Постанова № 70195041, 07.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року Справа № 910/10261/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Поляк О.І., Ходаківської І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" (далі ТОВ "Буд-ВВВ")на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.07.2017у справі№ 910/10261/16Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" (далі ТОВ "ТД "Дарниця")до ТОВ "Буд-ВВВ"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі ТОВ "Фоззі-Фуд")простягнення 1975531,48грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від третьої особи:Грекова Л.В. (дов. від 19.10.2017); Коненко П.Ю. (дов. від 06.02.2017); не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Цюкало Ю.В.) від 29.08.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.) від 04.07.2017, у справі №91010261/16 позов задоволено; стягнуто з ТОВ "Буд-ВВВ" на користь ТОВ "ТД "Дарниця" 1975531,48грн безпідставно набутих грошових коштів та 29497,97грн судового збору.

В касаційній скарзі ТОВ "Буд-ВВВ" просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.92, 203, 215, 241, 330, 388 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.ст.43, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з огляду на таке.

ТОВ "ТД "Дарниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Буд-ВВВ" про стягнення 1975531, 48 грн упущеної вигоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.03.2013 між відповідачем та третьою особою було укладено договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 2787,7кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (літ. А). Водночас, позивач як власник вказаних приміщень ніколи не уповноважував відповідача на укладення будь-яких правочинів, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача упущену вигоду за період з 21.04.2016 по 21.05.2016.

Судами встановлено таке.

21.03.2013 між ТОВ "Буд-ВВВ" (орендодавець) та ТОВ "Сільпо ПДВПП" (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В., зареєстрований в реєстрі за №2298 (далі договір), відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає відповідно до умов цього договору в строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення №1 по приміщення №54 групи приміщень №1 та приміщення № 1 групи приміщень №7, загальною площею 2787,7кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (майно).

Згідно з п.1.2. договору майно належить на праві власності орендодавцю на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого Ханіною А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19.03.2013 за реєстровим №2280. Право власності орендодавця на майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В. 19.03.2013, номер запису про право власності: 384770, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 13315680000, згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.03.2013, індексний №1376399.

Відповідно до п.1.5. договору орендодавець на час дії договору надає орендареві право безперешкодного користування територією під будівлею (майном) та прилеглою територією разом з господарським двором, надалі разом - "Прилегла Територія", плата за користування якою в цілому входить до складу орендної плати.

Пунктом 2.4. договору сторони погодили, що майно буде передано орендарю для розміщення магазину для здійснення гуртово-роздрібної торгівлі видами та групами продовольчих, непродовольчих товарів та супутніх товарів, в тому числі алкогольними та тютюновими виробами; виробництва та продажу напівфабрикатів продовольчих товарів, продукції кулінарії та готової продовольчої продукції; організації підприємств громадського харчування; з метою розміщення підсобних, допоміжних, офісних і складських приміщень. Вищезазначений перелік не є вичерпним.

Розмір орендної ставки в місяць за один квадратний метр орендованих приміщень складає 190,50грн, без ПДВ, що на дату підписання договору становить 23 долари США 83 центи за офіційним курсом Національного банку України та включає в себе плату за користування майном та прилеглою територією (п.3.1. договору).

Згідно з п.3.3. договору розмір орендної плати за місяць розраховується за наступною формулою: А1=(А0*А2+діюча ставка ПДВ)* (К1+К0), де:

А1 - розмір орендної плати на місяць в гривнях на момент платежу;

А0 - розмір орендної ставки за 1кв.м майна, зазначеної в гривнях в пункті 3.1. цього Договору;

А2 - площа майна, зазначена в пункті 1.1. цього Договору;

К0 - співвідношення курсу української гривні до курсу долара США, встановленого НБУ станом на дату укладення цього Договору, а саме: 7,993грн за 1 долар США;

К1 - співвідношення курсу української гривні до курсу долара США, встановленого НБУ станом на дату платежу.

Діюча ставка ПДВ означає суму податку на додану вартість, який визначається виходячи зі ставки податку, чинної на момент сплати відповідного платежу. Сторони беруть до уваги, що на дату укладення цього Договору, ставка ПДВ становить 20 % від орендної плати. Сторони дійшли згоди, що у разі втрати орендодавцем протягом строку дії цього договору статусу платника ПДВ, для застосування у формулі, зазначеній у цьому пункті, діюча ставка ПДВ дорівнює 0.

Відповідно до п.3.4. договору орендна плата буде сплачуватися орендарем на підставі актів виконаних робіт, підписаних сторонами не пізніше 20-го числа місяця, який слідує за місяцем, в якому було здійснено користування майном.

25.03.2015 між ТОВ "Буд-ВВВ" (орендодавець) та ТОВ "Фоззі-Фуд" (орендар) укладено договір про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень №2298 від 21.03.2013, відповідно до якого сторони погодили читати у тексті договору оренди найменування, місцезнаходження, платіжні реквізити, а також будь-яку іншу інформацію, що стосується орендаря, в такій редакції як це зазначено відносно ТОВ "Фоззі-Фуд" у преамбулі та реквізитах до цього договору.

Поряд з цим, судами встановлено, що у період з січня 2013 року по квітень 2016 року відносно позивача тривав корпоративний конфлікт внаслідок чого було незаконно відчужено статутний капітал позивача та його майно.

05.08.2011 Святошинським районним судом міста Києва було ухвалено рішення у справі №2-4127/10, яким за ТОВ "ТД "Дарниця" було визнано право власності на нежитлові приміщення підвального та першого поверху, загальною площею 2862,4кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (літ. А), як на окремий об'єкт нерухомого майна.

У рішенні Господарського суду міста Києва від 16.09.2015 по справі №910/13186/15 встановлено таке.

Компанія "Феліндако ЛТД" була єдиним учасником ТОВ "ТД "Дарниця" (далі Товариство), який володів часткою розміром 100% Статутного капіталу Товариства, що у грошовому еквіваленті складало 119510,00грн, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.04.2012, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ТД "Дарниця" від 09.09.2011, що оформлено відповідним протоколом №35/1 від 09.09.2011, яким (питання 6 та 7 порядку денного) було вирішено прийняти до складу учасників Товариства позивача з визначенням частки у статутному капіталі Товариства, що належить позивачу, розміром 100%.

Статутом Товариства, затвердженим загальними зборами учасників Товариства, рішення яких оформлено протоком №36 від 12.03.2012 (як свідчить розділ 4 Статуту), позивач володіє часткою у Статутному капіталі Товариства загальним розміром 100%, що у грошовому еквіваленті складає 119510,00 грн.

Договорами купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Дарниця" від 14.12.2011, укладеними між ОСОБА_7 та Компанією "Феліндако ЛТД", ОСОБА_8 та Компанією "Феліндако ЛТД".

Рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом №38 від 29.01.2013 було затверджено вихід Компанії "Феліндако ЛТД" зі складу учасників Товариства та передачу частки Компанії "Феліндако ЛТД" загальним розміром 100% у статутному капіталі ТОВ "ТД "Дарниця" ТОВ "Юридична фірма "Тріумф" шляхом укладення договору купівлі-продажу.

29.01.2013 на виконання зазначеного вище рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №38 від 29.01.2013, між Компанією "Феліндако ЛТД" та ТОВ "Юридична фірма "Тріумф" було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Дарниця" відповідно до якого право власності на частку в розмірі 100% у статутному капіталі Товариства було передано ТОВ "Юридична фірма "Тріумф".

Від Компанії "Феліндако ЛТД" цей договір підписано ОСОБА_9, проте Компанією "Феліндако ЛТД" зазначалось, що вказаний договір останнім не підписувався у зв'язку з відсутністю його в період підписання на території України.

