Постанова № 70201208, 14.11.2017, Кам'янський районний суд Черкаської області

14.11.2017 Справа № 696/1026/17

2-а/696/39/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2017 року Кам'янський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Ткачук Т.С.,

за участі

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янка Черкаської області адміністративну справу за ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання відмови в перерахунку пенсії протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,

встановив:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в перерахунку пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок його пенсії.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та з 2002 року отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також посилався на те, що у зв'язку зі зміною розмірів окладів, Позивач мав право на перерахунок пенсії, проте Відповідачем не проведено такого перерахунку пенсії Позивача, чим порушено його конституційне право на пенсію, яка є основним джерелом існування Позивача та гарантією забезпечення гідного соціального захисту в старості.

В судовому засіданні Позивач позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник Відповідача проти позову заперечувала, вказувала, що на даний час відсутні кошти для здійснення належних виплат Позивачу.

Уважно вивчивши доводи сторін, дослідивши обставини та матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено під час слухання справи, Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та з 2002 року отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У зв'язку із тим, що з 1 січня 2016 року виникли підстави для перерахунку пенсії військовослужбовців, Позивач звернувся до Відповідача із відповідною заявою.

Листом від 28 березня 2017 року Пенсійний фонд України (який надійшов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 29 березня 2017 року) повідомив Головні управління Пенсійного фонду України в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

В свою чергу 31 березня 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області підготувало та направило до ОСОБА_3 комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області списки осіб, які мають право на перерахунок пенсії.

ОСОБА_3 комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 4 квітня 2017 року вказані списки повернуто на доопрацювання.

Довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії Позивача надійшла повторно до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 12 липня 2017 року.

На звернення Позивача про перерахунок пенсії листом від 27.09.2017 року Відповідач повідомив його про остаточну відмову у проведенні даного перерахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 затверджено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На день набрання чинності Законом №900-VIII постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 діяла і є чинною на день розгляду справи по суті.

Отже, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке, за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 № 988.

Відповідно до статті 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських здійснюється також в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з пунктом 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту пенсіонерів органів внутрішніх справ України, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані.

Конституційним Судом України у рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління ПФУ від 30.01. 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).

Абзацом 1 пункту 24 цього Порядку передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 цього Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Зазначене не суперечить вимогам пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, згідно з яким Міністерство внутрішніх справ України повідомляє у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. В свою чергу, ПФУ повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від МВС своїм головним управлінням в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсія яких підлягає перерахуванню. Після складання таких списків та подання їх відповідним органам, уповноважені керівники цих органів своїм рішенням видають довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій.

Як визначено в п.3 Порядку, на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної у списку та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» у Позивача виникло право на перерахунок пенсії, а тому оскільки Позивач звернувся до Відповідача із заявою про відповідний перерахунок пенсії Відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до абзацу 2 пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», згідно якого за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб, тобто всі призначені за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у розмірах встановлених законодавством.

Суд вважає необґрунтованими доводи Відповідача щодо позбавлення права Позивача на перерахунок пенсії внаслідок відсутності коштів, оскільки право Позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань, а рішення Відповідача про відмову у здійсненні перерахунку пенсії прийнято у спосіб, який не відповідає статті 22 Конституції України та Закону України «Про Національну Поліцію», яким передбачено проведення перерахунку пенсій колишнім працівникам органів внутрішніх справ.

Так, відповідно до вимог частин 2, 3 статті 51 та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Відповідач, отримавши довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, зобов'язаний був здійснити відповідний перерахунок Позивачу з дати подання заяви про здійснення відповідного перерахунку пенсії з 1 січня 2016 року, а не з дати надходження на адресу управління Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, як помилково вважає Відповідач, оскільки відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта повідомити про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій. Проте відповідне повідомлення було надіслано Міністерством внутрішніх справ України лише 22 березня 2017 року.

Необґрунтованість доводів Відповідача про відсутність належного бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії Позивача з огляду і на практику європейського судочинства.

У рішенні «Кечко проти України» від 8 листопада 2005 року Європейський суд з прав людини виклав правову позицію, відповідно до якої якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Також у вказаному рішенні зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Крім того, в Рішенні від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Таким чином, вищевказані законодавчі положення дають підстави суду вважати, що вимоги є цілком обґрунтованими.

Такі висновки суду також узгоджуються і з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалах від 04.10.2017 року (справа № К/800/31953/17), від 20.10.2017 року (справа № К/800/33932/17).

Статтею 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Згідно з ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п.29 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Гарнага проти України» зазначено, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення у справі «Кудла проти Польщі» (<…>) [ВП], заява № 30210/96, п. 158, ECHR 2000-ХІ).

Таким чином, суд, приймаючи постанову про задоволення позовних вимог, повинен не лише вирішити позовні вимоги у відповідності до принципів верховенства права та законності, а й обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до ч. 2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд вважає, що зі сторони Відповідача допущена протиправна бездіяльність, яка проявилась у тривалому не перерахунку та виплати пенсії, а не конкретні по її невиплаті, і саме таке бездіяльність має бути визнана судом протиправною для більшого захисту порушеного права Позивача. Також, суд вважає за необхідне в судовому рішенні для більшого захисту порушеного права зазначити, яким саме чином має бути воно поновлене, в тому числі у відповідності до профільного законодавства та відповідної довідки ОСОБА_3 комісії УМВС України в Черкаській області.

Керуючись статтями 2, 4-12, 7, 17, 18, 69-71, 94, 99, 100, 104, 158-163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд

постановив :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268» та довідки ОСОБА_3 комісії УМВС України в Черкаській області № 12/І-64 від 20.09.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії починаючи з 1 січня 2016 року без обмежень граничного розміру відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268» та довідки ОСОБА_3 комісії УМВС України в Черкаській області № 12/І-64 від 20.09.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виконати постанову негайно, в порядку встановленому для виконання судових рішень.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Кам'янський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя