Рішення № 70194581, 07.11.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Волков Р.В., суддя Никифорчук М.І.

при секретарі судового засідання Топольницькій Б.П.

розглянувши справу №916/575/17

за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі 1) ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, 2) Великодальницької сільської ради, 3) Новодолинської сільської ради

до відповідачів: 1. Департаменту міського господарства ОСОБА_1 міської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 міська рада

про визнання недійсним договору оренди землі

за участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_2 за посвідченням № 031409 від 19.01.2015р.

від позивача-1: ОСОБА_3, за довіреністю № 01/02-42/289 від 23.01.2017р.

від позивача-2: не з'явився

від позивача-3: ОСОБА_4, за довіреністю № 02-07/161 від 19.06.2017р.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_5 за довіреністю № 277/исх-рс від 26.12.2016р.

Суть спору: Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, Великодальницької сільської ради, Новодолинської сільської ради звернувся до Департаменту міського господарства ОСОБА_1 міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз" з позовом, в якому просить господарський суд: визнати недійсним договір оренди земельних ділянок, площею 60,4 га та 35,8 га, які розташовані на території Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області та Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області відповідно, укладений 11.11.1999р. між Управлінням житлово-комунального господарства ОСОБА_1 міської ради та ТОВ "Союз" шляхом підписання сторонами удаваного правочину - договору оренди майна з інвестиційними зобов'язаннями, в частині передачі в оренду полігону ТПВ "Дальницькі кар’єри".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фактично за договором оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями у користування ТОВ "Союз" передано земельні ділянки, площею 60,4 га та 35,8 га, на яких розміщено полігон твердих побутових відходів "Дальницькі кар’єри". ОСОБА_1 міська рада не є власником даних земельних ділянок, вони перебувають у користуванні ОСОБА_1 міської ради з 1990р. на підставі державних актів на право користування землею №№033803,0338801. З урахуванням того, що за умовами укладеного між УЖКГ ОСОБА_1 ради та ТОВ "Союз" договору земельні ділянки передані у користування останнього на правах оренди, у вказаному договорі вбачаються ознаки удаваності - договір укладено з метою приховування договору оренди землі, який сторони фактично мали намір укласти. Фактично укладений договір оренди землі не містить передбачених ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотних умов, зокрема, не визначено об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); державна реєстрація договору не здійснювалась; в порушення вимог законодавства не виготовлялась відповідна документація із землеустрою, рішення про передачу в оренду шляхом укладання фактично удаваного інвестиційного договору прийнято неповноважним суб’єктом - ОСОБА_1 міським головою.

У поясненнях від 28.03.2017р. за вх.№7182/17 Заступник прокурора Одеської області посилається на те, що оскільки зазначені у позові земельні ділянки знаходяться на території Новодолинської та Великодолинської сільських рад за межами населених пунктів, а отже є державною власністю, передача їх у власність або у користування згідно ст.122 Земельного кодексу України відноситься до повноважень ОСОБА_1 обласної державної адміністрації. Договір оренди земельної ділянки полігону ТВП "Дальницькі кар’єри", укладений 11.11.1999р. між Управлінням ЖКГ ОСОБА_1 міської ради та ТОВ "Союз" шляхом укладання сторонами удаваного правочину - договору оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями, не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема ст.ст.116,122,123,124 Земельного кодексу України та ст.15 Закону України "Про оренду землі".

У клопотанні 10.04.2017р. за вх.№2-2019/17 відповідач -2 (ТОВ „Союз”) просить суд позов Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, Великодальницької сільської ради, Новодолинської сільської ради залишити без розгляду, оскільки прокурором неправильно визначено позивачів у справі.

У заяві від 21.04.2017р. за вх.№2-2260/17 відповідач-1 (Департамент міського господарства ОСОБА_1 міської ради) також просить суд залишити без розгляду позов Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, Великодальницької сільської ради, Новодолинської сільської ради.

24.04.2017р. за вх.№2-2274/17 господарський суд одержав заяву про зміну підстав позову, яка прийнята судом до розгляду, та в якій, серед іншого, Заступник прокурора області просить суд відновити пропущений строк позовної даності, з посиланням при цьому на те, строк позовної давності пропущений прокуратурою з поважних причин, оскільки про факт укладення договору оренди від 11.11.1999р. органам прокуратури стало відомо зі звернення народних депутатів України, яке надійшло до прокуратури області 11.10.2016р.

Ухвалою від 24.04.2017р. строк вирішення спору у справі продовжений на 15 днів у зв’язку із задоволенням відповідного клопотання відповідача-1.

У поясненнях від 12.05.2017р. за вх.№10505/17 Заступник прокурора області посилається на те, що за договором оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями від 11.11.1999р. в оренду ТОВ "Союз" фактично передані земельні ділянки площею 60,4 га та 35,8 га, розташовані на території Новодолинської та Великодальницької сільських рад відповідно, підтверджується в тому числі листом ТОВ "Союз", який надійшов до канцелярії виконкому ОСОБА_1 міської ради 17.03.2015р. за вхідним номером 02.2-10/261, листом Департаменту міського господарства ОСОБА_1 міської ради від 09.09.2015р. №01-69/1052, листом Юридичного департаменту ОСОБА_1 міської ради від 11.08.2015р. №2540, листом Юридичного департаменту ОСОБА_1 міської ради від 11.08.2015р. №2541. Той факт, що на території земельних ділянок, переданих у користування ТОВ "Союз" на підставі договору оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями від 11.11.1999р., були відсутні об’єкти нерухомого майна, тобто в оренду передані лише земельні ділянки міського сміттєзвалища "Дальницькі кар'єри" підтверджується листом Одеського міського управління земельних ресурсів від 08.04.2013р. №01-18/633-06. Земельні ділянки, які перебувають у користуванні ОСОБА_1 міської ради під розміщення звалища для обслуговування територіальної громади м. Одеси, відносяться до державної власності, що підтверджується фактом звернення ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, яка є розпорядником даних земельних ділянок.

У письмових поясненнях від 17.05.2017р. за вх.№11001/17 відповідач-1 (Департамент міського господарства ОСОБА_1 міської ради) посилається на те, що прокурором не доведено існування обставин, пов’язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів та просить суд задовольнити клопотання ТОВ "Союз" про залишення без розгляду позовної заяви.

