Ухвала суду № 70206768, 08.11.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/10214/17

Провадження по справі № 1-кс/522/21487/17

У Х В А Л А

08 листопада 2017 року ОСОБА_1

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2, за участю секретаря Десятник Д.В., власника майна ОСОБА_3, слідчого Філіпова М.Д., розглянувши у судовому засіданні клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

У С Т А Н О В И В :

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.06.2017 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_4 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно №22016160000000083 від 29.03.2016 року, у тому числі на майно та грошові коштиОСОБА_3, а саме: накопичувач інформації (флешка) фірми «Kingston», обємом 1 GB, в корпусі білого кольору; накопичувач інформації (флешка) у помірному корпусі синього кольору з металевим корпусом, з брелком, на якому є надпис «Sony Ericsson»; накопичувач інформації (MicroCD) обємом 126 МВ; накопичувач інформації (MicroCD) обємом 1 GB; накопичувач інформації (MicroCD) обємом 128 МВ; СІМ-кратка мобільного оператора «Life» № 0901600384912; скретч-картка мобільного оператора «Lifecell» # +380930132297; мобільний телефон марки «Samsung», з IMEI 353887/02/568070/8 з СІМ-карткою «Life»; мобільний телефон марки «Samsung DUOS» з дома картками мобільних операторів «Київстар» та «Life»; грошові кошти у сумі 71220 грн.; мобільний телефон «Samsung Duos»; мобільний телефон ОСОБА_4 з сім-картою Київстар; смартфон «Iрhonе 7» з карткою мобільного оператора «Lifecell» № НОМЕР_1; ноутбук фірми «SONY» модель «PCG-393L»; смартфон «Samsung».

Власник майна ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядку ст.174 КПК України, в якому просить скасувати накладений арешт.

В обґрунтування клопотання власника майна посилається на наступне.

СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №22016160000000083 від 29.03.2016 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст.258-5 КК України.

12.06.2017 р. на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.06.2017 р. проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого було вилучено майно та грошові кошти ОСОБА_3.

На думку власника майна, слідчий суддя безпідставно наклав арешт на вищевказане майно, яке належить ОСОБА_3 оскільки останній не має жодного відношення до кримінального провадження №22016160000000083 від 29.03.2016 р..

Так, в клопотанні слідчого зазначено, що до ЄРДР від 29.03.2016 р. за №22016160000000083 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258-5 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до повідомлення ГВ БКОЗ Управління невстановлені посадові особи ТОВ «ТД «Альматея-Луганськ» у м. Одеса, яке здійснює фінансово-господарську діяльність на тимчасового окупованій території України, так званої Луганської народної Республіки (м. Луганськ) здійснюють фінансування тероризму, а саме фінансове і матеріальне забезпечення діяльності незаконних військових формувань та органів влади ЛНР. Для незаконної діяльності з переведення коштів в готівку та використовуються підприємств, діяльність яких містить ознаками фіктивності, а саме ТОВ «Пост ОСОБА_5» (код ЄДРПОУ 38847275), ПМП «Зета» (код ЄДРПОУ 22510457), ТОВ «ОСОБА_6Л.С.» (код ЄДРПОУ 39820909), ТОВ «Тарсан Ком ЛТД» (код ЄДРПОУ 39860134), Філія ТОВ «ТД «Альматея-Луганськ» у м. Одеса код ЄДРПОУ 36990996, і використовують вказані кошти для фінансового і матеріального забезпечення діяльності незаконних військових формувань та органів влади ЛНР. Загальний розмір грошових коштів, які були отримані в результаті діяльності фіктивних підприємств, легалізовних та використаних для фінансування тероризму протягом 2016 року, складає більше 50 млн. грн.

З моменту накладення арешту до цього часу слідством не доведено причетність ОСОБА_3 до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 29.03.2016 р. за №22016160000000083 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого, передбаченого ч.3 ст.258-5 КК України.

Крім того, зважаючи на той факт, що ухвала Приморським районним судом м. Одеси винесена ще 15.06.2017р. орган досудового розслідування мав можливість провести усі необхідні слідчі та процесуальні дії щодо вилученого майна.

Відповідно до ч. 2ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На думку власника майна, предмети та грошові кошти, вилучені в ході обшуку 12.06.2017р. на які в подальшому накладено арешт, не мають жодного відношення до кримінального провадження №22016160000000083, не містять ознак, передбачених ч. 2ст. 173 КПК України.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Проте з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно вказаного майна, на яке було накладено арешт існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину та воно підлягає спеціальної конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, юридичних осіб, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Окрім цього матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що існує потреба у застосуванні арешту вказаного майна.

Крім того, у кримінальному провадженні №22016160000000083 власнику майна - ОСОБА_3 не повідомлялось про підозру, що вказує на відсутність підстав, викладених у ч. 1,2ст. 170 КПК Українищодо накладення арешту.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік (далі - Узагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Пунктом 6 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам'ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов'язана навести підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов'язаний навести ці підстави у рішенні.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на викладене, власник майна просить скасувати арешт в повному обсязі.

В судовому засіданні власник майна клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених підстав.

Слідчий в судовому засіданні заперечував проти скасування арешту майна, яке визнано речовими доказами, в частині інших вимог не заперечував та поклався на розсуд суду.

Розглянувши клопотання, заслухавши власника майна, слідчого, дослідивши надані матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.06.2017 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_4 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно №22016160000000083 від 29.03.2016 року, у тому числі на майно та грошові коштиОСОБА_3.

Арешт був накладений обґрунтовано, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Дослідивши надані в судовому засіданні слідчим матеріали встановлено, що скасування арешту смартфону «Samsung», мобільного телефону «Samsung Duos», смартфону «Iрhonе 7» з карткою мобільного оператора «Lifecell» № НОМЕР_1 на даний час є передчасним, оскільки вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні стосовно якого тривають експертні дослідження.

Разом з тим, відповідно до пояснень слідчого та доданих до клопотання матеріалів встановлено, що накопичувач інформації (флешка) фірми «Kingston», обємом 1 GB, в корпусі білого кольору; накопичувач інформації (флешка) у помірному корпусі синього кольору з металевим корпусом, з брелком, на якому є надпис «Sony Ericsson»; накопичувач інформації (MicroCD) обємом 126 МВ; накопичувач інформації (MicroCD) обємом 1 GB; накопичувач інформації (MicroCD) обємом 128 МВ; СІМ-кратка мобільного оператора «Life» № 0901600384912; скретч-картка мобільного оператора «Lifecell» # +380930132297; мобільний телефон марки «Samsung», з IMEI 353887/02/568070/8 з СІМ-карткою «Life»; мобільний телефон марки «Samsung DUOS» з дома картками мобільних операторів «Київстар» та «Life»; мобільний телефон ОСОБА_4 з сім-картою Київстар; ноутбук фірми «SONY» модель «PCG-393L» не є доказом у кримінальному провадженні, оскільки до теперішнього часу органом досудового розслідування вказане майно не визнано речовим доказом.

Твердження слідчого про те, що зазначені грошові кошти набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення є припущенням, які не ґрунтуються на фактичних даних, оскільки у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про підозру не повідомлялось, та як наслідок конфіскації не підлягають.

Також, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка зазначає, що продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції,що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Власник зазначеного майнане є підозрюваним, обвинуваченим чи особою, яка в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, тобто не підпадає під коло осіб, визначених ст.170 КПК України.

Отже, на цей час правові підстави для арешту зазначеного майна, передбачені ст.170 КПК України, відпали.

Керуючись ст.ст. 167-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити частково.

Скасувати арешт наступного майна: накопичувача інформації (флешка) фірми «Kingston», обємом 1 GB, в корпусі білого кольору; накопичувача інформації (флешка) у помірному корпусі синього кольору з металевим корпусом, з брелком, на якому є надпис «Sony Ericsson»; накопичувача інформації (MicroCD) обємом 126 МВ; накопичувача інформації (MicroCD) обємом 1 GB; накопичувача інформації (MicroCD) обємом 128 МВ; СІМ-кратки мобільного оператора «Life» № 0901600384912; скретч-картки мобільного оператора «Lifecell» # +380930132297; мобільного телефону марки «Samsung» з IMEI 353887/02/568070/8 з СІМ-карткою «Life»; мобільного телефону марки «Samsung DUOS» з двома картками мобільних операторів «Київстар» та «Life»; мобільного телефону ОСОБА_4 з сім-картою Київстар; ноутбуку фірми «SONY» модель «PCG-393L»; грошових коштів у сумі 71220 грн..

В частині скасування арешту смартфону «Samsung», мобільного телефону «Samsung Duos», смартфону «Iрhonе 7» з карткою мобільного оператора «Lifecell» № НОМЕР_1 відмовити.

Виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора-процесуального керівника у кримінальному провадженні № 22016160000000083.

Копію ухвали про арешт майна направити сторонам кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:

08.11.2017