КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
3 грудня 2009 р. №2-а-7417/09/1045
приміщення суду за адресою:
м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , кабінет № 1003
час прийняття постанови : 11 год.03 хв.
Київський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лиска І.Г.
при секретарі - Мерденову Д.Ю.
за участю представників сторін
від позивача Кириченко С.О.
від відповідача не зявився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «ШОК» про стягнення адміністративно господарських санкцій у розмірі 6185 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 56 грн. 81 коп. ВСТАНОВИВ:
Позивач - Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача - Приватного підприємства «ШОК», в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 6241 грн. 81 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до змісту статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ зі змінами та доповненнями, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” підприємства (обєднання), установи і організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбачений статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичної особі, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Позивач зазначає, що у 2008 році відповідач, на підставі наведених положень чинного законодавства та згідно Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік відповідача від 27.02.2009 року мав працевлаштувати 1 інваліда, а не працевлаштував жодного.
Отже, оскільки у відповідача не було створено 1 (одне) робоче місце для інваліда, який, відповідно не працевлаштований, то згідно статті 20 Закону у Приватного підприємства «ШОК» утворилася заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 6185 грн. коп. та пені за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 56 грн. 81 коп., що разом складає 6241 грн. 81 коп.
В судовому засіданні представник позивача Кириченко С.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не зявився, про розгляд справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.
Судом визнано за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказах .
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача Кириченко С.О., суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Спеціальним Законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов , які дають можливості інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами є Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ зі змінами та доповненнями (Надалі Закон № 875-ХІІ).
Частиною 1 статті 4 Закону № 875-ХІІ передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріального забезпечення, посильній трудовій та громадській діяльності.
Згідно з ч. 9 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Судом встановлено, що відповідач-Приватне підприємство «ШОК» зареєстроване у Київському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 19 Закону № 875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно з вимогами частини 3 статті 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць, відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону № 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань (частина 6 статті 19 Закону).
У ч. 3 ст. 18 Закону України № 875-ХІІ , чітко визначено зобовязання підприємства , що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року №420 «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення», формою звітності про наявність вакантних місць на підприємстві є форма №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», яка подається підприємствами щомісячно до державної служби зайнятості .
Відповідно до листа Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості від 13.07.2009 року №1078, Приватне підприємство «ШОК» статистичної звітності форми №3-ПН «Звіт про наявність вакансій» протягом 2008 року не подавало, що підтвердив також представник позивача у судовому засіданні.
Статтею 20 Закону № 875-ХІІ встановлено обовязок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Відповідно до частини 2 статті 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Частинами 3 та 4 статті 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом (частина 5 статті 20 Закону).
Відповідно до Звіту Відповідача від 27 лютого 2009 року про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік (копія в матеріалах справи), середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2008 році становила 10 осіб.; кількість інвалідів штатних працівників,які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України №875-ХІІ 1 особа, у рядку за кодом 02 у Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 р. зазначено, що Відповідачем не працевлаштовано жодного інваліда.
Як підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, у 2008 році Приватне підприємство «ШОК» , відповідно до наведених положень законодавства мало створити 1 робоче місць і працевлаштувати 1 інваліда. Відповідач за вказаний період не працевлаштував жодного інваліда.
Таким чином, Відповідач не виконав норматив по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.
Відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, поданого відповідачем до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, сума адміністративно господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 6185 грн.
Відтак, наданий Позивачем розрахунок розміру штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць із розрахунку середньої заробітної плати за рік обґрунтовано складає 6185 грн. та пені 56 грн. 81 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню .
Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «ШОК» про стягнення адміністративно господарських санкцій у розмірі 6185 грн. 00 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 56 грн. 81 коп. - задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «ШОК» (код ЄДРПОУ 23244762) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р31217230700002, ГУДУ у Київській області , МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік у розмірі 6185 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 56 грн. 81 коп. , що разом складає 6241 ( шість тисяч двісті сорок одна) грн. 81 коп.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Лиска І.Г.
Повний текст постанови виготовлено 04.12. 2009 р.
Судове рішення № 7020320, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 03.12.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-7417/09/1070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: