги № Ю-218-23 від 11 квітня 2017 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 11 квітня 2017 року в сумі 332864,51 гривень.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 29 квітня 2017 року позивачем була отримана вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на суму 332864,51 гривень.

Не погодившись з вказаної вимогою, позивач оскаржив її в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Донецькій області та до ДФС України, проте вимогу залишено без змін.

Позивач зазначає, що відповідач без будь-яких законних підстав виніс оскаржувану вимогу. Вважає, що перерахувавши на казначейські рахунки суми єдиного соціального внеску із зазначенням у платіжних дорученнях найменування платежу і період сплати має переплату в сумі 75813,41 гривень з зазначеного платежу, що свідчить про відсутність будь-яких недоїмок чи порушень термінів оплати з боку ТОВ «Сади Донбасу».

Платіжними дорученнями своєчасно перераховано суми, самостійно задекларовані у звітах про нарахування ЄСВ. Переплату в сумі 75813,41 гривень відповідач не враховує, оскільки в особовому рахунку наявні суми штрафної санкції в розмірі 130490,37 гривень та 223086,04 гривень пені, що скасовані постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року у справі № 805/592/17-а.

Виходячи з наведеного, ТОВ «Сади Донбасу» вважає, що не має недоїмки з єдиного соціального внеску, тому з зазначених підстав просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 11 квітня 2017 року.

У наданих поясненнях до позовних вимог позивач пояснює, що 19 липня 2017 року ТОВ «Сади Донбасу» звернулося до особистого кабінету платника в під категорію «Єдиний соціальний внесок», де станом на 31 березня 2017 року сальдо розрахунків є відємним у сумі 332864,51 гривень (а.с. 47-61).

З даної інформації вбачається, що за позивачем значиться борг з ЄСВ станом на 31 грудня 2016 року в сумі 469779,90 гривень, у тому числі пені в сумі 223086,04 гривень.

Зазначає, що з 2015 року по квітень 2017 року відповідачем на адресу позивача надіслано 21 вимогу зі сплати ЄСВ, які всі він оскаржив у суді і більшість яких скасовано, а сплачені поточні платежі по ЄСВ незаконно зараховані в погашення неіснуючого боргу, який не підтверджений судовими рішеннями.

Таким чином, всупереч закону, відповідачем всі скасовані судовими рішеннями вимоги по сплаті ЄСВ на протязі 2015-2016 років проігноровано та з особової картки не вилучено.

Через канцелярію суду представником позивача надано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження.

Представник відповідача ОСОБА_1, до суду зявилась. Через канцелярію суду надано письмові заперечення (а.с. 64-66). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що в особовому рахунку позивача з єдиного соціального внеску у періоді з 01.01.2017 по 31.05.2017 року всі кошти, що надходили від позивача спрямовані на погашення боргу з ЄСВ в порядку календарної черговості їх виникнення, а саме:

- ЄСВ, нарахований у звіті за грудень 2016 року в сумі 29886,98 гривень, сплачений платіжним дорученням від 18.01.2017 року № 36 у розмірі 29886,98 гривень, перераховано відповідачем у сплату боргу по звіту за травень 2016 року № НОМЕР_1;

- ЄСВ, нарахований у звіті за січень 2017 року в сумі 43589,57 гривень, сплачений платіжним дорученням від 17.02.2017 року № 164 у розмірі 53589,57 гривень, перераховано відповідачем у сплату боргу по звіту за травень 2016 року № НОМЕР_1 у розмірі 7231,04 гривень, по звіту за червень 2016 року № НОМЕР_2 у розмірі 36358,53 гривень;

- ЄСВ, нарахований у звіті за лютий 2017 року в сумі 34067,44 гривень, сплачений платіжним дорученням від 17.03.2017 року № 319 та 320 у розмірі 34067,44 гривень, перераховано відповідачем у сплату боргу по звіту за червень 2016 року № НОМЕР_2 у розмірі 16214,84 гривень, по звіту за липень 2016 року № НОМЕР_3 у розмірі 17852,60 гривень;

- ЄСВ, нарахований у звіті за березень 2017 року в сумі 54857,36 гривень, сплачений платіжним дорученням від 19.04.2017 року № 429 та 430 у розмірі 54857,36 гривень, перераховано відповідачем у сплату боргу по звіту за липень 2016 року № НОМЕР_3 у розмірі 30648,85 гривень, по звіту за серпень 2016 року № НОМЕР_4 у розмірі 24208,51 гривень;

- ЄСВ, нарахований у звіті за квітень 2017 року в сумі 47127,60 гривень, сплачений платіжним дорученням від 17.05.2017 року № 580 та від 22.05.2017 року № 592 у розмірі 47127,60 гривень, перераховано відповідачем у сплату боргу по звіту за серпень 2016 року № НОМЕР_4 у розмірі 19913,95 гривень, по звіту за вересень 2016 року № НОМЕР_5 у розмірі 27213,65 гривень.

Зауважує, що оскільки податковий борг за попередні періоди за позивачем обліковувався та не скасовувався, а дії контролюючого органу щодо спрямування коштів в рахунок погашення боргу і порядку календарної черговості його виникнення є такими, що вчинені в межах ч. 6 ст. 25 Закону № 2464.

Згідно облікових даних з інформаційної системи органу ДФС заборгованість позивача станом на 31 березня 2017 року становила 332864,51 гривень, тому відповідач сформував спірну вимогу.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 30736395. Позивач перебуває на податковому обліку у Костянтинівській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що не є спірною обставиною у справі.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідач у даній справі є субєктом владних повноважень, який відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» здійснює адміністрування зазначеного внеску з жовтня 2013 року.

