Постанова № 70210565, 13.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 р. Справа № 804/3582/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного иовариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.03.2017 року № 000501202, яким зобовязано сплатити штраф у сумі 155 689,65 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.03.2017 року № 000511202, яким зобовязано сплатити штраф у сумі 148 441,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що суми узгоджених податкових зобовязань з рентної плати ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» сплачувались своєчасно, а розрахунки зроблені в акті перевірки № 45/04-10-12-02-2-/00178353 від 10.02.2017 року щодо порушення строків сплати узгоджених грошових зобовязань зроблені контролюючим органом невірно із порушенням вимог закону, при цьому відповідачем не було враховано задекларованих позивачем показників. На підставі викладеного просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на письмові заперечення, що містяться в матеріалах справи, та просив у задоволенні останнього відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.п. 191.1.1, п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку визначеному п. 57.1 ст. 57, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, завідувачем сектору адміністрування екологічного податку, рентної плати та місцевих податків управління податків і зборів з юридичних осіб Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5, прикомандированою до управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області згідно наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області у Дніпропетровській області від 16.01.2017 року № 146 «Про прикомандирування працівників ДПІ», в приміщенні Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питань порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобовязання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у лютому 2016 року, травні 2016 року та серпні 2016 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (00178353).

За результатами вищезазначеної перевірки складено ОСОБА_2 від 10.02.2017 року № 45/04-10-12-02-20/00178353, яким встановлено порушення ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» п. 57.1 ст. 57, 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України, а саме порушення термінів сплати узгодженого грошового зобовязання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Не погодившись з висновками ОСОБА_2 перевірки, позивач подав до податкового органу заперечення від 21.02.2017 року.

07 березня 2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області розглянуті заперечення ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та листом № 3827/10/04-36-12-05-19 від 07.03.2017 року повідомлено позивача про залишення висновків ОСОБА_2 перевірки без змін.

10 березня 2017 року відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення, якими встановлено порушення строку сплати суми грошового зобовязання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення:

- № 000501202, яким зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 155 689,65 грн.;

- № 000511202, яким зобовязано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 148 441,94 грн.

19 квітня 2017 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржило їх до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України про продовження строку розгляду скарги від 04.05.2017 року № 9561/6/99-99-11-03-01-25 строк розгляду вищезазначеної скарги продовжено до 19.06.2017 року включно.

19 травня 2017 року ДФС України своїм листом № 10717/6/99-99-11-03-01-25 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.217 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Згідно з п. 252.6 ст. 252 Податкового кодексу України базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Відповідно до пунктів 257.1, 257.2 статті 257 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу. Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.

Згідно з положеннями пункту 257.3 статті 257 Податкового кодексу України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

- за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

- за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно з п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків. З 01.01.2016 року, відповідно, сума податкових зобовязань з рентної плати визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Встановлено, що ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» було подано податкову декларацію з рентної плати за 4 квартал 2015 року № 9275370334 від 08.02.2016 року з додатками, в тому числі з Розрахунками №№1-53 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які є Додатками № 1 до вказаної декларації. Дана декларація за 4 квартал 2015 року разом із додатками була прийнята відповідачем, що підтверджується квитанцією №2.

Відповідно до податкової декларації з рентної плати, сума податкового зобовязання складає 19 361 963,82 грн., яка була самостійно визначена позивачем, а відтак є узгодженою, однак фактично в інтегрованій картці платника податків відповідачем проведено нарахування за терміном сплати 19.02.2016 року у сумі 20 067 935,19 грн.

При цьому, камеральною перевіркою податкової декларації з рентної плати за 4 квартал 2015 року № 9275370334 від 08.02.2016 року встановлено, що показники рядку 13 у додатках «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин» з відємним значенням на загальну суму 705 971,37 грн.

Однак, пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до приписів п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

З урахуванням викладених норм законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем всупереч положенням Податкового кодексу України було проведено самостійне коригування первинних показників податкової звітності, у звязку з чим було незаконно донараховано ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» зобовязання з рентної плати за 4 квартал 2015 року у сумі 705 971,37 грн., яке не було задекларовано позивачем та є неузгодженим відповідно до норм чинного законодавства України.

Відтак, станом на 29.02.2016 року у позивача утворився податковий борг з рентної плати за користування надрами в розмірі 705 971,37 грн.

З урахуванням зазначеного, твердження відповідача відносно несвоєчасної сплати ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» рентної плати за 2 квартал 2016 року та 3 квартал 2016 року, суд вважає безпідставним, оскільки своєчасно сплачені позивачем суми узгоджених податкових зобовязань перераховувались контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, хоча такий податковий борг обліковується виключно за даними контролюючого органу.