Як зазначено Компанією "Феліндако ЛТД", ними були отримані витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відомостей стосовно ТОВ "ТД "Дарниця" та встановлені наступні реєстраційні дії, проведені щодо Товариства:

- 30.01.2013 була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Товариства (запис №10651050009002260) - єдиним учасником Товариства стало ТОВ "Юридична фірма "Тріумф";

- 06.03.2013 була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Товариства (запис №10651070010002260) - єдиним учасником Товариства став ОСОБА_10, він же призначений директором Товариства;

- 05.04.2013 змінений директор Товариства на ОСОБА_11 (запис №10651070012002260);

- 08.04.2013 була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Товариства (запис №10651050013002260) - єдиним учасником Товариства стало ТОВ "Юридична фірма "Тріумф".

- 27.08.2013 змінений директор Товариства на ОСОБА_12 (запис № 10651070014002260).

Таким чином, станом на 16.04.2014 єдиним учасником ТОВ "ТД "Дарниця" стало ТОВ "Юридична фірма "Тріумф", директор - ОСОБА_12

В подальшому загальними зборами учасників Товариства було прийнято декілька рішень стосовно зміни складу учасників Товариства, відступлення частки у статутному капіталі Товариства. На виконання зазначених рішень вищого органу Товариства було укладено низку договорів купівлі-продажу зазначеної частки.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ТД "Дарниця", оформленим протоколом №39 від 28.02.2013, змінено склад учасників Товариства: затверджено вихід ТОВ "Юридична фірма "Тріумф" зі складу учасників Товариства у зв'язку з відступленням своєї частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 100% статутного капіталу ОСОБА_10 шляхом укладення з ОСОБА_13 договору купівлі-продажу зазначеної частки, прийнято ОСОБА_13 до складу учасників Товариства, затверджено зміни до статуту Товариства.

На виконання рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №39 від 28.02.2013, між ТОВ "Юридична фірма "Тріумф" та ОСОБА_10 05.03.2013 було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Дарниця" (копія якого наявна в матеріалах справи), відповідно до якого право власності на частку в розмірі 100% у статутному капіталі Товариства було передано ОСОБА_13

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ТД "Дарниця", оформленим протоколом №43 від 01.04.2013, змінено склад учасників Товариства: затверджено вихід ОСОБА_10 зі складу учасників Товариства у зв'язку з відступленням своєї частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "Юридична фірма "Тріумф" шляхом укладення з ТОВ "Юридична фірма "Тріумф" договору купівлі-продажу зазначеної частки, прийнято ТОВ "Юридична фірма "Тріумф" до складу учасників Товариства, затверджено зміни до статуту Товариства.

На виконання рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №43 від 01.04.2013, між ОСОБА_10 та ТОВ "Юридична фірма "Тріумф" 01.04.2013 було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Дарниця" (копія якого наявна в матеріалах справи), відповідно до якого право власності на частку в розмірі 100% у статутному капіталі Товариства було передано ТОВ "Юридична фірма "Тріумф".

06.06.2015 загальними зборами учасників ТОВ "ТД "Дарниця", оформленим протоколом №46 від 06.06.2015, змінено склад учасників Товариства: затверджено вихід ТОВ "Юридична фірма "Тріумф" зі складу учасників Товариства у зв'язку з відступленням своєї частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 100% статутного капіталу ОСОБА_14 шляхом укладення з ОСОБА_14 договору купівлі-продажу зазначеної частки, прийнято ОСОБА_14 до складу учасників Товариства, затверджено нову редакцію статуту Товариства.

На виконання рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №46 від 06.06.2015, між ТОВ "Юридична фірма "Тріумф" та ОСОБА_14 06.06.2015 було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Дарниця" (копія якого наявна в матеріалах справи), відповідно до якого право власності на частку в розмірі 100% у статутному капіталі Товариства було передано ОСОБА_14.

08.06.2015 було проведено державну реєстрацію статуту Товариства в новій редакції, в якому єдиним учасником Товариства зазначено ОСОБА_14.

Судовими рішеннями у справі №910/13186/15 визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТД "Дарниця", що оформлені протоколами №38 від 29.01.2013, №39 від 28.02.2013, №43 від 01.04.2013; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 29.01.2013, що укладений між Компанією "Феліндако ЛТД" та ТОВ "Юридична фірма "Тріумф"; витребувано у ОСОБА_14 на користь Компанії "Феліндако ЛТД" частку в статутному капіталі ТОВ "ТД "Дарниця" розміром 100% статутного капіталу ТОВ "ТД "Дарниця", що у грошовому еквіваленті складає 119510,00грн; визнано недійсними зміни до установчих документів ТОВ "ТД "Дарниця", державну реєстрацію яких проведено 30.01.2013, 06.03.2013, 05.04.2013, 08.04.2013, 27.08.2013.

Поряд з цим, 19.03.2013 між ТОВ "ТД "Дарниця" в особі генерального директора ОСОБА_10 та ТОВ "Буд-ВВВ" було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до умов якого позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв від позивача і набув право власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором №12/Zкіп-06, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.І. 30.03.2006 за реєстровим №1119, з урахуванням усіх змін та доповнень до нього, а саме: нежитлові приміщення підвального та першого поверху (в літ.А), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2862,4кв.м, в рахунок виконання зобов'язань позивача за кредитним договором №12/KB-06 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 30.03.2006, укладеного з ТОВ "Укрпромбанк".

Зазначаючи про те, що законним власником нежитлових приміщень №1-54 групи приміщень №1 та приміщення №1 групи приміщень №7, загальною площею 2787,7кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (майно), завжди було ТОВ "ТД "Дарниця", виключно яке і могло розпоряджатися спірним майном та отримувати орендні платежі за договором від 21.03.2013, однак останній був неправомірно позбавлений таких прав, ТОВ "ТД "Дарниця" звернулось до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір у справі, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.

Главою 83 ЦК України визначені загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов'язання.

Характерною особливістю кондиційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов:

1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч.2 ст.11 ЦК України. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Конструкція ст.1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Загальна умова ч.1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст.1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Апеляційним господарським судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 у справі № 910/10442/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2017, визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.03.2013, укладений між ТОВ "БУД-ВВВ" та ТОВ "ТД "Дарниця", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В., зареєстрований в реєстрі за номером 2280.

Так, вказаним рішенням встановлено, що оспорюваний договір від імені позивача був підписаний генеральним директором ОСОБА_13, якого прийнято до складу учасників позивача з часткою 100% статутного капіталу та призначено на посаду рішенням загальних зборів від 28.02.3013, оформленим протоколом №39, яке в подальшому було визнане недійсним судовими рішеннями у справі №910/13186/15, та витребувано на користь Компанії "Феліндако ЛТД" частку у розмірі 100% статутного капіталу, а тому ОСОБА_13 не мав повноважень на підписання оспорюваного договору від імені позивача.

Крім того, взявши до уваги факт родинних зв'язків між учасником і керівником відповідача та колишніми власниками корпоративних прав позивача, суди під час розгляду зазначеної вище справи встановили, що відповідач за всіма обставинами не міг не знати про триваючий корпоративний конфлікт у ТОВ ТД "Дарниця" та відсутність повноважень ОСОБА_13

Поряд з цим, попередніми судовими інстанціями встановлено, що ТОВ "ТД "Дарниця" набуло право власності на нежитлові приміщення підвального та першого поверху, загальною площею 2862,4кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (літ. А), як на окремий об'єкт нерухомого майна на підставі рішення Святошинським районним судом міста Києва від 05.08.2011 у справі №2-4127/10.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що нежитлові приміщення №№1-54 групи приміщень №1 та приміщення №1 групи приміщень №7, загальною площею 2787,7кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (майно), вибули з володіння ТОВ "ТД "Дарниця" за відсутності волевиявлення останнього, право власності на спірні приміщення належить позивачу.

Згідно з ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, тобто обов'язок зі сплати орендної плати закон покладає на орендаря, а право на отримання орендної плати закон надає орендодавцю.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ст.761 ЦК України).

З огляду на вказані вище приписи, саме позивач, як власник, та відповідно, особа наділена правами орендодавця має право на отримання орендної плати за користування її майном третьою особою.

Згідно з ч.1 ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

Добросовісність набувача в кондикційних зобов'язаннях самостійного правового значення не має, але суб'єктивна складова його поведінки враховується при визначенні періоду, за який набувач зобов'язаний відшкодувати потерпілому доходи, які він одержав чи міг одержати від майна.

Оскільки недійсність рішень загальних зборів, змін до установчих документів позивача та договору про купівлю-продаж частки у статутному капіталі, які були підставою для подальшого, незаконного вибуття майна позивача поза його волею, була встановлена судовим рішенням під час розгляду справи №910/13186/15, яке набрало законної сили 24.12.2015, спірний період стягнення орендної плати визначений позивачем правомірно.

Здійснюючи відповідні розрахунки доходів, що підлягають виплаті набувачем на користь потерпілого, слід узяти до уваги таке. Якщо доходи були одержані набувачем реально, то враховується розмір реальних доходів, підтверджених відповідними доказами про їх одержання. Якщо ж набувач не одержував реальних доходів, хоча й міг одержати, або розмір доходів встановити неможливо, то слід виходити зі звичайних цін та/або розміру плати, що склалася на ринку аналогічних (максимально подібних) речей, товарів, робіт, послуг у відповідному регіоні.

Так, при розрахунку суми грошових коштів, які підлягають стягненню з відповідача за передачу в оренду іншій особі нежитлових приміщень №№1-54 групи приміщень №1 та приміщення №1 групи приміщень №7, загальною площею 2787,7кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (майно), на період з 21.04.2016 по 21.05.2016 позивачем прийнято до уваги п.3.3. Договору оренди нежитлових приміщень від 21.03.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В., зареєстрованого в реєстрі за №2298.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок доходів, які би міг отримати позивач, попередні судові інстанції зазначили про його обґрунтованість та відповідність фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про те, що з відповідача на підставі ст.1214 ЦК України підлягає стягненню 1975531,48грн.

Доводи скаржника про те, що дійсний отриманий ним розмір орендної плати у спірний період є іншим, ніж той, що визначений позивачем, не приймаються до уваги, оскільки відповідачем, в порушення приписів ст.ст.33, 34 ГПК України під час розгляду справи в місцевому господарському суді такі доводи не були підтверджені жодними доказами, незважаючи на те, що останній є стороною договору оренди, а відтак міг подати первинні бухгалтерські документи на спростування позиції позивача та підтвердження дійсно отриманого ним розміру орендної плати в спірний період. Втім, вказані документи не були долучені відповідачем до матеріалів справи в попередніх судових інстанціях, і навіть під час апеляційного перегляду справи, в порушення згаданих вище приписів, а також ч.1 ст.101 ГПК України, відповідачем було надано лише копії непідписаного акта звірки взаєморозрахунків між ним та третьою особою станом на 31.12.2016 та договору від 28.01.2016 про внесення змін до договору оренди без обґрунтування неможливості подання цих доказів в суд першої інстанції.

Посилання відповідача на те, що чинність договору оренди унеможливлює застосування ст.ст.1212, 1214 ЦК України, відхилено, оскільки в даному випадку спір виник не щодо безпідставності отримання орендної плати за договором від 21.03.2013 взагалі, а щодо безпідставності її набуття саме відповідачем, замість власника спірного майна - позивача, тобто особи, яка за звичайних обставин реалізації своїх правомочностей та відсутності порушення її прав іншими особами отримувала б орендну плату від третьої особи самостійно.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли ґрунтовного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судами обставини і досліджені докази, що згідно з приписами ст.ст.1115, 1117 ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 у справі № 910/10261/16 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді О.Поляк

І.Ходаківська