Ухвалою від 18.05.2017р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучено ОСОБА_1 міську раду.

Ухвалою від 26.05.2017р. справу №916/575/17 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Ухвалою від 29.05.2017р. на підставі протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 26.05.2017р. справу №916/575/17 прийнято до колегіального розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Никифорчук М.І., суддя Д'яченко Т.Г.

23.06.2017р. за вх.№2-3412/17 господарський суд одержав заяву про зміну предмету позову, яка прийнята судом до розгляду та згідно з якою Заступник прокурора Одеської області просить суд визнати недійсним договір оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями, укладений 11.11.1991р. між управлінням житлово-комунального господарства ОСОБА_1 міської радим та ТОВ "Союз", в частині передачі в оренду полігону ТПВ "Дальницькі кар'єри", з посиланням при цьому на те, що фактично на підставі договору оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями у користування ТОВ "Союз" передано земельні ділянки площею 60,4 га та 35,8 га, на яких розміщено полігон твердих побутових відходів "Дальницькі кар’єри". Разом з тим, ОСОБА_1 міська рада не є власником даних земельних ділянок - вони перебувають у користуванні ОСОБА_1 міської ради з 1990 року на підставі державних актів на право користування землею №№033803, 033801. Вказані земельні ділянки розташовані на території Новодолинської та Великодальницької сільських рад за межами населених пунктів. З урахуванням того, що до сфери управління ОСОБА_1 міської ради та її виконавчих органів не відносяться земельні ділянки,що за умовами договору оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями передані у користування ТОВ "Союз" на правах оренди, у вказаному договорі вбачаються ознаки удаваності - договір укладено з метою приховування договору оренди землі, який сторони фактично мали намір укласти, тому до спірного договору мають застосовуватись нормативно-правові акти, які регламентують вимоги до договорів оренди землі, та згідно з якими для отримання в оренду земельної ділянки обов’язковими умовами є прийняття відповідного рішення уповноваженим органом та розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки.

У зв’язку з перебуванням судді колегії суддів Д'яченко Т.Г. у відпустці з 23.06.2017р., розпорядженням керівника апарату суду №673 від 23.06.2017р. справу №916/575/17 призначено до повторного автоматичного розподілу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №916/575/17 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Степанова Л.В., суддя Никифорчук М.І.

Ухвалою від 26.06.2017р. прийнято справу № 916/575/17 до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Степанова Л.В., суддя Никифорчук М.І.

Відповідач -1 (Департамент міського господарства ОСОБА_1 міської ради) надав до суду заперечення від 18.07.2017р. за вх.№15810/17, згідно з якими просить суд відмовити у задоволенні позову, з підстав того, що прокурор фактично діє не в інтересах держави, а в інтересах Великодальницької та Новодолинської сільських рад, прокурором не доведено існування обставин, пов’язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів.

У поясненнях по справі від 02.08.2017р. за вх.№16954/17 позивач -3 (Новодолинська сільська рада) підтримав позовні вимоги, з посиланням при цьому на те, що фактично на підставі договору оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями у користування ТОВ "Союз" передано земельні ділянки площами 60,4 га та 35,8 га, на яких розміщено полігон твердих побутових відходів "Дальницькі кар’єри", що свідчить про ознаки удаваності - договір оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями укладено з метою приховування договору оренди землі. Договір оренди землі не відповідає вимогам чинного на момент укладання договору законодавства, а саме: ст.ст.4,15,19 ЗК України, ст.ст.4,15,16 Закону України "Про оренду землі".

02.08.2017р. за вх.№2-4167/17 відповідач-2 (ТОВ "Союз") надав до суду заяву про застосування строків позовної давності, згідно з якою відповідач-2 просить застосувати строк позовної давності до вимог прокурора Одеської області, інтересах держави, в особі ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, Великодальницької сільської ради, Новодолинської сільської ради щодо визнання недійсним договору оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями, укладеного 11.11.1999р. між управлінням житлово-комунального господарства ОСОБА_1 міської ради та ТОВ "Союз" в частині передачі в оренду полігону ТПВ "Дальницькі кар'єри" та у задоволенні позову відмовити.

У запереченнях на заяву ТОВ "Союз" про застосування строків позовної давності від 09.08.2017р. за вх.№17288/17 позивач-3 (Новодолинська сільська рада) посилається на те, що позивач-3 дізнався про порушення свого права лише після винесення ухвали господарського суду Одеської області від 09.03.2017р. у справі №916/575/17, підтвердженням чого є лист Новодолинської сільської ради від 29.07.2015р. №02-07/188 до Одеського міського голови з проханням заплатити земельний податок до місцевого бюджету сільської ради.

У зв’язку з перебуванням члена колегії судді Степанової Л.В. з 15.08.2017р. по 01.09.2017р. у щорічній відпустці розпорядженням керівника апарату суду №821 від 22.08.2017р. справу №916/575/17 призначено до повторного автоматичного розподілу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №916/575/17 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Никифорчук М.І., суддя Волков Р.В.

Ухвалою від 22.08.2017р. справу №916/575/17 справу прийнято до провадження господарським судом Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Никифорчук М.І., суддя Волков Р.В.

У поясненнях по справі від 22.08.2017р. за вх.№18294/17 прокуратура вважає, що позивачами не було пропущено строку позовної давності, з посиланням при цьому на те, що Великодолинській сільській раді про факт використання ТОВ "Союз" земельної ділянки, на якій розташований полігон ТПВ "Дальницькі кар’єри", на підставі договору оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями від 11.11.1999р., стало відомо лише з листа Юридичного департаменту ОСОБА_1 міської ради від 11.08.2015р. №2541вих., одержаного у відповідь на лист Великодолинської сільської ради від 09.07.2015р. №329, в якому сільська рада звертається до Одеського міського голови з питання ненадходження до місцевого бюджету плати за вказану земельну ділянку від ОСОБА_1 міської ради як користувача землі. Аналогічна інформація стала відома Новодолинській сільській раді з листа департаменту міського господарства ОСОБА_1 міської ради від 09.09.2015р. №01-69/1052 у відповідь на лист Новодолинської сільської ради від 29.07.2015р.№02-07/188 з питання ненадходження до місцевого бюджету плати за земельну ділянку, що використовується ОСОБА_1 міською радою під розміщення сміттєзвалища "Дальницькі кар’єри". За наявною інформацією про факт використання ТОВ "Союз" земельної ділянки, на якій розташований полігон ТПВ "Дальницькі кар’єри", на підставі договору оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями ОСОБА_1 обласній державній адміністрації стало відомо з листа-повідомлення прокуратури області від 03.03.2017р. №05/1-205вих-17 про вжиття заходів реагування представницького характеру та тексту отриманої у подальшому копії відповідної позовної заяви.

У письмових поясненнях від 07.09.2017р. за вх.№19274/17 відповідач-1 (Департамент міського господарства ОСОБА_1 міської ради) погоджується з доводами позивача, вважає їх обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

У відзиві на позов від 13.09.2017р. за вх.№19737/17 відповідач-2 (ТОВ "Союз") просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з посиланням при цьому на те, що між сторонами договору був укладений змішаний договір, який містить елементи різних договорів та в силу ст.153 ЦК УРСР між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. На підставі оспорюваного договору ТОВ "Союз" передано в оренду та використання основні засоби: ОСОБА_1 міське звалище "Дальницькі кар’єри" , розташоване на території Овідіопольського та Біляївського районів Одеської області та автобазу, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Марії Демченко, 30 строком на 49 років, які належать ОСОБА_1 міській раді. На території полігону здійснюється захоронення побутових відходів на підставі договорів на закупівлю послуг з вивезення та складання твердих побутових відходів. Таким чином фактичне землекористування здійснює постійний землекористувач ОСОБА_1 міська рада. На момент укладання оскаржуваного договору зазначені земельні ділянки не перебували в комунальній власності та право на розпорядження зазначеними земельними ділянками не виникало у сільських та селищних рад. Земельні ділянки під полігоном ТПВ "Дальницькі кар’єри" є комунальною власністю ОСОБА_1 міської ради з 01.01.2013р. Про обізнаність ОСОБА_1 обласної державної адміністрації про існування оспорюваного договору свідчить погоджений нею у 2012 році паспорт звалища. Про обізнаність сільських рад свідчить акт вибору та обстеження земельної ділянки від 15.08.2007р. та акт інвентаризації земель від 12.08.2002р.

Позивач -2 (Великодальницька сільська рада) надав до суду заяву про підтримання позову від 09.10.2017р.за вх.№21609/17, згідно з якою позивач-2 повністю підтримує позов прокурора та просить суд задовольнити його в повному обсязі.

Ухвалою від 19.10.2017р. строк вирішення спору у справі продовжений господарським судом на 15 днів у зв’язку із задоволенням відповідного клопотання позивача-1.

Також у судовому засіданні 19.10.2017р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 02.11.2017р.

У поясненнях по справі від 02.11.2017р. за вх.№23347/17 прокуратура посилається на те, що про днем коли ОСОБА_1 обласна державна адміністрація, Новодолинська сільська рада та Великодальницька сільська рада дізналися про факт порушення їх прав через укладення договору оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями №1с/195 від 11.11.1999р., необхідно вважати день одержання ними листів-повідомлень прокуратури області від 03.03.2017р. про вжиття заходів реагування представницького характеру.

У поясненнях від 02.11.2017р. за вх.№23346/17 позивач-1 (ОСОБА_1 обласна державна адміністрація) посилається на те, що посилання у листі на договір оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями №1с/195 від 11.11.1999р. не можуть свідчити, що ОСОБА_1 обласна державна адміністрація довідалася або могла довідатися про порушення свого права у 2009 році.

У поясненнях по справі від 02.11.2017р. за вх.№23349/17 позивач-3 (Новодолинська сільська рада) посилається на те, що в архіві Новодолинської сільської ради відсутній такий документ як акт інвентаризації земель, які знаходяться у користуванні ОСОБА_1 міської ради на території Сухолиманської сільської ради від серпня 2002р., що на наданому до суду примірнику акту відсутня печатка сільської ради, тому даний акт головою Новодолинської сільської ради не підписувався. Про порушення свого права відповідач-3 дізнався з листа департаменту міського господарства від 09.09.2015р.

02.11.2017р. за вх.№23350/17 відділ документального забезпечення суду одержав від позивача-3 (Новодолинської сільської ради) клопотання, в якому позивач-3 просить розглянути справу без участі представника позивача-3.

06.11.2017р. за вх.№23526/17 господарський суд одержав клопотання, згідно з яким відповідач-2 (ТОВ "Союз") надав до суду паспорт місця видалення відходів та просив суд розглянути справу за відсутністю представника відповідача-2 у судовому засіданні.

Позивач-2 у судове засідання 07.11.2017р. не з'явився, але про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач-1 у судове засідання 07.11.2017р. також не з'явився, але про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні 07.11.2017р. за участю представників прокуратури, позивачів -1,3, та третьої особи оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури, позивачів, відповідачів та третьої особи, господарський суд встановив:

ОСОБА_6 Міністрів Української РСР від 28.10.1974р. №885-р прийнято пропозиції облвиконкомів і Севастопольського міськвиконкому про вилучення з користування колгоспів / за згодою загальних зборів колгоспів /, радгоспів, лісгоспзагів та інших землекористувачів 2670,17 гектара земель, з них 1074,63 гектара орних і 5,98 гектара багаторічних плодових насаджень, та надання їх підприємствам, установам і організаціям під будівництво житлових і культурно-побутових об’єктів, ліній електропередачі, шляхів, зрошувальних систем та для інших потреб на умовах і в розмірах згідно з додатками №№1-31; надання земель провадити в міру їх освоєння за призначенням, земельні ділянки, що надаються в тимчасове користування, повернути після закінчення строку користування попереднім землекористувачем у стані, придатному для господарського використання. Додатком №21 до розпорядження ОСОБА_6 Міністрів УРСР від 28.100.1974р. №885-р затверджений список землекористувачів Одеської області, з користування яких вилучаються земельні ділянки в постійне користування для ОСОБА_1 міськради під розміщення міського звалища, відповідно до якого по Біляївському району вилучено 35,8 га, по Овідіопольському району - 60,4 га, що разом становить 96,2 га.

У 1990 році Біляївською районною радою народних депутатів було видано ОСОБА_1 міській раді народних депутатів Державний акт на право користування землею №033803, яким за землекористувачем закріплюється в безстрокове та безоплатне 35,8 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, земля надана для розміщення міського звалища.

Також у 1990 році Овідіопольською районною радою народних депутатів було видано ОСОБА_1 міській раді народних депутатів Державний акт на право користування землею №033801, яким за землекористувачем закріплюється в безстрокове та безоплатне 60,4 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, земля надана для розміщення міського звалища.

10.09.1999р. прийнято розпорядження Одеського міського голови №1004-01р "Про прийняття заходів стимулювання діяльності суб’єктів господарювання в галузі з відходами" про передачу Комунальним автотранспортним підприємством у встановленому законом порядку звалища Дальницькі кар’єри на баланс ТОВ "Союз".

14.10.1999р. прийнято розпорядження Одеського міського голови №1114-01р "Про внесення змін і доповнень до розпорядження №1004-01/р від 10.09.1999р. "Про прийняття заходів стимулювання діяльності суб’єктів господарювання в галузі з відходами", яким внесено зміни і доповнення до розпорядження №1004-04/р, зокрема:

Комунальному автотранспортному підприємству передати функції орендодавця на звалище "Дальницькі кар’єри", яке розташоване за адресою: Одеська обл., Овідіопольський та Біляївський райони Управлінню житлово-комунального господарства міськвиконкому;

Управлінню житлово-комунального господарства міськвиконкому передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Союз" у довгострокову оренду на 49 років звалище "Дальницькі кар’єри" та частину автобази (згідно додатку), за умови інвестиційних внесків у розвиток галузі у розмірі 2500000 грн.;

орендна плата за весь термін дії договору оренди погашається всією сумою внесених інвестицій.

11.11.1999р. між Управлінням житлово-комунального господарства, правонаступником якого є Департамент міського господарства ОСОБА_1 міської ради, (ОСОБА_7, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз" (Орендар, відповідач-2) укладений договір оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями, згідно з яким з метою підвищення ефективності використання майна комунальної власності, а також з метою залучення додаткових грошових коштів, поліпшення екологічної та санітарно-епідеміологічної обстановки в місті ОСОБА_7 передав, а Орендар прийняв в оренду та користування основні фонди:

ОСОБА_1 міське звалище "Дальницькі кар’єри", розташоване на території Овідіопольського та Біляївського районів Одеської області, та автобазу, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Марії Демченко, 30.

Згідно з п.1.2. договору строк дії договору оренди - 49 років: з 20.11.1999р. по 20.11.2048 року.

Відповідно до п.2.1. договору вказане в договорі майно має бути передане в оренду протягом 10 днів з дня підписання жданого договору.

Згідно з п.2.2. договору передача майна в оренду здійснюється у відповідності до акут прийому-передачі майна (додаток 1), який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.3. договору після закінчення договору оренди, майно, придбане за рахунок інвестицій та амортизаційних відрахувань, передається у власність міськвиконкому.

Згідно з п.3. договору у зв’язку з внесенням інвестицій, орендна плата, на підставі розпорядження Одеського міського голови №1004-01/с від 10.09.1999р. зі змінами та доповненнями, протягом строку дії договору оренди не стягується.

Відповідно до п.п.4.1-4.9 договору Орендар зобов’язується:

- в строк до 01.10.2001р. внести інвестиції згідно даного договору на загальну суму 2500000 грн.;

- до 31.12.1999р. ввести на територію України, прийняти на баланс підприємства та зареєструвати у встановленому порядку обладнання на суму 500000 грн.;

- один раз на квартал не пізніше 10 числа наступного за кварталом місяця надавати ОСОБА_7 рахунок про придбані за рахунок інвестицій основні фонди та суми нарахованої амортизації на ці фонди;

- узгоджувати цінову політику по вивозу побутових відходів з міськвиконкомом;

- використовувати отримане в оренду майно у відповідності з його призначенням, умовами даного договору, та нормами пожарної безпеки;

- своєчасно сплачувати податок на землю;

- використовувати амортизаційні відрахування на відновлення орендованого майна;

- узгоджувати з Орендодавцем питання передачі орендованого об’єкта в суборенду;

- у випадку припинення договору оренди повернути ОСОБА_7 орендоване майно у належному стані з урахуванням його зносу та використання.

Згідно з п.п.5.1-5.3 Орендатор має право:

- самостійно здійснювати діяльність в межах, визначених Статутом створеного ним господарського товариства, діючим законодавством та даним договором;

- передавати частину майна для використання за цільовим призначенням іншим підприємствам та фізичним особам за узгодженням з Орендодавцем;

- Орендатор не відповідає за зобов’язаннями ОСОБА_7.

Відповідно до п.6.1 договору ОСОБА_7 зобов’язується передати Орендатору в оренду майно відповідно до п.1.

Згідно з п.п.7.1-7.4 договору ОСОБА_7 має право:

- узгоджувати плату за користування послугами по вивозу відходів, встановлювати ліміт вивозу відходів для різних підприємств жилих районів у відповідності до нормативних актів;

- контролювати наявність, стан, напрямок використання переданого в оренду та придбаного за рахунок інвестицій майна;

- виступати з ініціативою внесення змін у договір оренди або його розірвання у випадку невикористання майна протягом 3-х місяців, або порушення умов цього договору;

- ОСОБА_7 не відповідає за зобов’язаннями орендатора.

Відповідно до п.8.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за даним договором оренди сторони несуть відповідальність у відповідності до законодавства України та даного договору.

Згідно з п.8.2 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань, якщо це обумовлене обставинами непереборної сили (форс-мажорні обставини).

Відповідно до п.9.1 договору умови договору діють протягом всього строку дії договору, а також у випадках, коли після його укладання, законодавством встановлені правила, які погіршують положення сторін.

Згідно з п.9.2 договору зміна або розірвання договору можливо лише за згодою сторін. Зміна або доповнення, які вносяться в договір, розлягаються сторонами протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання договору або одностороннє внесення змін не дозволяється.

