Ухвала суду № 70194452, 09.11.2017, Господарський суд Луганської області

УХВАЛА

09 листопада 2017 року Справа № 913/279/17

Провадження №18/913/279/17

За позовом Публічного акціонерного товариства “Укрнафта”, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів”, м. Кадіївка Луганської області

про стягнення 420 000 000 грн 00 коп.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт відділення реалізації нафтопродуктів, представник за довіреністю №10-96/д від 10.01.2017;

від відповідача: представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “Укрнафта” звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів” з вимогами про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 420 000 000 грн 00 коп., перерахованої відповідачу за поставку продукції (феросилікомарганець), на виконання дев’яти контрактів на постачання феросплавів від 24.03.2014: № 01/200, №01/201, № 01/202; від 25.03.2014: № 01/203, № 01/204, № 01/205, № 01/206, № 01/207, № 01/208.

В подальшому позивач звернувся із заявою (вих. від 18.04.2017 № 10/918) про збільшення розміру позовних вимог, а саме, у заяві позивач просив суд стягнути з відповідача: 420 000 000 грн 00 коп. внесеної попередньої оплати, 33 558 000 грн 02 коп. процентів за користування грошовими коштами, 319 442 299 грн 13 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.05.2017 (з урахуванням ухвали від 23.05.2017 про виправлення описки) заяву ПАТ "Укрнафта" (вих. від 18.04.2017 № 10/918) про збільшення розміру позовних вимог залишено без розгляду з посиланням на те, що у даній заяві позивач не збільшив кількісні показники за тією самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві, а фактично заявив нові позовні вимоги.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 23.05.2017 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів” на користь Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” передоплату в сумі 420 000 000 грн 00 коп.; судовий збір в сумі 240000 грн 00 коп.

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" оскаржило в апеляційному порядку ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.05.2017 у справі в частині залишення без розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (вих. від 18.04.2017 №10/918) про збільшення розміру позовних вимог.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2017 у даній справі оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій просив судові акти зі справи скасувати, а справу передати до місцевого господарського суду для розгляду по суті заяви ПАТ "Укрнафта" (вих. від 18.04.2017 № 10/918) про збільшення розміру позовних вимог та прийняття додаткового рішення по справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задоволено. Скасовано ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.05.2017 в частині залишення без розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (вих. від 18.04.2017 № 10/918) про збільшення розміру позовних вимог та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2017 зі справи № 913/279/17. Справу в частині розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (вих. від 18.04.2017 № 10/918) про збільшення розміру позовних вимог у справі № 913/279/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Скасовуючи постанову Донецького апеляційного господарського суду та ухвалу Господарського суду Луганської області, Вищий господарський суд України погодився з позицією судів попередніх інстанцій про те, що у поданій заяві позивач не збільшував кількісні показники за тією самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Звернув увагу, що збільшення розміру позовних вимог не може бути пов’язано з пред’явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. За своєю суттю заява позивача не є збільшенням заявлених позовних вимог. Водночас Вищий господарський суд України вказав на те, що судами попередніх інстанцій достеменно не з’ясовано, чи є дана заява по своїй суті іншим позовом або зміною предмета чи підстав позову.

При новому розгляді справи Вищим господарським судом України зазначено про необхідність врахування викладеного, з’ясування обставин, що мають значення у цій справі, надання їм належної правової оцінки і вирішення порушеного питання згідно із законом.

У відповідності до ч.1 ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.10.2017 порушено провадження у справі за новим розглядом в частині розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (вих. від 18.04.2017 № 10/918) про збільшення розміру позовних вимог у справі № 913/279/17, розгляд справи призначено на 09.11.2017.

В судове засідання 09.11.2017 прибув лише представник позивача.

Відповідач повноважного представника в засідання не направив. Був повідомлений про час та місце проведення судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали справи.

В судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення з приводу поданої заяви (вих. від 18.04.2017 № 10/918) про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача окрім первісно заявлених в позові до стягнення 420 000 000 грн 00 коп. - внесених в якості попередньої оплати, також 33 558 000 грн 02 коп. - процентів за користування грошовими коштами, 319 442 299 грн 13 коп. - інфляційних втрат, нарахованих у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем, як постачальником, зобов’язань за укладеними між сторонами контрактами в частині поставки продукції, допущення прострочення та не повернення попередньої оплати.

Представник пояснив, що позивачем було помилково названо подану заяву заявою про збільшення розміру позовних вимог, просить вважати її заявою про зміну предмету позову та прийняти її до розгляду на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно наданих роз’яснень Пленумом Вищого господарського суду України в пунктах 3.10-3.12 постанови від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі надходження до господарського суду однієї із заяв (клопотань) у відповідності до ст.22 ГПК України, суд повинен виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

При цьому, у розгляді наведеного питання суду слід мати на увазі, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

При цьому, право на зміну предмета або підстави позову шляхом подання письмової заяви може бути реалізоване позивачем, в силу приписів статті 22 ГПК України, лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Судом встановлено, що дана заява (вих. від 18.04.2017 № 10/918) про збільшення розміру позовних вимог подана позивачем 21.04.2017, до початку розгляду справи по суті (згідно протоколу в судовому засіданні від 23.05. 2017 суд розпочав розгляд справи по суті).

Судом враховується, що нарахування на суму боргу інфляційних втрат та 3% річних входять до складу грошового зобов’язання, на що посилається позивач.

Суд, оцінивши подану позивачем заяву (вих. від 18.04.2017 № 10/918) про збільшення розміру позовних вимог, дійшов висновку, що те, що остання не є заявою про збільшення розміру позовних вимог.

Хоча вимоги позивача, викладені у заяві, щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами та інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу 420 000 000 грн 00 коп. як вказує позивач, не були раніше заявлені із поданням позову, однак пов’язані спільними підставами (невиконання відповідачем зобов’язань за контрактами, не здійснення поставки продукції позивачу та не здійснення повернення грошових коштів, отриманих в якості попередньої оплати; адже проценти та інфляційні нараховуються позивачем з урахуванням цих же підстав), суд, виходячи з їх змісту, змісту раніше поданого позову та обставин справи, розцінює подану заяву як зміну предмету позову.

Оскільки заява (вих. від 18.04.2017 № 10/918) про зміну предмету позову, яка названа позивачем заявою про збільшення розміру позовних вимог, подана останнім до початку розгляду судом справи по суті, з дотриманням вимог ГПК України, встановлених для подання таких заяв, суд приймає її до розгляду у відповідності до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно положень ст.88 Господарського процесуального кодексу України суд має право за заявою сторони, прокурора, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо зокрема, з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення.

Враховуючи те, що в рішенні Господарського суду Луганської області від 23.05.2017 не вирішені вимоги заявлені позивачем про стягнення 33 558 000 грн 02 коп. процентів за користування грошовими коштами, 319 442 299 грн 13 коп. інфляційних втрат, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України викладені в постанові від 10.10.2017, суд на підставі ст.88 Господарського процесуального кодексу України розглядає дані вимоги в судовому засіданні.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у разі нез’явлення в засідання представників сторін та неподання витребуваних доказів.

У зв'язку з неявкою представника відповідача, необхідністю витребування додаткових письмових пояснень, документів від сторін, з метою повного, всебічного розгляду заявлених вимог, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суд ухвалив відкласти розгляд справи в частині заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 77, 86, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Розгляд справи в частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача нарахованих 33 558 000 грн 02 коп. - процентів за користування грошовими коштами, 319 442 299 грн 13 коп. - інфляційних втрат, відкласти на 22.11.2017 о 14 год. 00 хв.

2. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду за адресою: м.Харків, проспект Науки, 5, в залі судових засідань №204.

3. Зобов’язати позивача надати:

- письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог з нормативним обґрунтуванням та долученням відповідних доказів на підтвердження власної правової позиції;

- окремо в письмових поясненнях чітко визначитися з юридичної природою заявлених 3% за користування коштами (на підставі ч.3 ст.693, ст.536 ЦК України, чи - ст.625 ЦК України);

- перевірити правильність розрахунку інфляційних нарахувань та 3% річних з урахуванням підстав заявлених позовних вимог та роз’яснень Вищого господарського суду України наданих в постанові пленуму № 14 від 17.12.2013 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”;

- листування сторін з доказами направлення (у разі звернення до відповідача, до подачі позову до суду, з вимогами про поставку продукції, повернення попередньої оплати).

4. Зобов’язати відповідача надати:

- письмові пояснення/заперечення з приводу заявлених позовних вимог з нормативним обґрунтуванням та доказами;

- перевірити правильність розрахунку інфляційних нарахувань та 3% річних. У разі незгоди – надати контррозрахунок;

- у разі часткової/повної оплати заявлених до стягнення 3% річних, інфляційних втрат – надати оригінали відповідних платіжних документів для огляду, та належним чином засвідчені копії (для долучення до матеріалів справи).

Визнати явку представників сторін в судове засідання на їх розсуд.

Звертаємо увагу сторін, що всі копії документів, що додаються до матеріалів справи та довіреності представників сторін повинні бути належним чином засвідчені відповідно до вимог п. 2 ст. 36 ГПК України. Крім того, п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя О.В. Драгнєвіч