Ухвала суду № 70195239, 08.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий у 1-й інстанції - Шевчук О.П.

№22-ц/796/11181/2017 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №754/7119/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Українець Л.Д.

суддів Оніщука М.І.,

Шебуєвої В.А.,

за участю секретаря Федорчук Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 31 травня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про припинення права на частку в спільному майні, -

В С Т А Н О В И Л А

У травні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про припинення права на частку в спільному майні.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 31 травня 2017 року відкрито провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відмову у відкритті провадження.

Зазначає, що вона зареєстрована в Солом'янському районі м. Києва, а тому справа у силу ч. 1 ст. 109 ЦПК України підсудна Солом'янському районному суду м. Києва.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відкриваючи провадження у даній справі суд першої інстанції підставно виходив з того, що спір підсудний Деснянському районному суду м. Києва з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У пунктах 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01 березня 2013 року роз'яснено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном ; про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 року зазначено, що до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач просить припинити право власності ОСОБА_2 на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1 їй компенсації у розмірі 14390 грн. та передати право власності на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 (а.с. 3-8)

Отже, зазначені позовні вимоги стосуються нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1

Рішенням Київської міської ради від 22 січня 2015 року №34/899 затверджено офіційний довідник "Вулиці міста Києва", відповідно до якого АДРЕСА_1 територіально відноситься до Деснянського району м. Києва.

Твердження апелянта про те, що справа підсудна Солом'янському районному суду м. Києва, так як вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 є безпідставними, оскільки заявлений спір повинний розглядатися за правилами виключної підсудності.

Таким чином, відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції діяв у межах закону і, зважаючи на вимоги ст. 114 ЦПК України, дійшов вірного висновку, що справа підсудна саме Деснянському районному суду м. Києва, оскільки позивач у відповідності до процесуального закону пред'явив позов за місцем знаходження нерухомого майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки ухвалу постановлено з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав до її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 31 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Л.Д. Українець

Судді М.І. Оніщук

В.А. Шебуєва