Отже, безпосередньо, правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) із змінами і доповненнями.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 1 та 5 статті 9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до приписів частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.2 та п.4 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, який діяв до 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013р. № 765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014р. за № 217/24994, передбачено, що зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.

Згідно з п.1 підрозділу 1 розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який діє з 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016р. за №751/28881, передбачено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку

У відповідності до п.1 підрозділу 2 вказаного Порядку прийняття ОСОБА_2 документа є обов'язком контролюючого органу.

ОСОБА_2 документів, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи органів ДФС у терміни, встановлені регламентом комп'ютерної обробки ОСОБА_2 документів.

Після повного внесення даних ОСОБА_2 документа такий документ отримує статус «Повністю введено».

Для звітних документів, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі, статус «Повністю введено» вважається присвоєним за умовчанням.

Таким чином, визначені платником суми єдиного внеску до сплати підлягають відображенню у відповідній картці платника ЄСВ.

Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Суд зазначає, що при формуванні вимоги контролюючий орган не визначає платнику суму єдиного внеску до сплати, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності або рішень. Фактично, вимога формується внаслідок наявності в картці платника відомостей про нараховані суми єдиного внеску, у тому числі нараховані самим платником, але не сплачені у встановлений ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк.

Згідно розрахунків з ЄСВ, пояснень відповідача та інтегрованої картки з ЄСВ позивачем самостійно нараховано суми єдиного внеску за наступні періоди:

29866,98 гривень згідно звіту за грудень 2016 року з терміном сплати 20.01.2017 року;

43589,57 гривень згідно звіту за січень 2017 року з терміном сплати 20.02.2017 року;

34067,44 гривень згідно звіту за лютий 2017 року з терміном сплати 20.03.2017 року;

54857,36 гривень згідно звіту за березень 2017 року з терміном сплати 20.04.2017 року;

47127,605 гривень згідно звіту за квітень 2017 року з терміном сплати 22.05.2017 року (а.с. 23-36, 68-146).

Дана обставина не є спірною між сторонами.

Згідно роздруківки руху коштів обслуговуючого банку вказані суми єдиного внеску перераховано наступними платіжними дорученнями:

29886,98 гривень згідно доручення від 18.01.2017 року (а.с.209);

43589,57 гривень згідно доручення від 17.02.2017 року (а.с. 14);

33793,87 гривень згідно доручення від 17.03.2017 року (а.с. 20);

54200,00 гривень згідно доручення від 19.04.2017 року (а.с. 12);

44854,00 гривень згідно доручення від 17.05.2017 року (а.с. 16).

Дана обставина також не є спірною між сторонами.

В наведених платіжних дорученнях позивачем зазначено найменування платежу та період оплати ЄСВ.

Отже, згідно з постановами Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року у справі № 805/592/17-а у позивача відсутній борг у сумі 130490,37 гривень зі штрафних санкцій та 223086,04 гривень пені за рішенням від 28.09.2016 року № 0082881302-35, яке було скасоване зазначеним судовим рішенням.

11 квітня 2017 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 щодо сплати позивачем недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 705445,19 гривень, з яких: недоїмка складає 332864,51 гривень, штрафи 0 гривень, пеня 0 гривень (а.с. 6). В спірній вимозі зазначено, що сформована вона станом на 31.03.2017 року.

Зазначені вище зобовязання зі сплати єдиного внеску було сплачено платіжними дорученнями в сумі 415174,64 гривень, тому в картці особового рахунку має бути не заборгованість, а переплата в сумі 63305,86 гривень, враховуючи встановлену судовим рішенням незаконність нарахування штрафу та пені за рішенням від 28.09.2016 року № 0082881302-35.

Оскільки, за приписами частини 4 статті 25 Закону № 2464 вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, а платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, оскаржувана позивачем вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-603-12 від 17 лютого 2017 року безпосередньо порушує права позивача, виходячи з наступного.

Згідно пункту 5 розділу VI «Порядок стягнення заборгованості з платників» наказу Мінфіну України від 20.04.2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» протягом десяти календарних днів з дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобовязаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов'язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначених у вимозі сум недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), орган доходів і зборів протягом десяти робочих днів надсилає в порядку, встановленому Законом, до органу державної виконавчої служби вимогу про сплату боргу (недоїмки).

У разі якщо платник єдиного внеску, що є бюджетною установою та одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою та організацією, рахунки яких відкриті в органах Казначейства, протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначених у вимозі сум недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), орган доходів і зборів протягом десяти календарних днів надсилає в порядку, встановленому частиною другою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», до органу Казначейства вимогу про сплату боргу (недоїмки).

До сум боргу (недоїмки) платника, що подаються до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства, у вимогу про сплату боргу (недоїмки) за даними інформаційної системи органу доходів і зборів включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.

У зазначених випадках орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені. У разі звернення органу доходів і зборів з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені до суду передбачені законом заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Таким чином, Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прямо зобовязує платника ЄСВ оскаржити вимогу шляхом адміністративного або судового оскарження в випадку незгоди з визначеною у ній суми недоїмки.

За таких обставин, позовні вимоги про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 11 квітня 2017 року підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі положень Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 11 квітня 2017 року в сумі 332864,51 гривень задовольнити.

Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 11 квітня 2017 року в сумі 332864,51 гривень.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» судові витрати з судового збору у розмірі 4992 (чотири тисячі девятсот девяносто дві) гривні 98 копійок.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 14 листопада 2017 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.