Рішення № 70193929, 07.11.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.11.2017 Справа №905/2079/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієва М.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м.Київ, ЄДРПОУ 14360570,

до відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Єнакієве Донецької області, ІПН НОМЕР_1,

про стягнення 22139,94 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Гурєв Д.М. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою б/н від 01.08.2017р. до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Єнакієве Донецької області, про стягнення заборгованості за договором б/н від 01.04.2013р., в розмірі 22139,94грн. (4500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 4015,72 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 9771,72 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 3852,50 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом).

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2079/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 08.09.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2079/17.

В подальшому розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором б/н від 01.04.2013р., невиконання останнім за ним своїх зобов'язань, внаслідок чого утворилась заборгованість по ним та виникли підстави для стягнення процентів, комісії та пені.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав акт звірки, розрахунок заборгованості за договором №б/н від 01.04.2013р., укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ФОП ОСОБА_1, станом на 13.07.2017р.; банківську виписку з 01.09.2014р. по 01.08.2017р., а також у копіях: заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг №б/н від 01.04.2013р.; витяг з «Умов та правил надання банківських послуг»; витяг з «Тарифів Банку»; довідку про розміри встановлених кредитних лімітів №08.7.0.0.0/170801090112 від 01.08.2017р., відомість з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ПАТ КБ «Приватбанк», правоустановчі документи позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.526, 527, 530, 610, ст.639 Цивільного кодексу України, ст.193, ст.232 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 15, 49, 54 - 57, 64 Господарського процесуального кодексу України.

28.09.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано заяву б/н від 26.09.2017р., до якої додано документи, наведені у переліку.

20.10.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області надано супровідний лист, в якому просить долучити до матеріалів справи додаткові документи, а саме: виписки по рахункам, довіреність на представників.

02.11.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області надано письмові пояснення, в яких зазначає, що оскільки відповідач мешкає у м.Єнакієве Донецької області, тобто у зоні АТО, де не здійснюється обслуговування УДППЗ, відсутня можливість встановлення ним зв'язку з метою складання акту звірки взаєморозрахунків.

07.11.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області надано клопотання б/н від 07.11.2017р. про долучення документів до матеріалів справи, до якого додано виписки по рахункам.

Документи долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 07.11.2017р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 07.11.2017р. не з'явився, витребувані судом документи не надав.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи об'єктивні обставини складної ситуації у державі, суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статей 4 - 2, 4 - 3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.04.2013р. відповідачем, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (клієнт), була підписана заява про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» з метою відкриття в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» поточного рахунку НОМЕР_3 та карткового рахунку НОМЕР_2.

Згідно цієї заяви відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», «Тарифів банку», що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua та взяв на себе зобов'язання виконувати умови вищезазначених «Умов та правил надання банківських послуг».

Дослідивши заяву відповідача від 01.04.2013р., «Умови та правила надання банківських послуг», «Тарифи Банку», що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 01.04.2013р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний договір є кредитним договором, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, кредитний договір між сторонами у даній справі складається із заяви про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» №б/н від 01.04.2013р. та «Умов і правил надання банківських послуг», які оприлюднені через офіційний сайт банку. При цьому, зазначений договір підписаний обома сторонами в установленому законом порядку, сторонами не оспорювався та не визнаний недійсним.

Приписами п.3.2.1.1.1 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт - банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно п.3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому «Умовами та правилами надання банківських послуг». Сторони погодилися, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими «Умовами та правилами надання банківських послуг», клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого клієнту у будь-якій з форм, передбачених «Умовами та правилами надання банківських послуг». В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, вказаного в повідомленні.

Пункт 3.2.1.1.6 Умов встановлює наступне: ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт - банк, інтернет клієнт - банк, sms - повідомлення або інших).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк / інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь - якій іншій формі) (п.3.2.1.1.8 Умов).

Відповідно до п.3.2.1.1.16 Умов при укладенні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт -банк / інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь - якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

За змістом п.3.2.1.2.2 Умов клієнт зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені у п.3.2.1.1.1 цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг», сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п.3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, повернути кредит у строки, встановлені п.п.3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17, сплатити банку винагороду відповідно до п.п.3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, 3.2.1.4.11.

Відповідно до п.3.2.1.4.1.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1 - го до 20 - го (включно) числа поточного місяця або до 25 - го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21 - го до кінцевого числа поточного місяця, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. При порушенні клієнтом будь - якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь - якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п.3.2.1.4.1.2, п.3.2.1.4.1.3 умов).

Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п.3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, проводиться в порядку, зазначеному в п.3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п.3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку (п.3.2.1.4.3 Умов та правил надання банківських послуг).

Згідно з п.3.2.1.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1 - го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 грн.

За приписами п.3.2.1.4.5 Умов клієнт сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно п.3.2.1.4.4. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату зазначеної в даному пункті строку. Нарахування здійснюється в дату сплати.

Відповідно до довідки про розміри встановлених кредитних лімітів №08.7.0.0.0/170801090112 від 01.08.2017р. встановлено наступне: 01.04.2013 року - розмір ліміту 4000,00 грн.; 02.09.2013 року - розмір ліміту 6000,00 грн.; 01.03.2014 року - розмір ліміту 6000,00 грн.; 02.03.2014 року - розмір ліміту 4825,35 грн.; 20.06.2014 року - розмір ліміту 0,00грн.

Факт видачі кредиту підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст.1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Позивачем надані банківські виписки, які підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем станом на 13.07.2017р. за кредитом у розмірі 4500,00 грн., по процентам за користування кредитом у розмірі 4015,72 грн., по комісії за користування кредитом у розмірі 3852,50 грн.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував. З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 4500,00 грн., 4015,72 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 3852,50 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, є обґрунтованими, підтвердженими доданими матеріалами і розрахунками та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 9771,72 грн. нарахованої за період з 08.05.2013р. по 13.07.2017р. позивач обґрунтовує з посиланням на п.3.2.1.5.1 Умов, яким передбачено, у випадку порушення клієнтом будь - якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п.3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За умовами договору (п.3.2.1.5.4) нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало було бути виконане клієнтом.

Відповідно до п.3.2.1.5.7 Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У відповідності до ч.5 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10 - денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053 - р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м.Єнакієве, де проводить свою господарську діяльність відповідач, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №1002996128 від 07.09.2017р.

05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження №1079 - р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. №1053 - р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України" від 30.10.2014р. № 1053 - р». Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р була зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079 - р від 05.11.2014р.

Одночасно, відповідно до ст.1 Закону України «Про боротьбу з терроризмом» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом. Одночасно, проведення антитерористичної операції на території м.Єнакієве є загальновідомим фактом.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, на території в яких органі влади тимчасово не здійснюють свої повноваження увійшло місто Єнакієве.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст.2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України «Про боротьбу з терроризмом», прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Крім того, у відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. № 1275 - р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м.Єнакієве, де проводить свою господарську діяльність відповідач. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р. №1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053».

За таких обставин суд відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені, нарахованої в період проведення антитерористичної операції.

У зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня в розмірі 3,63 грн. за період з 08.05.2013р. по 13.04.2014р.

Судовий збір відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційній банк «Приватбанк», м.Київ, до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Єнакієве Донецької області, про стягнення заборгованості за договором №б/н від 01.04.2013р., в розмірі 22139,94 грн., у тому числі 4500,00 грн. заборгованості за кредитом, 4015,72 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 9771,72 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 3852,50 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (86420, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, банківські реквізити не зазначено) заборгованість за договором №б/н від 01.04.2013р. в розмірі 12371,85 грн., у тому числі 4500,00 грн. заборгованості за кредитом, 4015,72 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3,63 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 3852,50 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 894,08грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 07.11.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2017р.

Суддя О.В. Кротінова