Постанова № 70194968, 09.11.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.

секретарі судового засідання: Полінецька В.С.

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 10.10.2017)

від відповідача:

- ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 29.12.2016)

- ОСОБА_3 (довіреність № б/н від 10.07.2017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного підприємства “Промжилбуд”

на ухвалу господарського суду Херсонської області від “11” жовтня 2017 року про про відстрочку виконання рішення суду

по справі № 923/2037/15

за позовом Колективного підприємства “Промжилбуд”

до відповідача ОСОБА_4 підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський”

про стягнення 5 141 542,17 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15 листопада 2016 року (суддя Нікітенко С.В.) позовні вимоги задоволені. З відповідача на користь позивача стягнуто суму боргу з повернення передплати у розмірі 5 141 542,17 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 77 123,13 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2017 р. по справі № 923/2037/15 апеляційну скаргу КП АР «Білозерський» задоволено, рішення господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 р. у справі № 923/2037/15 скасовано, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2017 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі №923/2037/15, рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 у справи № 923/2037/15 залишено без змін. Крім того, постановлено здійснити поворот виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 зі справи № 923/2037/15 в частині стягнення з колективного підприємства "ПРОМЖИЛБУД" на користь агрофірми радгоспу "Білозерський" 84 835,45 грн. судового збору за апеляційний розгляд справи, - у разі подання названим Підприємством відповідних заяви і довідки про списання зазначених сум; стягнути з агрофірми радгоспу "Білозерський" на користь колективного підприємства "ПРОМЖИЛБУД" 92 547,76 грн. судового збору за подання касаційної скарги. Видачу відповідного наказу доручено Господарському суду Херсонської області.

22.09.2017 Господарським судом Херсонської області видано наказ на підставі постанови Вищого господарського суду України від 05.09.2017 щодо стягнення з агрофірми радгоспу "Білозерський" на користь колективного підприємства "ПРОМЖИЛБУД" 92 547,76 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

26.09.2017 Господарським судом Херсонської області видано наказ на підставі рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016, яке набрало законної сили 05.09.2017 р.

02.10.2017 року Комунальне підприємство Агрофірма радгосп "Білозерський" звернулось до Господарського суду Херсонської області з заявою про відстрочку виконання рішення, відповідно до якої просив суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 у справі № 923/2037/15 до 30.06.2018.

Заява мотивована тяжким матеріальним становищем підприємства та тим, що державна політика спрямована на підтримку сільськогосподарського виробника та забезпечення сприятливих умов для їх функціонування та розвитку, а заявник є підприємством, що спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарської продукції. Заявник також наголошував на тому, що відстрочення виконання рішення суду, з урахуванням всіх негативних об’єктивно існуючих факторів із заборгованості, сезонності роботи підприємства, наявності великого штату працівників, для КП АР «Білозерський», як сільськогосподарського виробника забезпечить нормальну господарську діяльність та відверне загрозу банкрутства.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 11 жовтня 2017 року по справі № 923/2037/15 заяву КП АР «Білозерський» про відстрочення виконання рішення суду задоволено, відстрочено виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 по справі № 923/2037/15 до 30.06.2018.

Такий висновок місцевого господарського суду мотивований тим, що відповідно до вимог ст.121 ГПК України заявник обґрунтував обставини та надав належні докази, які вказують на реальне існування підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду від 11 жовтня 2017 року по справі № 923/2037/15, КП "ПРОМЖИЛБУД" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 11 жовтня 2017 року по справі № 923/2037/15 про задоволення заяви КП АР «Білозерський» про відстрочення виконання рішення суду та прийняти нову, відповідно до якої у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.

- скасувати заходи забезпечення заяви КП АР «Білозерський» про відстрочення виконання рішення суду у справі № 923/2037/15, вжиті ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.10.2017 р.

Доводи та вимоги скаржника ґрунтуються на тому, що оскаржувана ухвала є безпідставною та необґрунтованою, винесена судом без дослідження належним чином вимог заявника, зокрема неповного дослідження фінансового стану КП АР «Білозерський», невірним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права, порушує права скаржника, у зв'язку з чим є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що доводи на які посилається відповідач в обґрунтування тяжкого фінансового стану не можуть бути підставою в порядку ст.121 ГПК України для відстрочки виконання рішення суду.

Також скаржник зазначає, що відповідачем жодного належного доказу про реальний стан заборгованості не надано, винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання рішення суду, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Додатково скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята необ’єктивною та упередженою суддею, що також свідчить про незаконність судового рішення.

Представником відповідача надано до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до якого КП АР «Білозерський» просило залишити апеляційну скаргу КП "ПРОМЖИЛБУД" без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін, вважаючи її правомірною, обґрунтованою, відповідаючою вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Представник позивача просив в судовому засіданні 09.11.2017 року оскаржувану ухвалу скасувати, а апеляційну скаргу КП "ПРОМЖИЛБУД" задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, виходячи з наступного.

В силу ст.115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

У відповідності із частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 року передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.351 ЦПК і ст.121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Згідно із п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи -наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо би було звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається з заяви ОСОБА_4 підприємства АР "Білозерське" про відстрочку виконання рішення суду, заявник посилається на те, що:

- кількість працівників КП АР «Білозерський» сягає 840 осіб постійних працівників та ще 660 осіб, які працюють сезонно, оплата праці яких, згідно із ст. 15 Закону України «Про оплату праці» здійснюється в першочерговому порядку;

- скрутним фінансовим становищем у зв’язку із настання протягом 4 кварталу 2017 року строку оплати за авальованими банком ПАТ «ПУМБ» векселями, згідно умов Генерального договору про авалювання векселів №ВО-ОДЕ-63 від 29.05.2015 р. та кредитами;

- КП АР «Білозерський» є сільськогосподарським виробником із сезонною системою роботи, що особливо охороняється державною політикою, яка спрямована на підтримку сільськогосподарського виробника та забезпечення сприятливих умов для їх функціонування та розвитку.