Відповідно до п.9.3 договору договір може бути розірваний: за згодою сторін, за рішенням Арбітражного суду, у випадку невиконання Орендатором пунктів 4.1; 4.2, у випадках, передбачених діючим законодавством.

Згідно з п.9.4 договору після закінчення строку дії договору, Орендатор має переважне право на його продовження у випадку добросовісного виконання ним умов договору.

Відповідно до п.9.5 договору реорганізація ОСОБА_7 не є підставою для зміни умов або припинення цього договору.

Згідно з п.9.6 договору дія договору оренди припиняється у випадках: закінчення строку, загибелі об’єкту оренди, достроково за згодою сторін або за рішенням Арбітражного суду, банкрутства Орендатора.

Відповідно до п.9.7 взаємовідносини сторін не врегульовані даним договором, регламентуються діючим законодавством.

Згідно з п.п.10.1-10.3 договору ввізне у вигляді інвестицій, згідно даного договору обладнання та/або грошові кошти, використовуються виключно для цілей даного договору. Підприємство самостійно за свій рахунок забезпечує виконання або оплату всіх митних зобов’язань, пов'язаний з імпортом та реєстрацією інвестицій та вводом їх в експлуатацію, відчуження майна, придбаного за рахунок інвестицій та амортизаційних нарахувань, не може здійснюватись за рахунок ОСОБА_7.

Також господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, 11.11.1999р. між сторонами складений і підписаний акт приймання-передачі майна, згідно з яким відповідач-1 передав відповідачу-2 будівлю автобази та виробничі майстерні. Акту щодо прийому–передачі в оренду Одеського міського звалища "Дальницькі кар’єри" між сторонами складено і підписано не було.

12.08.2002р. комісією, яка створена на підставі розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації від 13.08.1998р.№560, складений Акт інвентаризації земель, згідно з яким комісією запропоновано надати ТОВ „Союз” в оренду на п’ять років земельну ділянку площею 17 га закритого полігону звалища для її рекультивації та повернення земель запасу з метою створення санітарно-захисної зони с. Нова Долина та фермами великої рогатої худоби та земельну ділянку площею 44,0 га під діючим полігоном звалища у довгострокову оренду терміном на 45 років.

У серпні-вересні 2003р. НВП „Дніпрокомунпроект” складений Паспорт місця видалення відходів (МВВ) за реєстраційним номером №514011010, згідно з яким МВВ є ОСОБА_1 міське звали ще "Дальницькі кар'єри", код і вид операції з видалення відходів: Д5 - скидання на спеціально обладнані звалища.

В подальшому 11.01.2006р. між ОСОБА_1 міською радою (ОСОБА_7, третя особа) та ТОВ "Союз" (Орендар, відповідач-2) укладений договір оренди землі, згідно з яким ОСОБА_7 на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення ОСОБА_1 міської ради №4520-IV від 29.09.2005р. надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, загальною площею 14600 кв.м., що знаходиться у місті ОСОБА_7, Київському районі, вулиця Марії Демченко №30, згідно із планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.2.1 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 14600 кв.м., для експлуатації та обслуговування існуючої автобази, у тому числі угіддя: - під капітальною забудовою - 1692 кв.м., - під проїздами, проходами та площадками - 12908 кв.м.

Відповідно до п.2.2. договору на земельній ділянці розташовані нежилі будівлі, які експлуатуються ТОВ "Союз" на підставі договору №1с/195 від 11.11.1999р.

Згідно з п.3.1. договору договір укладено терміном на 10 років, для експлуатації та обслуговування існуючої автобази.

Також 11.01.2006р. між ОСОБА_1 міською радою (ОСОБА_7, третя особа) та ТОВ "Союз" (Орендар, відповідач-2) укладений договір оренди землі, згідно з яким ОСОБА_7 на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення ОСОБА_1 міської ради №4520-IV від 29.09.2005р. надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, загальною площею 1600 кв.м., що знаходиться у місті ОСОБА_7, Київському районі, вулиця Марії Демченко №30, згідно із планом земельної ділянки,, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.2.1. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1600 кв.м., для експлуатації та обслуговування існуючої автобази, у тому числі угіддя: - під проїздами, проходами та площадками - 1600 кв.м.

Відповідно до п.2.2. договору земельна ділянка вільна від забудови.

Згідно з п.3.1 договору договір укладено терміном на 5 років, для експлуатації та обслуговування існуючої автобази.

15.08.2007р. був затверджений Акт відбору та обстеження земельної ділянки для розміщення та установки сміттєсортувальної лінії з вузлом переробки ресурсно-цінних компоненті твердих побутових відходів ТОВ "Союз" на території Великодальницької сільської ради, згідно з яким комісією, до складу якої, зокрема, увійшов і Великодальницький сільський голова, проведено вибір земельної ділянки для розміщення та установки сміттєсортувальної лінії з вузлом переробки ресурсно-цінних компонентів твердих побутових відходів ТОВ "Союз" на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області. Характеристика земельної ділянки: земельна ділянка площею 35,8 га земель, що використовується для технічної інфраструктури, розташована за межами населених пунктів на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області та фактично використовується для міського звалища.

У листі від 14.11.2007р. ТОВ "Союз" звернулось до Великодальницької сільської ради з листом №437, в якому просило для виготовлення технічної документації з землеустрою та встановлення меж на місцевості привласнити адресу земельній ділянці площею 35,8 га, яка розташована на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області. Факт такого звернення ТОВ „Союз” до Великодальницької сільської ради підтверджується листом Великодальницької сільської ради від 31.10.2017р. №728, який наданий до суду представником ТОВ „Союз”.

У листі від 23.07.2009р. №02-34-4210 ОСОБА_1 обласна державна адміністрація повідомила Одеського міського голову про те, що за результатами перевірки Державною екологічною інспекцією в Одеській області та Державною санітарно-епідеміологічною службою Одеської області Одеської області дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Союз", якому на підставі оренди майна від 11.11.1999р. №1/с-195 управлінням житлово-комунального господарства Одеського міського виконавчого комітету передано міське звалище "Дальницькі кар'єри" з обов’язковим внесенням інвестицій, встановлено порушення ТОВ "Союз" вимог природоохоронного законодавства.

У листопаді-грудні 2011р. ТОВ „Союз” проведено ревізію, за наслідками якої перегнуті та оновлені дані Паспорта місця видалення відходів Одеського міського звалища твердих побутових відходів „Дальницькі кар’єри” (реєстраційний номер паспорта МВВ №514011010), який затверджений ОСОБА_1 обласною Державною адміністрацією та згідно з яким місцем видалення відходів є ОСОБА_1 міське звалище ТПВ „Дальницькі кар’єри”, яке розташоване на землях Новодолинської сільської ради Овідіопольського

14.06.2013р. між ОСОБА_1 міською радою, Департаментом міського господарства та ТОВ „Союз” укладений інвестиційний договір, за яким сторони встановлюють порядок здійснення будівництва сміттєпереробного заводу на території полігону ТПВ "Дальницькі кар’єри" загальною площею полігону 96.2 га.

23.10.2013р. ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією видано 2 розпорядження:

- №1104/А-2013 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), наданої у користування ОСОБА_1 міській раді для розташування міського сміттєзвалища на території Біляївського району Одеської області", згідно з яким відповідно до ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", враховуючи державний акт на право користування землею серії Б №033803, розглянувши лист ОСОБА_1 міської ради та представлені матеріали наданий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 35,8 га, наданої у користування ОСОБА_1 міській раді для розташування міського сміттєзвалища на території Біляївського району Одеської області;

- №1105/А-2013 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), наданої у користування ОСОБА_1 міській раді для розташування міського сміттєзвалища на території Овідіопольського району Одеської області", згідно з яким відповідно до ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", враховуючи державний акт на право користування землею серії Б №033801, розглянувши лист ОСОБА_1 міської ради та представлені матеріали наданий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 60,4 га, наданої у користування ОСОБА_1 міській раді для розташування міського сміттєзвалища на території Овідіопольського району Одеської області.

30.12.2013р. Виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради прийнято рішення №486 "Про впорядкування майна деяких комунальних підприємств", яким закріплено майно, що є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси на праві господарського відання, зокрема, за КП "ОСОБА_8 дороги". Додатком 5 до даного рішення затверджений перелік майна, що закріплюється на праві господарського відання за КП "Одескомунтранс", до якого включено, зокрема: полігон ТПВ-1 "Дальницький кар’єр", полігон ТПВ-2 "Дальницький кар’єр".

Листом від 09.07.2015р. №329 Великодальницька сільська рада звернулась до Одеського міського голови про сприяння вирішення питання щодо сплати земельного податку та недопущення втрат місцевого бюджету Великодальницької сільради із повідомленням про те, що за земельну ділянку площею 38,5 га Одеського міського сміттєзвалища "Дальницькі кар’єри" на території Великодальницької сільської ради Біляївського району плата за землю до бюджету Великодальницької сільради не надходить.

У листі від 29.07.2015р. №02-07/188 Новодолинська сільська рада звернулась до Одеського міського голови із повідомленням про те, що плата за землю за земельну ділянку площею 60,4 га Одеського міського сміттєзвалища "Дальницькі кар’єри" до бюджету Новодолинської сільської ради не надходить, у зв’язку з чим просить посприяти вирішенню питання щодо сплати земельного податку недопущення втрат місцевого бюджету Новодолинської сільської ради.

11.11.2016р. Управління Держгеокадастру у Біляївському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області листом №10-1502-0.6-3369/2-16 на запит прокуратури Одеської області від 19.10.2016р. №02/1-2227вих16 повідомило, що за даними форми 6-зем земельна ділянка 35,8 га - полігон твердих відходів "Дальницькі кар’єри", враховується в рядку 55-заклади комунального обслуговування, в графі 51-землі, що використовуються для видалення відходів з 01.01.2004р. та числиться за ТОВ "Союз". ТОВ "Союз" не виготовляло та не отримувало правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення звалища твердих побутових відходів на території Біляївського району Одеської області, державної реєстрації вищезазначеної ділянки не проводилось.

Окрім того, в матеріалах справи наявне рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2011р. у справі №3-33/34-10-835, яке в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось, та яким встановлено, що "в користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз" було передано кілька речей, які утворюють єдине ціле, оскільки, метою укладення договору було, зокрема, покращення екологічної та санітарно-епідеміологічної ситуації в м. Одесі, тому передача у користування автобази без Одеського міського звалища "Дальницький кар’єр", разом з земельною ділянкою, на якій розташоване звалище, унеможливило б використання за цільовим призначенням переданого у користування майна."

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Як вище встановлено господарським судом, предметом позовних вимог заступника прокурора Одеської області в інтересах держави, в особі ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, Великодальницької сільської ради, Новодолинської сільської ради є визнання недійсним договору оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями в частині передачі у користування земельної ділянки, зайнятої полігоном ТПВ "Дальницькі кар’єри", який 11.11.1999р. укладений між Управленням житлово-комунального господарства, правонаступником якого є Департамент міського господарства ОСОБА_1 міської ради і ТОВ "Союз", оскільки вказаний договір приховує договір оренди земельної ділянки, який фактично укладений між сторонами.

Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені статтею 48 ЦК Української РСР, за якою недійсною визнається угода, що не відповідає вимогам закону.

В силу вимог ч.2 ст. 48 ЦК Української РСР, чинного станом на дату укладання спірного правочину, по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Згідно з ч.2 ст.58 Цивільного кодексу УРСР, чинного станом на дату укладання спірного правочину, якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.25 Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

У п.3.11. роз’яснень Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013р., № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Згідно з висновком, якій міститься у постанові Верховного Суду України N 6-1026цс16 від 07.09.2016р., та який в силу вимог ст.111-28 ГПК України є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, відповідно до статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Господарським судом встановлено, що підставою укладення оспорюваного прокуратурою договору було розпорядження Одеського міського голови, яке прийнято в т.ч. на підставі ст.21 Закону України "Про відходи".

При цьому, на момент прийняття цього розпорядження та укладання оспорюваного договору ОСОБА_1 міській раді на підставі державних актів на праві постійного користування належали земельні ділянки, які були надані під розміщення міського звалища.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про відходи" , в редакції, що була чинною на момент укладення оспорюваного договору, органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів. Органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об’єктів поводження з відходами.

У ст.1 цього Закону міститься визначення терміну "об'єкти поводження з відходами" – місця чи об’єкти, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів, а також терміну "спеціально відведені місця чи об’єкти" - місця чи об’єкти (місця видалення відходів, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо) на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Відповідно до ст.28 Закону України "Про відходи", в редакції, що була чинною на момент укладення оспорюваного договору, з метою повного обліку та опису місць видалення відходів ведеться їх реєстр (як функціонуючих, так і закритих або законсервованих), а також здійснюється контроль за впливом відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини, за їх кількісним і якісним складом. Реєстр місць видалення відходів ведеться на підставі відповідних паспортів, звітних даних виробників відходів, відомостей спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Дані реєстру підлягають щорічному уточненню. Порядок ведення реєстру місць видалення відходів визначається Кабінетом Міністрів України.

У ст.33 Закону України "Про відходи", в редакції, що була чинною на момент укладення оспорюваного договору, встановлено, що на кожне місце чи об’єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначається найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів). Їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об’єктів зберігання чи видалення відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об’єктів.

Згідно з Інструкцією про зміст і складання паспорта місць видалення відходів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 14.01.1999р. №12, в редакції станом на дату укладання оспорюваного договору, спеціальний паспорт місця видалення відходів (далі - МВВ) складається власником МВВ відповідно до цієї Інструкції. Дані паспорту МВВ, після його затвердження і присвоєння реєстраційного номера, вносяться до реєстру місць видалення відходів відповідно до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів.

У п.3 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. №1216, в редакції станом на дату укладання оспорюваного договору, міститься визначення термінів: "місце видалення відходів (далі МВВ)" - спеціально відведені місця чи об'єкти (полігони, комплекси, котловани, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких для видалення відходів отримано дозвіл від спеціально уповноважених органів у сфері поводження з відходами.

Згідно з п.3.1. ДБН В.2.4-2-2005, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 17.06.2005р. №101 "Про затвердження ДБН "Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування", основними елементами полігону ТПВ є під’їзна дорога, ділянка складування ТПВ, господарська зона, інженерні споруди і комунікації.

У п.1.3 Правил експлуатації полігонів твердих побутових відходів, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.01.2006р. №4, встановлено, що полігон побутових відходів - інженерна споруда, яка призначена для захоронення твердих побутових відходів і повинна запобігати негативному впливу на навколишнє природне середовище і відповідати санітарно-епідеміологічним і екологічним нормам.

Таким чином, виходячи з вимог вищевикладеного законодавства, а також обставин справи, які свідчать, що Паспорт місця видалення відходів, який дозволяє встановити вид об’єкту місця видалення відходів (полігони, комплекси, котловани, споруди, ділянки надр тощо), був розроблений лише станом на серпень-вересень 2003р., господарський суд вважає, що фактично за оспорюваним прокуратурою договором, в орендне користування ТОВ „Союз” було передано і земельні ділянки.

Такого висновку господарський суд дійшов також із врахуванням рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2011р. у справі №3-33/34-10-835 за позовом ОСОБА_1 міської ради до ТОВ „Союз" та Департаменту міського господарства ОСОБА_1 міської ради про визнання недійсним договору оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями від 11.11.1999р. за № 1С/195, в якому встановлено, що "в користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз" було передано кілька речей, які утворюють єдине ціле, оскільки, метою укладення договору було, зокрема, покращення екологічної та санітарно-епідеміологічної ситуації в м. Одесі, тому передача у користування автобази без Одеського міського звалища "Дальницький кар’єр", разом з земельною ділянкою, на якій розташоване звалище, унеможливило б використання за цільовим призначенням переданого у користування майна."

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Окрім того, у листі до голови ОСОБА_1 міської ради, який одержаний Виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради 17.03.2015р. за вх.№022-10/261 та Департаментом комунальної власності ОСОБА_1 міської ради від 19.03.2015р. за вх.№ОГ-18/439 ТОВ „Союз” стверджує, що орендує у ОСОБА_1 міській раді полігон, а саме земельні ділянки загальною площею 96,2 га (35,8 га – Біляївський район Одеської області, 60,4 га – Овідіопольський район Одеської області) відповідно до договору №1с/195 від 11.11.1999р.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що як відповідачем -1 (Департамент міського господарства ОСОБА_1 міської ради), так і третьою особою (ОСОБА_1 міська рада) підтримані позовні вимоги Заступника прокурора Одеської області, які ґрунтуються саме на наявності обставин укладення між відповідачами прихованого договору оренди землі, господарський суд дійшов висновку, що договір оренди майна з інвестиційними зобов'язаннями від 11.11.1999р. приховує договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 35,8 га та земельної ділянки площею 60,4 га, які з 1990 року знаходяться у постійному користуванні ОСОБА_1 міської ради на підставі відповідних державних актів на право користування землею №033803 та №033801.

Посилання відповідача -2 на те, що за оспорюваним договором відповідачу -2 було передано основні фонди не спростовує висновку господарського суду, оскільки основні фонди є частиною основних засобів, до складу яких в силу вимог п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби”, затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000р. №92 та зареєстрованого в Мінюсті України 18.05.2000р. за №288/4509, входять земельні ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЗК України, в редакції станом на дату укладання спірного договору, власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.4 ЗК України в редакції станом на дату укладання спірного договору у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб'єктами права державної власності на землю виступають: Верховна ОСОБА_8 України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна ОСОБА_8 Республіки Крим - на землі в межах території республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські ОСОБА_8 народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Відповідно до положень ст.7 ЗК України в редакції станом на дату укладання спірного договору користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається ОСОБА_8 народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства; сільськогосподарським підприємствам і організаціям; громадським об'єднанням; релігійним організаціям; промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям; організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу, для потреб оборони; для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам; житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам; спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам. У випадках, передбачених законодавством України і Республіки Крим, земля може надаватися в користування іншим організаціям та особам.

З огляду на вищевикладені положення законодавства, можливо дійти висновку, що спірні земельні ділянки станом на дату укладання оспорюваного договору перебували у державній власності та передані у постійне користування ОСОБА_1 міській раді.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.8 ЗК України в редакції станом на дату укладання спірного договору у тимчасове користування на умовах оренди земля надається громадянам України, підприємствам, установам і організаціям, громадським об'єднанням і релігійним організаціям, спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних осіб і громадян, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам, а також іноземним державам, міжнародним організаціям, іноземним юридичним особам та фізичним особам без громадянства. Орендодавцями землі є сільські, селищні, міські, районні ОСОБА_8 народних депутатів і власники землі.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.19 ЗК України в редакції станом на дату укладання спірного договору сільські, селищні ОСОБА_8 народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів. ОСОБА_8 народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста. Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, ОСОБА_8 народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів: із земель запасу для сільськогосподарського використання; із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу; для ведення селянського (фермерського) господарства, у разі відмови в наданні земельної ділянки сільською, селищною ОСОБА_8 народних депутатів. ОСОБА_9 народних депутатів надають земельні ділянки: із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; в усіх інших випадках, крім передбачених частинами першою, другою, третьою і п'ятою цієї статті.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про оренду землі", в редакції станом на дату укладання спірного договору, оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч.3 ст.5 Закону України "Про оренду землі", в редакції станом на дату укладання спірного договору, орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, ОСОБА_9 міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України у межах їх повноважень. Рішення про надання в оренду земельних ділянок зазначені органи державної влади приймають при попередньому погодженні цих питань на сесіях відповідних рад.

Згідно з ч.ч.2-5 ст.15 Закону України „Про оренду землі” Особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, передбаченому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця надати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір, в якому обумовлюють істотні та інші умови оренди землі. Надання земельної ділянки в оренду без зміни її цільового призначення, межі якої визначені в натурі, здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Таким чином, чинні на момент укладання договору оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями від 11.11.1999р. положення законодавства свідчать, що земельні ділянки площею 35,8 га по Біляївському району та 60,4 га по Овідіопольському району, які призначені для розміщення міського звалища підлягали передачі в оренду на підставі рішення ОСОБА_1 обласної ради народних депутатів, а орендодавцем за договором оренди мала бути ОСОБА_1 обласна державна адміністрація, яка є позивачем у даній справі.

З урахуванням вищевикладених обставин, господарський суд дійшов висновку, що оспорюваний прокуратурою договір суперечить вимогам чинної на момент укладання договору ч.3 ст.5 Закону України "Про оренду землі", що в свою чергу є підставою для визнання цього договору недійсним на підставі ст.48 ЦК УРСР.

При цьому, господарський суд не надає оцінки змінам, які відбулися у земельному законодавстві після укладення оспорюваного договору оренди, згідно з якими земельні ділянки загальною площею 96,2 га належать до комунальної власності.

Щодо заяви відповідача -2 (ТОВ „Союз”) про застосування строків позовної давності від 02.08.2017р. за вх.№2-4167/17, господарський суд виходить з наступного.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.257 ЦК України, станом на даний час, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У ч.1 ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з роз’ясненнями, які містяться у п.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

У наявному в матеріалах справи листі від 23.07.2009р. №02-34-4210 ОСОБА_1 обласна державна адміністрація повідомила Одеського міського голову про те, що за результатами перевірки Державною екологічною інспекцією в Одеській області та Державною санітарно-епідеміологічною службою Одеської області Одеської області дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Союз", якому на підставі оренди майна від 11.11.1999р. №1/с-195 управлінням житлово-комунального господарства Одеського міського виконавчого комітету передано міське звалище "Дальницькі кар'єри" з обов’язковим внесенням інвестицій, встановлено порушення ТОВ "Союз" вимог природоохоронного законодавства.

Отже, наявність цього листа свідчить, що про порушення свого права укладенням оспорюваного договору позивач - ОСОБА_1 обласна державна адміністрація був обізнаний з саме 23.07.2009р., а тому встановлений вимогами ст.257 ЦК України трирічний строк позовної давності на звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права сплинув 23.07.2012р.

Водночас позов в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, Великодальницької сільської ради, Новодолинської сільської ради поданий заступником прокурора Одеської області до господарського суду 06.03.2017р., про що свідчить відмітка господарського суду Одеської області на позовній заяві про одержання вказаного позову за вх.№612/17, тобто з пропуском встановленого законом трирічного строку позовної давності.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, Великодальницької сільської ради, Новодолинської сільської ради про визнання недійсним договору оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями, який укладений 11.11.1991р. між управлінням житлово-комунального господарства ОСОБА_1 міської радим та ТОВ "Союз", в частині передачі в оренду полігону ТПВ "Дальницькі кар'єри".

Посилання позивача (ОСОБА_1 обласної державної адміністрації) на те, що про порушення свого права позивач дізнався за результатами перевірки, проведеної органами прокуратури, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються листом ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 23.07.2009р. №02-34-4210.

Водночас згідно з правовою позицією Верховного суду України від 16.11.2016р. у справі за N 6-2469цс16, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"). Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

При цьому, господарський суд не досліджує обставини пропуску строку позовної давності Великодальницькою сільською радою та Новодолинською сільською радою, з огляду на вищевстановлені судом обставини справи, які свідчать про те, що органом, який уповноважений державою здійснювати функції у спірних відносинах на момент укладення оспорюваного договору, є саме ОСОБА_1 обласна державна адміністрація, яка і визначена Заступником прокурора Одеської області позивачем у справі.

Клопотання відповідача-2 (ТОВ "Союз") від 10.04.2017р. за вх.№2-2019/17 та клопотання відповідача-1 (Департаменту міського господарства ОСОБА_1 міської ради) від 21.04.2017р. за вх.№2-2260/17 про залишення без розгляду позовної заяви Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, Великодальницької сільської ради, Новодолинської сільської ради господарським судом відхилено з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з роз’ясненнями, які містяться у п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99 у справі №1-1/99 прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Приймаючи до уваги, що прокурором при зверненні до суду з даним позовом надано правове обґрунтування підстав звернення до господарського суду за захистом інтересів держави та визначено при цьому органи, уповноважені здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зокрема ОСОБА_1 обласну державну адміністрацію, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України.

На підставі ст.ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на прокурора.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити Заступнику прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, Великодальницької сільської ради, Новодолинської сільської ради у задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 13 листопада 2017 р.

Головуючий Г.Є. Смелянець

Суддя Р.В. Волков

Суддя М.І. Никифорчук