Рішення № 70200226, 09.11.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/5703/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 листопада 2017 року Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді – Андрієнко Г.В.

секретарі – Карабаш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», в особі Полтавського головного регіонального управління ПАТ КБ ПриватБанк, третя особа ОСОБА_2 про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 18.07.2016 р. звернувся з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», в особі Полтавського головного регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк» про зобов'язання до виконання умов договору, вказавши, що ним як поручителем, було погашено заборгованість по кредитному договору № PLOKGK00000110 від 16.10.2007 рокушляхом внесення готівкових коштів на рахунок Відповідача.

01.09.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати Позивача добросовісним набувачем майна - нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 36 – літера А-1 загальною площею – 129,2 м.кв. та визнати за Позивачем право власності на нерухоме майно — нежитлові приміщення в житловому будинку літер А-1, що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 36 – літера А-1 (1 поверх) нежитлове приміщення, що складається згідно експлікації: І – Тамбур (загальна площа – 6,3 м.кв.); 1 – коридор (загальна площа – 7,1 м.кв.; допоміжна - 7,1 м.кв.); 2 – коридор (загальна площа – 12,1 м.кв.; допоміжна - 12,1 м.кв.); 3 – кабінет (загальна площа – 8,7 м.кв.; основна – 8,7 м.кв.); 4 - вбиральня (загальна площа – 3,0 м.кв.; допоміжна – 3,0 м.кв.); 5 – операційна зала (загальна площа – 33,1 м.кв.; основна – 33,1 м.кв); 6 – внутрішній тамбур (загальна площа – 6,7 м.кв.; допоміжна – 6,7 м.кв.); А1-м (мансардний поверх) 7 - приміщення (загальна площа – 21,1 м.кв.; допоміжна - 21,1 м.кв.); 8 – архів (загальна площа – 2,5 м.кв.; допоміжна - 2,5 м.кв.); 9 – кабінет (загальна площа – 14,3 м.кв.; основна - 14,3 м.кв.); 10 – кабінет (загальна площа – 14,3 м.кв.; основна - 14,3 м.кв.). Всього – 129,2 м.кв.; Загальна площа - 122,9 м.кв.; Корисна - 70,4 м.кв.; Основна - 52,5 допоміжна; 6,3 м.кв. - площа літніх приміщень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог.

Представник відповідача ПАТ КБ « Приватбанк « позоввизнав та пояснив , що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення неможливо укласти нотаріально , оскільки ОСОБА_2 в установленому законом порядку не зареєстрував на своє ім*я вищевказані нежитлові приміщення.

Представники 3 особи ОСОБА_2 прохали відмовити в задоволенні позову , посилаючись на

те , що позивачем не доведений факт набуття права власності на спірне нежитлове приміщення. Договір поруки від 16.10.007 р. припинив свою дію 23.09.2014 р. через п*ять років з моменту пред’явлення позову до боржника про повне дострокове повернення всієї суми кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу , дослідивши матеріали справи , вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 16.10.2007р. за № 5717, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за № 2420284 від 16.10.2007р. ОСОБА_2 належить квартира № 2 в будинку по вул.Пушкіна, 36 в м.Полтаві.

На підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 16.10.2007р. за № 5722, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за № 2420384 від 16.10.2007р., ОСОБА_2 належить квартира № 3 в будинку по вул.Пушкіна, 36 в м.Полтаві.

16.10.2007 року між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № PLOKGK00000110, за яким останній отримав кредит у розмірі 453086,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 33,6 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.10.2017 року.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_2 16.10.2007 року уклав з ЗАТ КБ “ПриватБанк” договір іпотеки згідно якого в іпотеку передане нерухоме майно — дві квартири, які розташовані за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. Сторонами вказанго правочину узгоджена вартість переданого в заставу майна, яка складає 577720 грн.

Умовами вказаного договору іпотеки № PLOKGK00000110 від 16.10.2007 року, також передбачено згоду на задоволення вимог іпотекодержателя, оскільки підпис іпотекодавця (власника) в іпотечному договорі є способом його волевиявлення (а.с. 22-23).

На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009р. змінено найменування Позивача з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_4 "ПРИВАТБАНК" (надалі - ОСОБА_4). 17.07.2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 08.08.2008 року по справі № 2-4376/08 за позовом ОСОБА_2 до Октябрського райвиконкому у м. Полтава про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю — визнано право власності на об'єкт самочинного будівництва, а саме нежитлове приміщення, що розташоване по вул. Пушкіна, 36 в м. Полтава (за рахунок перепланувань та добудов квартир № 2 та № 3).( а.с. 10-11)

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

В порушення ст. 334 ЦК України державна реєстрація права власності у набувача не здійснено, що в подальшому ускладнило можливість реєстрації права власності за позивачем внаслідок виконання останнім умов договору поруки та бажанням набуття права власності на об’єкт застави.

Відповідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Стаття 590 ЦК України передбачає, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 36 ЗУ “Про іпотеку”, сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Згідно ст. 38 Закону України «Про іпотеку», якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Згідно умов іпотечного договору № PLOKGK00000110 від 16.10.2007 року у випадку невиконання зобов'язань, а також в інших випадках, передбачених цим договором, задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 30.09.2009 року позовні вимоги (справа № 2-3500/09) ЗАТ КБ ПриватБанк були задоволені, а саме, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № PLOKGK00000110 укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 16 жовтня 2007 року, на підставі договору іпотеки, укладеного 16 жовтня 2007 року між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3, звернути стягнення на предмет іпотеки за цим договором - квартиру № 2 та квартиру № З у будинку № 36 по вул. Пушкіна у м. Полтава, ціною у 577720 гривень, з яких квартира № 2 належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 16 жовтня 2007 року за № 5717, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за № 2420284 від 16 жовтня 2007 року, квартира № З належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 16 жовтня 2007 року за № 5722, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за № 2420384 від 16 жовтня 2007 року, шляхом продажу вказаних квартир з укладанням від імені відповідача договорів купівлі-продажу квартир будь-яким способом з будь-якою особою - покупцем, з отриманням витягу із Державного реєстру прав власності та наданням позивачеві усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, шляхом продажу цих квартир іпотекодержавцем - закритим акціонерним товариством «ОСОБА_4 банк «ПриватБанк» із застосуванням процедури продажу, встановленої у ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з початковою ціною продажу у 577720 гривень; зобовязано ВГІРФО Октябрського РВ ПМУ ГУМВС України у Полтавській області зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: квартира № 2 та квартира АДРЕСА_3.( а.с.12-15).

Статтею 14 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно даних, які зазначені у кредитному договорі № PLOKGK00000110 від 16.10.2007 року адресою місця проживання ОСОБА_2 є кв. 81 в м.Полтава, вул. Соборності, буд. 79.

Згідно умов кредитного договору № PLOKGK00000110 від 16.10.2007 року Позичальник зобов’язаний повідомляти про зміну власного місця проживання. За повідомленням Відповідача до цього часу від ОСОБА_2 на адресу ПриватБанку не надходило повідомлень про зміну місця проживання. Тому все листування з ОСОБА_2 ПриватБанк здійснював за поштовою адресою АДРЕСА_4.

В матеріалах цивільної справи містяться докази того, що відповідачем ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання вимог статті 38 Закону України «Про іпотеку» направлялись позичальнику та позивачу повідомлення від 05.08.2016 року про намір задовольнити забезпечену іпотечним договором № PLOKGK00000110 від 16.10.2007 рокувимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Задоволення забезпеченого іпотечним договором № PLOKGK00000110 від 16.10.2007 рокузобов“язання у вигляді набуття права власності на предмет іпотеки відповідачем планувалось здійснити за вартістю 3.000.000,00 грн. або більшою сумою, яка буде обліковуваться за кредитним договором на дату набуття права власності шляхом сплати 534 000,00 грн. і анулюванням (прощенням) решти заборгованості за кредитним договром. При цьому згідно ст.38 Закону України «Про іпотеку», після спливу тридцятиденного строку зі дня отримання даного повідомлення сторонами Відповідачем буде здійснено набуття права власності на предмет іпотеки на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Також сторони були повідомлені про те, що на протязі тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення вони вправі письмово повідомити відповідача про свій намір купити предмет іпотеки на запропонованих умовах та з дня отримання ними такого цього повідомлення сторони набувають переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя.

13.09.2016 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за відсутності заперечень зі сторони ОСОБА_2 прийняв від Позивача виконання умов договору поруки від 16.10.2007 року № PLOKGK00000110в розмірі 534 000,00 грн., які надійшли до Відповідача, що підтверджується випискою по рахунку.