За змістом ст.121 ГПК України, підставою для відстрочення або зміни способу виконання рішення суду є обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання такого рішення. На необхідність дотримання вказаних вимог наведеної статті ГПК України вказував і Верховний Суд України у постанові Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 року і Вищий господарський суд України у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України". Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ від 08.07.2008 року по справі № 29/341-07-8109).

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що тяжкий фінансовий стан заявника, особливий статус сільськогосподарського виробника, сезонність роботи підприємства та забезпечення заробітною платою чисельного штату робітників, за змістом статті 121 ГПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 року та постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", є підставами для відстрочення виконання рішення, що правомірно і зроблено судом першої інстанції.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно відстрочено виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 по справі № 923/2037/15.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не досліджено фінансовий стан заявника, оскільки під час розгляду справи судом встановлено наступне.

КП Агрофірма радгосп «Білозерський» забезпечує робочими місцями понад 1000 осіб та забезпечує наповнення бюджету шляхом оплати єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

У зв’язку зі значними витратами підприємства для забезпечення врожаю наступного – 2018 року, відповідно Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2017 року, чистий збиток підприємства складає 1040 тис.грн.

Згідно умов Договору купівлі-продажу №17 НХ 008 ХЕКА від 26.10.2016 року, укладеного з ТОВ «Агроскоп Інтернешнл», за придбані засоби захисту рослин та отрутохімікати, використані на протязі 2017 року при вирощуванні сільськогосподарської продукції, передбачено розрахунок у вексельній формі, тобто за допомогою простого або переказного авальованого банком векселя.

Зокрема, протягом 4 кварталу 2017 року настає строк оплати за такими векселями:

- простий вексель серія АА 2549465 від 25.05.2017 на суму 5002291,35грн., за пред’явленням, але не раніше 15.10.2017;

- простий вексель серія АА 2549462 від 23.06.2017 на суму 4996762,08грн., за пред’явленням, але не раніше 15.11.2017;

- простий вексель серія АА 2549464 від 15.08.2017 на суму 4998507,46грн., за пред’явленням, але не раніше 18.12.2017.

Зазначені векселі авальовані банком ПАТ «ПУМБ» згідно умов Генерального договору про авалювання векселів №ВО-ОДЕ-63 від 29.05.2015. У випадку не сплати КП Агрофірмою радгосп «Білозерський» коштів за вказаними векселями, авалістом сплачуються вказані суми і підприємство змушене буде сплачувати відсотки банку за користування кредитними коштами в розмірі 24,5% річних.

Копії авальованих банком векселів та актів приймання-передачі простого векселя наявні в матеріалах справи.

Заявником підтверджено, наявність заборгованості за Кредитним договором № К-ОDЕ-30 від 18.09.2017 в сумі 1 718 400,00грн. та Кредитним договором № 04-808 від 19.11.2013 в сумі 5 000 000,00 грн., за Договором овердрафтного кредитування № ОВ-ODE-5 від 28.02.2017, що вбачається з Довідки банку від 03.11.2017р. № ODE-53.3/386.

Скаржником не наведено підстав для того щоб піддавати сумніву вищезазначені докази.

Не заслуговують на увагу й доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не врахував відсутність винятковості ситуації КП Агрофірмою радгосп «Білозерський», з огляду на державну політику, яка спрямована на підтримку сільськогосподарського виробника та забезпечення сприятливих умов для їх функціонування та розвитку.

Отже, місцевий господарський суд, врахувавши особливості ситуації КП Агрофірми радгосп «Білозерський», про які наведено вище, цілком обґрунтовано дійшов висновку, що надані боржником докази є достатніми, щоб вважати зазначені боржником обставини саме такими, що можуть призвести до ускладнення виконання судового наказу або зробити його неможливим, у зв'язку з чим і вимоги ОСОБА_4 підприємства Агрофірми радгосп «Білозерський» про відстрочку виконання рішення суду є правомірними та обґрунтованими.

Колегія суддів критично відноситься до доводів скаржника про необ’єктивність та упередженість судді Господарського суду Херсонської області з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі. Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті. Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів. У разі задоволення відводу (самовідводу) одному з суддів або всьому складу суду справа розглядається в тому самому господарському суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Положеннями п. 1.2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В обґрунтування сумнів безсторонності суду, як на підставу відводу судді, скаржник зазначає, що судом прийнято ухвалу від 04.10.2017 р., відповідно до якої забезпечив заяву ОСОБА_4 підприємства Агрофірми радгосп «Білозерський» про відстрочку виконання рішення, а також сприйняття суддею заяви про відвід, як особистої образи.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи КП «ПРОМЖИЛБУД» про наявність підстав для відводу судді від розгляду справи не містить доказів на підтвердження сумнів щодо безстороннього розгляду справи складом суду, визначеним автоматизованою системою документообігу.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеної місцевим господарським судом ухвали про задоволення заяви ОСОБА_4 підприємства Агрофірми радгосп «Білозерський» про відстрочення виконання рішення суду задоволено, відстрочено виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 по справі № 923/2037/15 до 30.06.2018.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Херсонської області від « 11» жовтня 2017 року відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для її скасування або зміни відсутні, а тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга КП «ПРОМЖИЛБУД» - без задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись статтями 99, 101-106 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_4 підприємства «ПРОМЖИЛБУД» залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Херсонської області від 11 жовтня 2017 року по справі № 923/2037/15 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „10" листопада 2017 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська