Ухвала суду № 70196808, 07.11.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Бондаренко Н.В., Хилевича С.В.

секретар судового засідання: Вихотень Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 25 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 25 вересня 2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаної ухвали через порушення судом норм процесуального права.

Вказує, що обґрунтування оскаржуваної ухвали не здійснене на основі повного і всебічного з'ясування обставин справи, при постановлені цієї ухвали суд не виконав всі вимоги цивільного судочинства, зокрема ті документи, що суду мав подати позивач, він подати не зміг, з тих підстав, що вони надаються лише на вимогу власника чи на запит суду.

Просить ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 25 вересня 2017 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, 26 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 ОСОБА_3 про визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2017 року позовну заяву залишено без руху ст.ст.119, 120 ЦПК України.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 вересня 2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що недоліки вказані в ухвалі Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2017 року не виправлені, а саме при подачі позовної заяви позивачем порушено вимоги п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК так як у позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зі змісту позовних вимог не вбачається відомостей про дату видачі, серію та номер державних актів про визнання недійсними яких просить позивач, також, позивач не зазначає обставин на обґрунтування вимог щодо визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки, зі змісту позовних вимог не вдалося визначити в чому полягає незаконність видачі.

Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 1 ЦПК України установлено, що завданнями цивільного судочинства є, зокрема справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтею 57 ЦПК України установлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно зі ст.179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Вищенаведене суд першої інстанції не врахував завчасно вирішив питання про належність та допустимість доказів, обґрунтованості позову та прийшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 25 вересня 2017 року скасувати та передати питання щодо відкриття провадження на новий розгляд до Рівненського районного суду Рівненської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча

Судді :