Згідно ч. 1 ст. 556 ЦК України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

У відповідності до ч. 2 ст. 556 ЦК України, до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Отже позивач, як особа, що стала новим кредитором внаслідок виконаня забезпеченого порукою зобов'язання та до якого перейшли усі права кредитора за кредитним та іпотечним договорами № PLOKGK00000110 від 16.10.2007 року, виявив бажання задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для задоволення забезпеченої іпотекою вимоги позивача, як нового кредитора, є відповідне застереження в іпотечному договорі № PLOKGK00000110 від 16.10.2007 року, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

08.09.2016 року на адресу ОСОБА_2 було направлено повідомлення про анулювання (прощення) боргу.

Згідно ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Враховуючи відсутність реєстрації права власності на переобладнане майно позивач, як особа, що виконала свої зобов“язання як поручитель, та відповідач були позбавлені можливості укласти договір про задоволення вимог іпотекодержателя за іпотечним договором № PLOKGK00000110 від 16.10.2007 року шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

При цьому сторони фактично виконали всі умови договорів, у результаті яких наступили юридичні наслідки, а саме одна сторона передала, а інша сторона придбала нерухоме майно.

Згідно пункту 29 договору іпотеки від 16.10.2007 року даний пункт до цього договору є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, яке надає право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі цього договору, шляхом прийняття предмета іпотеки у власність, в порядку, визначеному ст. 37 Закону України "Про іпотеку". При цьому це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, докази щодо виконання умов договорів на даний час ніким не спростовані та свідчать про те, що Позивач є добросовісним набувачем вказаного майна, оскільки фактично придбав його відповідно до діючого законодавства, виконавши усі істотні умови договору, сплативши ПАТ КБ ПриватБанк вартість придбаного майна в обумовленому розмірі.

Повідомлення від 05.08.2016 року про намір задовольнити задовольнити забезпечену іпотечним договором № PLOKGK00000110 від 16.10.2007 рокувимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі отримано сторонами, проте за наявності заперечень з боку ОСОБА_2 щодо реалізації предмету іпотеки - протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення, відсутності волевиявлення останнього щодо придбання іпотеки або сплати частини боргу з прощення (анулюванням) його решти, ОСОБА_2 фактично надав мовчазну згоду на вчинення Відповідачем самостійних дій, спрямованих на відчуження об’єкту іпотеки з метою погашення існуючої кредитної заборгованості відповідно ст. 642 ЦК України. При цьому схвалення правочину не залежить від прийняття юридичного рішення про таке схвалення, підтвердженням схвалення правочину можуть бути дії з його виконання, вчинені особою, в інтересах якої його укладено; схвалення може також відбутися у формі мовчазної згоди чи у вигляді певних поведінкових актів (конклюдентних дій) особи - сторони правочину.

Представниками ОСОБА_2 не надано суду доказів направлення заперечень щодо реалізації предмету іпотеки або повідомлення про намір придбати предмет іпотеки.

Наведені вище обставини спростовують доводи про те, що ОСОБА_2 не був повідомлений та не давав згоди на реалізацію предмета іпотеки та порушення вимог чинного законодавства в момент вчинення оспорюваного правочину.

Отже ОСОБА_2 вчинив юридичний факт - надав мовчазну згоду, який характеризується вольовою ознакою - бездіяльністю, як пасивна форма свідомої поведінки суб’єкта правовідносин, що полягає у невчиненні ним конкретних дій (дії) для виникнення, зміни або припинення правовідносин, яку (які) він міг вчинити в даних конкретних умовах з метою досягнення певного правового результату.

Заперечуючи проти правочину щодо переходу права власності до Позивача на предмет іпотеки внаслідок виконання ним договору поруки та списання (анулювання) решти боргу за кредитним договором представники ОСОБА_2 не надали суду обгрунтування бездії останього щодо самостійної сплати обумовленої суми заборгованості.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що юридичний факт, який полягає у бездіяльності ОСОБА_2, як іпотекодавця, став передумовою для виникнення правовідносин, у яких Позивач та Відповідач застосували принцип мовчазної згоди останього під час задоволення вимог іпотекодержателя та розцінюється судом як фактичне погодження на вчинення такого правочину.

При цьому з 14.09.2016 року грошові зобов’язання ОСОБА_2 за кредитним договором № PLOKGK00000110 від 16.10.2007 року припинені внаслідок виконання поручителем умов договору поруки від 16.10.2007 року шляхом сплати частини суми заборгованості та списання (анулювання) Відповідачем решти заборгованості позичальника.

Згідно ч. 1 ст. 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Прощення боргу є одним із видів припинення зобов'язання за волею учасників (кредитора). Кредитору надається право звільнити боржника від його обов'язків і в даному випдаку для прощення боргу достатнім є волевиявлення кредитора і боржник не вправі проти цього заперечувати.

Згідно Звіту про оцінку вартості майна від 23.10.2017р., наданого оцінювачем СОД ОСОБА_5 вартість об“єкту нерухомості по результатах оцінки склала 1 939 100,00 грн.

Крім того, як зазначив представник позивача, вартість оцінки обєкту нерухомого майна здійснена станом на 23 жовтня 2017 року з урахування значних витрат, понесених позивачем по здійсненню опоряджувальних, ремонтних робіт нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 36 .

Враховуючи заперечення ОСОБА_2 суд також приходить до висновку про те, що внаслідок сплати частини заборгованості поручителем, переходу до поручителя прав кредитора, а відповідно і набуття у власність об“єкту нерухомого майна, а також прощенням (анулюванням) решти заборгованості ОСОБА_2 був звільнений від обов’язку сплатити кредитної заборгованості в розмірі 2364981,07 грн. тим самим отримавши додаткові блага, які перевищують фактичну ринкову вартість нерухомого майна, на яке яке позивач просить визнати право власності.

Згідно наданої Відповідачем інформації на час розгляду справи сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором PLOKGK00000110 від 16.10.2007 року становить 0,00 грн.

Відповідно до п. 27 Договору іпотеки звернення стягнення на Предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:

- переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки, про що Іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити Іпотекодавця, або

- продажу Предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України “Про іпотеку”, для чого Іпотекодавець надає право Іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд Іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця, в т.ч. отримати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно на Предмет іпотеки.

Договором відповідно до статті 626 ЦК України визначається домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ст. 638 ЦК України Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди.

Враховуючи рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 30.09.2009 року, яким позовні вимоги (справа № 2-3500/09) ЗАТ КБ «ПриватБанк» були задоволені, суд приходить до висновку, що Позивач та Відповідач під час вчинення правочину діяли правомірно на власний розсуд шляхом вільного волевиявлення та визначено умови договору, зміст оспорюваного правочину не суперечить закону та іншим актам цивільного законодавства, які діяли на момент його вчинення, правочин спрямований на реальне настання юридичних наслідків передбачених ним.

Позивач, як особа, що стала новим кредитором внаслідок виконаня забезпеченого порукою зобов'язання та до якого перейшли усі права кредитора за кредитним та іпотечним договорами № PLOKGK00000110 від 16.10.2007 року, виявив бажання задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для задоволення забезпеченої іпотекою вимоги позивача, як нового кредитора, є відповідне застереження в іпотечному договорі № PLOKGK00000110 від 16.10.2007 року, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 320 ЦК України передбачено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Дослідивши обставини даної цивільної справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 37, 38 ЗУ « Про іпотеку» , ст. 328, 392 ЦК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ ПриватБанк, в особі Полтавського головного регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк» , третя особа ОСОБА_2 про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 добросовісним набувачем майна - нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 36 – літера А-1 загальною площею – 129,2 м.кв.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно — нежитлові приміщення в житловому будинку літер А-1, що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 36 – літера А-1 (1 поверх) нежитлове приміщення, що складається згідно експлікації: І – Тамбур (загальна площа – 6,3 м.кв.); 1 – коридор (загальна площа – 7,1 м.кв.; допоміжна - 7,1 м.кв.); 2 – коридор (загальна площа – 12,1 м.кв.; допоміжна - 12,1 м.кв.); 3 – кабінет (загальна площа – 8,7 м.кв.; основна – 8,7 м.кв.); 4 - вбиральня (загальна площа – 3,0 м.кв.; допоміжна – 3,0 м.кв.); 5 – операційна зала (загальна площа – 33,1 м.кв.; основна – 33,1 м.кв); 6 – внутрішній тамбур (загальна площа – 6,7 м.кв.; допоміжна – 6,7 м.кв.); А1-м (мансардний поверх) 7 - приміщення (загальна площа – 21,1 м.кв.; допоміжна - 21,1 м.кв.); 8 – архів (загальна площа – 2,5 м.кв.; допоміжна - 2,5 м.кв.); 9 – кабінет (загальна площа – 14,3 м.кв.; основна - 14,3 м.кв.); 10 – кабінет (загальна площа – 14,3 м.кв.; основна - 14,3 м.кв.). Всього – 129,2 м.кв.; Загальна площа - 122,9 м.кв.; Корисна - 70,4 м.кв.; Основна - 52,5 допоміжна; 6,3 м.кв. - площа літніх приміщень.

Рішення може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі протягом десяти днів з моменту його проголошення апеляційної скарги.

Суддя : Г.В. Андрієнко