Ухвала суду № 70204601, 13.11.2017, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3778/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2017 р. суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Вуїв О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Проте під час вирішення питання про відкриття провадження по справі суддею було встановлено підстави для самовідводу, передбачені п.4 ч.1 ст.20 ЦПК України про що й було написано відповідну заяву.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема в справі «Білуха проти України» суд, який здійснює провадження по справі повинен бути безстороннім. Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Декларації прав людини повинна визначатися за суб’єктивним та об’єктивним критеріями. Відповідно до суб’єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей протии Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ).

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

З матеріалів справи вбачаються об'єктивні критерії для самовідводу, а тому заява підлягає задоволенню.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 20, 24, 209, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву судді про самовідвід по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Вуїв