Постанова № 70201098, 09.11.2017, Млинівський районний суд Рівненської області

№ 566/1024/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року смт.Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді: Феськова П.В.

при секретарі: Мельничук Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Млинів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській області, інспектора роти 2 батальйону УПП у Житомирі ДПП лейтенанта ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог – ТОВ «МВК»Омега» про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в Млинівський районний суд з позовом до Головного управління національної поліції в Житомирській області, інспектора роти 2 батальйону УПП у Житомирі ДПП лейтенанта ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог – ТОВ «МВК»Омега» про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02 вересня 2017 року лейтенантом ОСОБА_3 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серія БР № 231413, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП. Вважає дану постанову незаконною та такою, що складена з грубим порушенням норм чинного законодавства України, оскільки посадовою особою не було досліджено в належній формі деталі автомобіля: шини, бампер, задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики. Просить суд визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень про накладення на нього 02.09.2017 року адміністративного стягнення за ч.1 ст.121 КУпАП; скасувати постанову як протиправну; провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання позивач не з»явився, звернувся до суду з письмовою заявою в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить справу розглядати у його відсутності. (а.с.26,37)

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надіславши суду заперечення проти адміністративного позову, де зазначив, що постанова про адміністративне правопорушення винесена відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам чинного законодавства, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до діючого законодавства, адміністративне стягнення накладено уповноваженою особою та у діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП. (а.с.17-20)

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення адміністративного позову, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України визнає можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії БР № 231413 від 02.09.2017 року, винесеної інспектором роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м.Житомирі Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_2, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.31.4.7 «е» та 31.4.5 «б» Правил дорожнього руху України. В зв’язку з чим було накладено адміністративне стягнення у виді 340 гривень штрафу за керування транспортним засобом, що має технічні несправності. (а.с.3)

Позивач, звертаючись до суду, зазначив, що відповідачем не було досліджено в належній формі вузли та деталі автомобіля, зокрема автогуму, оскільки суб’єкт владних повноважень в супереч Наказу „Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час експлуатації” та ДСТУ 3649-97 "Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю" без жодного вимірювального приладу встановив, що дані пошкодження корту не відповідають вимогам безпечної експлуатації транспортних засобів. Позивачу є незрозумілим, які саме пошкодження корту було виявлено і чи дійсно ці пошкодження є відхиленням від норми.

Крім того, позивач вважає, що позиція відповідача є помилковою, оскільки у напівпричепі є передбачені конструкцією металеві бризковики, до яких причеплені резинові бризковики, що унеможливлює попадання каміння та інших предметів з під коліс при русі на автомобілі які рухаються позаду.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух», який визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.1 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.п.31.4.7 е) забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики;

Згідно до п.п.31.4.5 б) забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Нормами ч.2 ст.70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Згідно ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Як вбачається із заперечення Управління патрульної поліції у м.Житомирі Департаменту патрульної поліції факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП підтверджується фотоматеріалами фіксації правопорушення, які долучаються до матеріалів справи. (а.с.17-22)

Згідно заперечення відповідача, достатнім доказом правомірності рішення винесеного відносно позивача є відповідні пояснення поліцейського, який виніс оскаржувану постанову та свідчення поліцейських свідків, які були в одному екіпажі з поліцейським. Постанова про адміністративне правопорушення винесена відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам чинного законодавства, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до діючого законодавства, адміністративне стягнення накладено уповноваженою особою та у діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП. Обставини зазначені в адміністративному позові не відповідають дійсності, позивач вводить в оману суд та намагається уникнути адмінінстративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

Суд зазначає, що з доданих відповідачем фотознімків досить складно визначити, чи це дійсно причіп позивача, до матеріалів справи фотознімки не долучались, відміток про наявність таких фотознімків немає, а тому додані фотозмінки не можна вважати беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Разом з тим, відповідно до ч.ч.1,5 розділу III Порядок складання Акта перевірки технічного стану колісного транспортного засобу Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації затвердженого Наказом МВС від 13.10.2008 р. N 534 записи в Акті перевірки мають бути чіткими, розбірливими, а прізвище, ім'я та по батькові водія КТЗ, його місце проживання, а також прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала Акт перевірки, записуються друкованими літерами. У пункті 16 Акта перевірки працівник ДАІ зазначає короткий опис несправностей, які виявлені під час перевірки, а також у разі застосування засобів фото- і кінозйомки, відеозйомки - проставляє про це відповідну відмітку.

Натомість посадовою особою вищезазначений Акт взагалі не складався, відмітки про застосування фото- і кінозйомки, відеозйомки не має.

Вирішуючи питання щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, судом вживались всі необхідні заходи для встановлення істини у справі. Дана справа неодноразово відкладалась, сторонам надавалась можливість для подання всіх необхідних доказів для підтвердження своєї позиції.

25 жовтня 2017 року ухвалою Млинівського районного суду було витребувано з Головного управління Національної поліції у Житомирській області матеріали справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.121 КУпАП. (а.с.42)

На адресу суду 09.11.2017 року надійшло повідомлення від Управління патрульної поліції у м.Житомирі Департаменту патрульної поліції про те, що матеріали справи, яким керувався інспектор при винесенні оспорюваної постанови є 2 фотознімки пошкодженої шини та рапорт інспектора.(а.с.46-47)

У відповідності до п.п.4.1, 4.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України). Згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб'єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).

За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем всупереч ч.2 ст.71 КАС України правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим оскаржувана постанова інспектора про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БР №231413 від 02.09.2017 року, підлягає скасуванню.

На підставі викладеного і керуючись ст..ст.9,33,247,251,252,287 КУпАП, ст.ст.17, 18, 19, 158-163, 167 КАС України ,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській області, інспектора роти 2 батальйону УПП у Житомирі ДПП лейтенанта ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог – ТОВ «МВК»Омега» про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати дії інспектора роти 2 батальйону УПП у Житомирі ДПП лейтенанта ОСОБА_2 у винесенні постанови серії БР №231413 від 02.09.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП протиправними.

Скасувати постанову серії БР №231413 від 02.09.2017 року, винесену інспектором роти 2 батальйону УПП у Житомирі ДПП лейтенантом ОСОБА_2, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: П.В. Феськов