Таким чином, з огляду на те, що ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» було своєчасно і без затримок сплачено грошові зобовязання з рентної плати, а саме за 4 квартал 2015 року (з урахуванням рішення ДФС від 19.02.2016 року про розстрочення податкового зобовязання, саме в сумі 19 361 963,82 грн.) 19.05.2016 року, за 2 квартал 2016 року 29.07.2016 року та 18.08.2016 року, за 3 квартал 2016 року 17.11.2016 року, слід дійти висновку про відсутність у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» прострочення та несвоєчасної сплати грошових зобовязань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Крім того, щодо порядку декларування позивачем рентної плати за користування надрами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до п. 252.14 ст. 252 Податкового кодексу України, сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.

У разі якщо після виникнення податкових зобовязань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) платник рентної плати у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини) інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничого підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником рентної плати визнані та виконані відповідні зобовязання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобовязань з рентної плати для нового відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобовязань за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничого підприємства, за вирахуванням сум податкових зобовязань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.

Таким чином, на підставі абзацу першого п. 252.14 ст. 252 Податкового кодексу України обсяги видобутого кам'яного вугілля (вугілля рядове) беруть участь в розрахунку рентної плати у тому податковому (звітному) періоді, в якому вони видобуті. Тобто, увесь обсяг кам'яного вугілля, видобутого у певному періоді, одразу ж у тому самому періоді бере участь у розрахунку рентної плати.

Видобуте в одному періоді кам'яне вугілля може залишитися нереалізованим і буде залишатися на складі і в наступних періодах. Тобто, в таких наступних періодах існуватимуть залишки вугільної продукції на складі виробничого підрозділу.

З метою оподаткування обсяг видобутої корисної копалини гірничодобувного підприємства (платника податків) визначається з урахуванням залишків вугільної продукції на складі виробничого підрозділу.

Якщо залишки вугільної продукції, які обліковувались на початок звітного періоду кварталу), переводились до складу готової вугільної продукції (рядове вугілля чи вугілля збагачене), то податкові зобов'язання з рентної плати по готовій вугільній продукції визначались виходячи з більшої з величин: ціна реалізації чи розрахункова вартість.

Проте, податкові зобов'язання по залишкам вугільної продукції на складі шахти позивачем вже виконані в попередньому (попередніх) звітному періоді (тобто, в тому періоді, коли таке вугілля було видобуто).

Відповідно, на підставі абз. 2 п. 252.14 ст. 252 Податкового кодексу України в наступних звітних періодах платник податків застосовує вирахування сум податкових зобов'язань, які виникли за попередніми операціями (у попередніх періодах, коли вугілля було видобуто), адже таке вирахування передбачене абзацом другим п. 252.14 ст. 252 ПК України.

Отже, при виконанні податкового обов'язку щодо рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 4 квартал 2015 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» обґрунтовано керувалось нормами Податкового кодексу України, зокрема, п. 252.14 ст. 252 Податкового кодексу України, у звязку з чим останнім було правомірно задекларовано суми податкових зобовязань.

Щодо від'ємного значення обєкта оподаткування і відємного значення податкового зобовязання з рентної плати у відповідних розрахунках, суд зазначає таке.

Положення абз. 2 п. 252.14 ст. 252 Податкового кодексу України, щодо вирахування сум податкових зобов'язань, допускають можливість виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування рентною платою, у звязку з чим, платник податків у відповідних Розрахунках (Додатках № 1 до податкової декларації за 4 квартал 2015 року) на виконання п. 252.14 ст. 252 Податкового кодексу України зазначив від'ємне значення об'єкта оподаткування і, відповідно, від'ємне податкове зобов'язання з рентної плати за користування надрами.

Слід зазначити, що абзац другий пункту 252.14 ст. 252 Податкового кодексу України не містить обмежень щодо обсягу вирахування податкових зобов'язань. Тобто, вказаними положеннями не передбачено, щоб податкове зобов'язання було більшим чи дорівнювало нулю, у звязку з чим п. 252.14 ст.252 Податкового кодексу України не забороняє платнику податків, внаслідок вирахування сум податкових зобов'язань, прийти до від'ємного результату податкового зобов'язання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 10.03.2017 року № 000501202 та № 000511202, з огляду на те, що позивачем правомірно обраховувались та сплачувались самостійно визначені податкові зобовязання, що в свою чергу виключає можливість порушення ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» термінів сплати узгодженого грошового зобовязання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.03.2017 року №000501202, №000511202.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (код ЄДРПОУ 00178353) судовий збір у розмірі 4561,97 гривень (чотири тисячі п'ятсот шістдесят одна грн. 97 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1