Рішення № 70197645, 14.11.2017, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа №167/990/17

Провадження №2/167/343/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2017 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі :

головуючого - судді Сіліча І.І.

при секретарі - Матвійчук Л.О.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рожище справу за позовом ОСОБА_1 до Топільненської сільської ради Рожищенського району в особі сільського голови ОСОБА_2 про скасування розпорядження №28 від 04.07.2017 року про винесення догани та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Топільненської сільської ради Рожищенського району в особі сільського голови ОСОБА_2 про скасування розпорядження №28 від 04.07.2017 року про винесення догани та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що розпорядженням сільського голови Топільненської сільської ради Рожищенського району ОСОБА_2 №28 від 04.07.2017 року, їй ОСОБА_1, як головному бухгалтеру Топільненської сільської ради оголошено догану, з занесенням в особову справу, за невиконання розпоряджень сільського голови від 12.06.2017 року №23, за невиконання рішення сільської ради від 21.04.2017 року №14/14 та невиконання посадової інструкції. Однак, будь-яких порушень трудової дисципліни з її боку не було допущено, а оголошення догани не має законного підґрунтя. Вказане розпорядження вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне. Винесена догана не була обгрунтована по факту порушення її вини та негативних наслідків проступку для органу самоврядування, а навпаки враховуючи те, що вона, будучи другим розпорядником кредитів Топільненської сільської ради та відповідаючи за цільове та раціональне використання коштів місцевого бюджету, посилаючись на ст.44 п.2 Закону України «Про запобігання корупції» утрималась від виконання незаконних рішень та доручень, а саме: це стосується розпорядження №23 від 12.06.2017 року. Разом з тим, зазначила, що нею 28.03.2017 року було перераховано кошти Рожищенському житловому комунальному господарству за послугу по визову нечистот в сумі 1088,98 грн. з каналізації ДНЗ, який є установою сільської ради та про виконання даної роботи, є підтверджувальний підпис завідувача ОСОБА_3 на акті виконаних робіт №59/17 від 23.03.2017 року. Однак сільський голова ОСОБА_2 03.04.2017 року знову подав їй документи на перерахування коштів за вивіз нечистот ще на більшу суму, а саме: 1358,30 грн.. На її здивування, він повідомив, що це викачка пройшла від будинків. Вона повідомила йому про незаконність таких дій, оскільки дані будинки знаходяться на балансі СВК ім.Ватутіна і на даний час приватизовані. Через дану ситуації між ними виник конфлікт. Таким чином, застосування до неї стягнення у вигляді догани застосоване не на підставах та не у відповідності до вимог трудового законодавства. Крім того, відповідно до ч.1 ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Разом з тим, оскільки незаконно притягнута до дисциплінарної відповідальності, і порушення її прав та гарантій, як працівника, такими грубими погрозами, призвели до значного погіршення її здоров’я, завдали моральних страждань, втрати впевненості в завтрашньому дні та побоюваннях незаконного звільнення, тому просить стягнути з відповідача в її користь моральну шкоду, яку оцінює в розмірі 3200,00 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала повністю, з підстав зазначених в позовній заяві, просить задовольнити їх.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений позов не визнав. Суду пояснив, що догана відносно головного бухгалтера ОСОБА_1 винесена правомірно, так як остання відмовилась виконала його розпорядження про перерахунок коштів Рожищенському житлово-комунальному підприємству за вивіз нечистот. Крім того зазначив, що ОСОБА_1 і раніше не виконувала його розпорядження. Між ними склалися неприязні відносини і постійно виникають конфлікти. Тому в задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, свідків, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді головного бухгалтера Топільненської сільської ради Рожищенського району з 01.06.2006 року і по даний час, що не оспорюється сторонами по справі.

Згідно рішення Топільненської сільської ради Рожищенського району №14/14 від 21.04.2017 року «Про створення комісії по прийманню-передачі житлового будинку дітям-сиротам» вбачається, що сільська рада вирішила створити комісію по прийманню-передачі житлового будинку (соціального житла) дітям-сиротам у складі: голова комісії - ОСОБА_2, члени комісії: ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с.5).

Разом з тим, 12.06.2017 року сільським головою Топільненської сільської ради ОСОБА_2 було винесено розпорядження №23, яким зобов’язано головного бухгалтера сільської ради ОСОБА_1 перерахувати кошти Рожищенському підприємству житлово-комунального господарства за вивіз нечистот з КНСу в с.Топільне Рожищенського району в сумі 1358,30 грн. згідно акта виконаних робіт (а.с.4).

За невиконання вищевказаних розпоряджень позивача ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та винесено догану з занесенням в особову справу, що підтверджується розпорядженням №28 від 04.07.2017 року (а.с.3).

Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Судом при розгляді справи встановлено і цього не заперечують сторони, що сільським головою Топільненської сільської ради ОСОБА_2 не були дотримані вимоги вищевказаної статті, оскільки як пояснив останній ОСОБА_1 не була присутня на скликанні сільської ради 21.04.2017 року, на якій вирішувалось питання про включення її до членів комісії і зданим рішенням він її не ознайомлював. Письмових пояснень щодо невиконання даного розпорядження не відбирав.

Згідно ст.148 КзПП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушені строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 148 КЗпП України, а саме: розпорядження про винесення догани видано 04.07.2017 року за невиконання розпорядження сільського голови Топільненської сільської ради №14/14 від 21.04.2017 року.

Щодо невиконання роспорядження сільського голови Топільненської сільської ради №23 від 12.06.2017 року, ОСОБА_1 пояснила, що 28.03.2017 року нею було перераховано кошти Рожищенському ЖКГ за послугу по вивозу нечистот в сумі 1088,98 грн. з каналізації Дошкільного навчального закладу с.Топільне, який є устаною сільської ради та про виконання даної роби є підтверджувальний підпис завідувача ДНЗ ОСОБА_3 на акті виконах робіт №59/17 від 23.03.2017 року (а.с.6). 03.04.2017 року сільський голова ОСОБА_2 знову подав їй документи на перерахування коштів за вивіз нечистот ще на більшу суму, а саме: 1358,30 грн.. Однак виконати дане розпорядження вона відмовилась, так як на акті №88/17 здачі-прийому наданих послуг були відсутні: дата виконаних робіт та підпис особи, яка прийняла дані послуги.

Дана обставина підтверджується актом №88/17 за 2017 рік (а.с.7), згідно якого вбачається, що роботу прийняв сільський голова ОСОБА_2, підпис посадової особи – установи, якій надавались дані послуги, відсутній. Крім того, відсутня дата проведення робіт.

Разом з тим, свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що працює завідувачем Дошкільного навчального закладу в с.Топільне Рожищенського району. 23.03.2017 року підприємством житлово-комунального господарства Рожищенського району була проведена викачка нечистот з каналізації ДНЗ і нею було підписано акт прийому виконаних послуг. На прохання сільського голови ОСОБА_2 підписати ще один акт здачі-прийому наданих послуг, по викачці каналізації, вона відмовилась, так як не бачила щоб повторно проводилась дана викачка.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що працює на посаді начальника Управління фінансів Рожищенського РДА та вважає, що ОСОБА_1 не порушила законодавства щодо відмови перерахувати кошти за викачку нечистот, так як на акті виконаних робіт був відсутній підпис особи, яка прийняла дану роботу.

При цьому стороною відповідача у відповідності до положень ст.57 ЦПК України суду не надано жодного доказу на спростування того факту, що роботи по викачці нечистот, згідно акту виконаних робіт №88/17, дійсно були проведені.

Тому судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, так як вони не спростовують безпідставність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і порушення процедури щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що стягнення у виді догани до ОСОБА_1, за невиконання розпорядження сільського голови Топільненської сільської ради ОСОБА_2 №23 від 12.06.2017 року, яким зобов’язано головного бухгалтера сільської ради ОСОБА_1 перерахувати кошти Рожищенському підприємству житлово-комунального господарства за вивіз нечистот з КНСу в с.Топільне Рожищенського району в сумі 1358,30 грн. згідно акта виконаних робіт, застосоване не на підставах та не у відповідності із чинним законодавством.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відбулося без будь-яких на те правових підстав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині скасування розпорядження сільського голови Топільненської сільської ради ОСОБА_2 №28 від 04.07.2017 року «Про винесення догани головному бухгалтеру сільської ради ОСОБА_1К.» є підставними та обгрунтованими, тому слід скасувати розпорядження сільського голови Топільненської сільської ради ОСОБА_2 №28 від 04.07.2017 року «Про винесення догани головному бухгалтеру сільської ради ОСОБА_1К.».

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Захист порушеного права у сфері трудових правовідносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли у результаті душевних страждань, яких зазнала особа у зв`язку із посяганням на її трудові права та інтереси.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода серед іншого полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, характеру та обсягу страждань (душевних, психологічних тощо), яких зазнала позивач ОСОБА_1, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) суд вважає, що заявлена позивачем моральна шкода підлягає до часткового задоволення в розмірі 1000,00 гривень.

Згідно з ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Беручи до уваги те, що сільський голова ОСОБА_2 є посадовою особою Топільненської сільської ради, а тому з Топільненської сільської ради Рожищенського району в користь позивача необхідно стягнути 1280,00 грн. сплачених та документально підтверджених судових витрат (а.с.19, 20).

На підставі ст.ст.147, 148, 149, 237-1 КЗпП, ст.23 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Топільненської сільської ради Рожищенського району в особі сільського голови ОСОБА_2 про скасування розпорядження №28 від 04.07.2017 року про винесення догани та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Скасувати розпорядження сільського голови Топільненської сільської ради Рожищенського району Волинської області ОСОБА_2 №28 від 04.07.2017 року про винесення догани головному бухгалтеру Топільненської сільської ради Рожищенського району Волинської області ОСОБА_1.

Стягнути з Топільненської сільської ради Рожищенського району Волинської області в користь ОСОБА_1 1000 (одна тисяча) гривень моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Топільненської сільської ради Рожищенського району Волинської області в користь ОСОБА_1 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень судвих витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Рожищенський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: І.І.Сіліч