Рішення № 70194851, 07.11.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2017 р.Справа № 925/1188/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" до Комунального підприємства теплових мереж Черкаського району про стягнення 289 988,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 289 988,24 грн. з них 231 911,79 грн. інфляційних витрат та 58 076,45 грн. як 3 % річних на підставі договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 02/2/БО-13 від 15.02.2013 року, укладеного між сторонами.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити повністю.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи, в останнє судове засідання не зявився, заперечень проти позову суду не подавав. Про причини неявки суд не повідомив. Угоди про мирне врегулювання спору сторони не досягли.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача по справі за наявними документами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги лише частково з наступних підстав:

15.02.2013 між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (далі-Постачальник, позивач по справі) та комунальним підприємством теплових мереж Черкаського району (далі - Споживач, відповідач по справі) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 02/2/50-13 ( а.с. 17-19), у відповідності до якого Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб суб'єктів, що виробляють теплову енергію, утому числі блочних (модульних котелень, установлених на дахові та прибудинкових (в обсягах природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах , передбачених договором ( п.1.1. договору).

Згідно з п. 2.6 договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання передачі газу, що оформляється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

У п. 4.2.2 договору сторони визначили, що загальна вартість 1000 куб.м. газу з врахуванням тарифів на його транспортування, розподілу та постачання, цільової надбавки (2%) до ціни газу становить 3942 грн. 08 коп., крім того ПДВ 788 грн. 42 коп., разом 4730 грн. 50 коп.

Пунктом 4.6 встановлено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Пункт 6.2.2 договору передбачає, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 10.1 договору, договір набирає чинності з 01.01.2013р. та укладається на строк до 31.12.2013р.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України). За змістом ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, у січні квітні 2013р. відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Черкасигаз на виконання договору поставило комунальному підприємству теплових мереж Черкаського району 916038 куб. м. природного газу на загальну суму 4333317 грн. 74 коп., у тому числі: у січні 2013р. - 305911 куб.м. на суму 1447111 грн. 97 коп., у лютому 2013р. - 245556 куб.м. на суму 1161602 грн. 65 коп., у березні 2013р. - 267798 куб.м. і у квітні 2013р. - 96773 куб.м. на суму 457784 грн. 69 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання передачі природного газу від 31.01.2013р., від 28.02.2013р., від 31.03.2013р. і від 30.04.2013р.

Відповідач свої зобовязання за договором щодо оплати поставленого йому позивачем у січні квітні 2013р. природного газу виконав частково, сплативши позивачу лише 2758714 грн. 62 коп. вартості отриманого ним природного газу. Решта боргу у сумі 1574603 грн. 12 коп. (4333317 грн. 74 коп. - 2758714 грн. 62 коп.) залишилась не сплаченою.

Рішенням господарського суду Черкаської області по справі № 925/1556/13 від 28.11.2013 ( а.с. 10-12) було стягнуто з відповідача 1574603 грн. 12 коп. боргу за поставлений природний газ, 129101 грн. 35 коп. пені, 26973 грн. 32 коп. три проценти річних по 13.09.2013.

Оскільки відповідачем не були виконані належним чином грошові зобов'язання щодо оплати вартості поставленого у січні - квітні 2013 року природного газу, позивач повторно звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом про стягнення з відповідача інфляційних та 3 % річних за наступний період з 25.09.2013 по 23.04.2015.

Рішенням господарського суду Черкаської області по справі № 925/1840/15 від 12.01.2016 з відповідача на користь позивача було стягнуто 847 108,40 грн. інфляційних, 89 554,09 грн.-3% річних.

Як доводить позивач, з основної суми боргу в розмірі 1 574 603,12 грн., відповідачем сплачено лише 852 118,52 грн., а залишок боргу в розмірі 722 484,60 грн. не сплачено і на час розгляду даної справи по суті.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та 3% річних нараховуються за весь період прострочення.

Позивач користуючись своїм правом просить суд стягнути з відповідача 231 911,79 грн. інфляційних та 58 076,45 грн. як 3 % річних за період з 27.10.2015 по 12.09.2017 (а.с. 29).

Суд, перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних та 3 % річних за калькулятором програми "Ліга-Закон", встановив неправильність нарахування 3 % річних.

За належним розрахунком, сума 3 % річних становить лише 58 056,17 грн. за вказаний позивачем період. Розрахунок інфляційних втрат є вірним.

Відповідач не довів, що він провів повний розрахунок за залишком основного боргу і підстав для нарахування інфляційних та 3% річних немає.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути примусово лише 58 056,17 грн. як 3% річних та 231 911,79 грн. інфляційних втрат (а.с. 29), оскільки доказів проведення розрахунку за цими платежами у справі нема.

В решті вимог в частині стягнення 3 % річних у позові слід відмовити через неправильні розрахунки.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не подав, доказів проведення повного розрахунку за позовними вимогами у справу не надано.

Правомірність позовних вимог доведена зібраними у справі доказами, а тому з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути 231 911,79 грн. інфляційних втрат, 58 056,17 грн. як 3% річних по договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 02/2/БО-13 від 15.02.2013 року.

Згідно ст. 49 ГПК України, з урахуванням вини відповідача у виникненні спору, з відповідача на користь позивача слід стягнути 4 349,82 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж Черкаського району (ідентифікаційний код 21375394, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Пономаренка, 2) на користь публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (ідентифікаційний код 03361402, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 142) -- 231 911,79 грн. інфляційних втрат, 58 056,17 грн. як 3% річних по договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 02/2/БО-13 від 15.02.2013 року та 4 349,82 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті вимог в частині стягнення 3% річних у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 13 листопада 2017 (понеділок)

Суддя Н.М. Спаських