Постанова № 7019666, 12.03.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-110/09/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2009 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі :

Судді Остапюк С.В.

при секретарі Скора Н.Д.

за участю :

представника позивача : управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Муц Є.Г.

представника відповідача : Житлово-експлуатаційної організації №7 м. Івано-Франківськ Борсук Д.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступником прокурора міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську до Житлово-експлуатаційної організації №7 м. Івано-Франківськ про стягнення заборгованості в розмірі 204191,40 грн., -

ВСТАНОВИВ :

12.02.2009 року заступник прокурора міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Житлово-експлуатаційної організації №7 м. Івано-Франківськ (далі відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 211840,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення статей 20, 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не погашено заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 211840,14 грн. В судовому засіданні позивач зменшив розмір позовних вимог, та просив стягнути з відповідача суму несплачених страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 204191,40 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав вказаних в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа та взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Виключно Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначаються: принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону Страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частина перша статті 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Частина третя вказаної статті встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частина 2 статті 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлює обовязки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобовязаний сплачувати страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач має заборгованість по сплаті страхових внесків, що підтверджуються розрахунками та актом звірки розрахунків від 11 березня 2008 року (а. с. 2, 41).

Частина 6 статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлює обовязок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пункт 11.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що платники страхових внесків , щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Судом встановлено, що відповідачем порушено норми статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пункт 11.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та не сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 204191,40 грн., які ним самостійно обчислені.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з Житлово-експлуатаційної організації №7 м. Івано-Франківська в розмірі 204191, 40 гривень обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю .

Стягнути з Житлово-експлуатаційної організації №7 м.Івано-Франківськ 76000, вул.Мазепи, 66, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 19400191 на користь управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську, 76018, вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, р/р 256033021045 в обласному відділенні ВАТ «Державний ощадний банк» МФО 336503 заборгованість в розмірі 204191, 40 гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Остапюк

Постанова в повному обсязі складена 13.03.2009 року.